м. Вінниця
12 травня 2026 р. Справа № 120/335/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно позивача про визнання його непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №120/335/26.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник зазначає, що в разі призову позивача на військову службу поданий адміністративний позов та, відповідно, рішення суду в даній справі втратить свою актуальність для позивача, при зміні статусу на військовослужбовця позивач не зможе вже бути виключеним з військового обліку, так само як і відповідач не зможе виконати рішення суду. Таким чином, представник позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливлює ефективний захист прав позивача.
Також представник позивача зазначає, що згідно з електронним ВОД позивача в "Резерв+", вбачається, що ним порушено правила військового обліку та він перебуває у розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_4 до органів Національної поліції.
При цьому, позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних, однак, станом на день подання заяви про забезпечення позову, відповідач вважає позивача військовозобов'язаним, а у застосунку «Резерв+» він відображається як особа, що порушила правила військового обліку (перебуває в розшуку).
Таким чином, представник позивача зазначає, що наявність розбіжностей у військово-обліковому документі позивача та відомостях в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів може призвести до того, що уповноважені особи відповідача та/або ТЦК та СП інших районів (областей), поліції чи прикордонної служби при перевірці військовооблікового документа позивача можуть запропонувати йому прослідувати до відповідного ТЦК та СП для уточнення даних, та, в разі відмови позивача, можуть провести адміністративне затримання та доставлення його до такого центру.
Частинами 1 - 3 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що в матеріалах поданої заяви міститься достатньо даних для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даного адміністративного позову є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про визнання його непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку згідно з інформацією наявної у його військовому квитку № НОМЕР_1 .
При цьому, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник зазначає, що в разі призову позивача на військову службу поданий адміністративний позов та, відповідно, рішення суду в даній справі втратить свою актуальність для позивача, оскільки при зміні статусу на військовослужбовця позивач вже не зможе бути виключеним з військового обліку, так само як і відповідач не зможе виконати рішення суду. Таким чином, представник позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливлює ефективний захист прав позивача.
Також представник позивача зазначає, що згідно з електронним ВОД позивача в "Резерв+", вбачається, що ним порушено правила військового обліку та він перебуває у розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_4 до органів Національної поліції.
При цьому, позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних, однак, станом на день подання заяви про забезпечення позову, відповідач вважає позивача військовозобов'язаним, а у застосунку «Резерв+» він відображається як особа, що порушила правила військового обліку (перебуває в розшуку).
На переконання позивача, в разі не вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації позивача до завершення розгляду справи судом та набранням рішенням суду законної сили, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зауважує таке.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 ( далі - Порядок №560 ).
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
В свою чергу, згідно з приписами пунктів 28, 29 вказаного Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
До заяви про забезпечення позову не додано належних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем на час звернення позивача до суду з цим позовом, а також із заявою про забезпечення позову дій щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації (вручення позивачу повістки з відповідною метою виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки тощо ) та, відповідно, вказували б на необхідність вирішення судом питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Надаючи оцінку доводам позивача, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці і при зміні статусу на військовослужбовця позивач не зможе вже бути виключеним з військового обліку, так само як і відповідач не зможе виконати рішення суду, суд зауважує таке.
Згідно з приписами Порядку №560 призов на військову службу під час мобілізації здійснюється за певною процедурою, яка складається не лише з оформлення керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідного наказу, а передбачає, зокрема проходження медичного огляду.
При цьому, відповідно до п. 69 Порядку № 560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Згідно з п. 74 Порядку № 560 військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Як вже констатовано судом вище, жодних доказів, які б свідчили про виклик позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з відповідною метою, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано.
При цьому, суд зауважує, що з моменту внесення відповідачем відповідної спірної інформації до військово-облікового документу позивача в "Резерв+" ( 18.11.2025 ) і до дати звернення позивача до суду з заявою про забезпечення позову пройшов вже значний проміжок часу ( 6 місяців ). Отже, відсутні об'єктивні обставини та підстави для обґрунтованого припущення, що права (інтереси) позивача в подальшому можуть бути порушені певними діями (рішеннями) відповідача і для їх відновлення доведеться докласти значних зусиль та витрат.
Відтак, заявником не доведено існування обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, суд констатує, що обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову та долучені докази не дозволяють дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно з положеннями ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких звернулись до суду, та не надано на підтвердження цього відповідних доказів.
Інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову в поданій заяві позивачем не зазначено.
Враховуючи викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням питання реальності істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 5 та 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Дата прийняття ухвали обумовлена перебуванням судді у відпустці з 24.04.2026 по 10.05.2026.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна