13 травня 2026 року Справа № 480/904/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/904/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 183950008815 від 07.01.2025, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 2 січня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02 січня 2025 року, тобто з дня виникнення в нього права на пенсію.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач 02.01.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії. Вказана заява за принципом екстериторіальності передана та розглянута ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яке прийняло рішення від 07.01.2025 № 183950008815 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (20 років).
Позивач вважає таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 05.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №480/904/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Копія даної ухвали була направлена відповідачам через систему "Електронний суд" та отримана ними 06.02.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.27,28). Проте заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, відповідачами до суду не надало.
Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 02.01.2025 звернувся до територіального органу ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про призначення пенсії.
За результатом розгляду поданої заяви, яка була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Хмельницькій області було прийнято рішення від 07.01.2025 № 183950008815 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (20 років).
До пільгового стажу не зараховано:
- період роботи згідно з пільговою довідкою від 22.11.2024 №10, оскільки з актом перевірки від 08.11.2024 №1800-0904-1/7273 неможливо перевірити документи про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, в зв'язку з ненаданням первинних документів;
- період роботи згідно з пільговою довідкою від 22.11.2024 №12 з 26.12.2012 по 15.09.2014, оскільки довідка не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме: відсутній підпис начальника відділу кадрів.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій працівників сільського господарства врегульовано нормами ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. "3" ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.07.1988 та довідки від 06.06.2022 №22 ОСОБА_1 в період з 18.03.1998 по 25.12.2012 працював на посаді тракториста-машиніста в радгоспі "Победа", який згідно довідки ДП "Победа" від 06.06.2022 №23 з 10.01.2001 перейменований на держспецгосп "Победа", з 26.12.2012 реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Укрліктрави".
При цьому, не зараховуючи до пільгового стажу позивача вищевказані періоди роботи, відповідач виходив з того, що відповідно до висновків акту перевірки від 08.11.2024 №1800-0904-1/7273 неможливо перевірити документи про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, в зв'язку з ненаданням первинних документів, а також з того, що довідка від 22.11.2024 №12 не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме: відсутній підпис начальника відділу кадрів.
Разом з тим, вказаний акт перевірки не спростовуює інформацію, наведену відносно позивача у довідці ДП "Победа" від 06.06.2022 №22, згідно якої ОСОБА_1 у період 18.03.1998 по 25.12.2012 був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві, або протягом календарного року в тваринництві (а.с.16) та у довідці Білопільської філії ДП "Укрліктрави" від 06.06.2022 №59, згідно якої ОСОБА_1 у період з 26.12.2012 по 15.09.2014 був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві, або протягом календарного року у тваринництві (а.с.15).
Суд, частково задовольняючи позовні вимоги зазначає, що згідно з п.п. 1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення.
Отже, визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є: встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста та встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.
Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 683/977/17, від 08 травня 2018 року у справі № 672/455/17.
Враховуючи викладене, суд вважає, що період роботи позивача з 18.03.1998 по 25.12.2012 на посаді тракториста-машиніста в радгоспі "Победа" та період роботи позивача з 26.12.2012 по 15.09.2014 на посаді тракториста-машиніста в Білопільській філії ДП "Укрліктрави" мають бути зараховані до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, відмова у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недостатності пільгового стажу є неправомірною.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.01.2025, то суд відмовляє у їх задоволенні, виходячи з наступного.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того, у даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію задоволенню не підлягають.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Відповідно до пунктів 2 та 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком періоди роботи з 18.03.1998 по 25.12.2012 на посаді тракториста-машиніста в радгоспі "Победа" та з 26.12.2012 по 15.09.2014 на посаді тракториста-машиніста в Білопільській філії ДП "Укрліктрави", а також зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.01.2025 року за № 183950008815.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ), що дає право на пенсію за віком періоди роботи з 18.03.1998 по 25.12.2012 на посаді тракториста-машиніста в радгоспі "Победа" та з 26.12.2012 по 15.09.2014 на посаді тракториста-машиніста в Білопільській філії ДП "Укрліктрави".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком від 02.01.2025, та прийняти рішення з урахуванням зарахованих періодів та висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець