14 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2821/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Національної гвардії України (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність та скасувати пункт 6 рішення Національної гвардії України, оформленого протоколом засідання комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану, від 17.12.2025 року №1005/168, в частині призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Киргизької РСР, постійно проживає по АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер російської федерації - НОМЕР_2 , що не дає їй право на отримання одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), постійно проживає по АДРЕСА_2 , одноразової грошової допомоги у розмірі 100 % відсотків частки, як єдиному члену сім'ї, який має право на її отримання - батькові загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання, безпосередньо пов'язаного із захистом Батьківщини, внаслідок вогнепального поранення, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України старшого солдата ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 08.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: копії позовної, а також доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви.
12.05.2026 до суду надійшла заява позивача, у якій просить:
- роз'яснити ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року по справі №340/2821/26 про залишення позову без руху, а саме в частині «Необхідності додати до позовної заяви копії позову з додатками для інших учасників справи, якщо усі сторони провадження №340/2821/26 від 04.05.2026 ознайомлені із позовними вимогами та додатками до позову у повному обсязі у паперовому вигляді, що підтверджується Трекінгом «Укрпошти», а також і в електронному вигляді, що підтверджується відомостями підсистеми «Електронний суд» ЕСІСТС;
- роз'яснити ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року по справі №340/2821/26, про залишення позову без руху, а саме в частині: «Які саме додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином позивачем, зокрема не містять власного підпису позивача та дати їх засвідчення»;
- продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви, визначений Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 по справі №340/2821/26, на час розгляду цієї заяви про роз'яснення.
Обгрунтовуючи подану заяву зазначає, що копії позовної заяви із доданими документами ним було самостійно направлено іншим учасникам справи з долученням фіскальних чеків АТ «Укрпошта». Крім цього, вважає, що Кодекс адміністративного судочинства вимагає лише зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, а порядок засвідчення копій долучених до позовної заяви документів не встановлений.
Розглянувши вказану заву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (ділі також - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведених положень КАС України убачається, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Таким чином, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені в ухвалах від 29.01.2019 у справі №809/668/18, від 26.02.2019 у справі №1940/1435/18, від 26.03.2020 у справі №420/6871/18 та від 01.05.2025 у справі №990/167/25.
Ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 є процесуальним рішенням, що не вирішує спір по суті, до того ж є зрозумілою, тому таке судове рішення не підлягає роз'ясненню у порядку статті 254 КАС України.
Тобто, у даному випадку не може бути застосовано механізм, який передбачений щодо роз'яснення змісту судового рішення, яке не передбачає його виконання.
Разом з тим, суд зазначає, що статтею 161 КАС України визначено, які документи мають бути долучені до позовної заяви.
Так, частиною четвертою вказаної статті передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, саме на позивача покладено обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені статтями 160, 161 КАС України.
Тож, право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, із якою особа звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і у разі встановлення недоліків позовної заяви, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Отже, вказаними процесуальними нормами чітко та однозначно запроваджено імперативний обов'язок для позивача (фізичної чи юридичної особи), у разі звернення до суду із позовною заявою у паперовому вигляді надати суду її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. При цьому, зміст статті 161 КАС України не допускає право позивача діяти на власний розсуд.
Крім цього, суд зауважує, що з доданих до позовної заяви фіскальних чеків АТ «Укрпошта» неможливо встановити, які саме документи були надіслані позивачем іншим учасникам справи, адже описи вкладень до листів із відповідними переліками відсутні.
Стосовно ж незасвідчення позивачем наданих до суду разом із позовною заявою доказів варто зауважити, що відповідно до вимог частин першої та четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частина друга статті 94 КАС України визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частини четверта і п'ята вказаної норми передбачають, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що належним засвідченням копій документів КАС України визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.
Оскільки позивач долучив до позовної заяви копії письмових доказів згідно переліку, він, в силу вимог статті 94 КАС України мав засвідчити копію кожного поданого документа, однак цього не зробив.
Покликання позивача на зворотне, а також про незрозумілість процедури засвідчення (в аспекті суб'єкта такого засвідчення) суд відхиляє, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб'єкт, так і процедура засвідчення копій документів вцілому.
Аналогічного правового висновку щодо обов'язковості засвідчення поданих до суду копій доказів дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 у справі №120/969/23 та від 14.11.2024 у справі №120/3222/24.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Згідно з частиною третьою статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
За приписами частини шостої статті 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 08.05.2025, тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 08.05.2026 у справі № 340/2821/26 - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк, встановлений ухвалою суду від 08.05.2026 тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині відмови у роз'ясненні судового рішення може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 14 травня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК