Справа № 643/15121/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/902/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.336 КК України
22 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року, якою закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023221170002251 від 29.06.2023 стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, -
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023221170002251 від 29.06.2023 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, та звільнено його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із передачею на поруки Приватному акціонерному товариству «КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «ХАРКІВ'ЯНКА».
В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_8 вчинив нетяжкий злочин, передбачений статтею 336 КК України, щиро розкаявся, працює, до суду подано клопотання Приватного акціонерного товариства «КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «ХАРКІВ'ЯНКА» про передачу обвинуваченого на поруки колективу, а тому звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, на підставі статті 47 КК України, у зв'язку із передачею його на поруки трудовому колективу.
Не погодившись з оскаржуваною ухвалою прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 - скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням судом закону, який не підлягає застосуванню - статті 47 КК України, та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних доводів, прокурор вказує, що суд першої інстанції однією з підстав звільнення від кримінальної відповідальності, згідно вимог статті 47 КК України зазначив - щире каяття обвинуваченого. Однак, на думку прокурора, той факт, що обвинувачений визнав свою вину, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого, адже воно передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки.
Прокурор вважає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не навів в чому саме виразилось щире каяття обвинуваченого, а отже такий висновок є невмотивованим, що виключає підстави для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності із передачею його на поруки колективу підприємства на підставі статті 47 КК України.
Апелянт звертає увагу, що враховуючи характер та високий ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, що обумовлено нагальними потребами держави в захисті її суверенітету і територіальної цілісності, у зв'язку з відкритою військовою агресією, неможливістю боротьби з подальшим вчиненням таких кримінальних правопорушень іншими особами у випадку звільнення від кримінальної відповідальності, що призведе до свідомого та відвертого ігнорування особами, які підлягають мобілізації, отриманого письмового повідомлення про необхідність несення військової служби, що негативно впливає на стан укомплектованості військових частин. На думку прокурора, лише принципова та жорстка позиція держави щодо присічення будь-яких проявів ухилення від призову на військову службу буде здатна втримати інших.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, думку обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу суду залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження та переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до статті 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Водночас застосування статті 47 КК України - це право, а не обов'язок суду.
Аналіз положень КПК України, які регламентують безпосередність дослідження судом показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), обґрунтовування своїх висновків показаннями, які судом сприймались безпосередньо (стаття 94, частина 5 статті 95 КПК України), законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення (стаття 370 КПК України) дає підстави стверджувати те, що суд першої інстанції повинен був безпосередньо з'ясувати наявність визначених законом умов, які необхідні для прийняття рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України. Ці обставини суд першої інстанції міг з'ясувати лише шляхом повного та всебічного дослідження доказів та їх оцінки відповідно до положень статті 94 КПК України.
Вищевказаних вимог кримінального процесуального закону у ході вирішення питання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за підстав, передбачених статтею 47 КК України, судом першої інстанції дотримано не було.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, під час проведення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 загальної мобілізації, ОСОБА_8 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки облікових даних.
Після прибуття ОСОБА_8 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , останній отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії та після її проходження 20.06.2023, ОСОБА_8 було визнано придатним за станом здоров'я до військової служби.
Після проходження останнім медичного огляду, старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_10 в присутності інших службовців, 20.06.2023, у денний час доби, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , було вручено ОСОБА_8 , який відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаним, повістку для подальшого прибуття 21.06.2023 о 08:30 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправлення до в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби під час мобілізації.
21.06.2023 ОСОБА_8 , близько 07:00 годин, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, спрямований на ухилення від несення військової служби під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, порушуючи вимоги статті 65 Конституції України, Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, вирішив не прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений повісткою час, тим самим відмовився проходити військову службу та бути призваним під час мобілізації до лав Збройних Сил України.
Під час апеляційного розгляду, обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що він не міг прибути 21.06.2023 о 08:30 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправлення до в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби, у зв'язку з тим, що на підприємстві проходила сертифікація і лише він міг її здійснити, однак не зміг пояснити чому він пізніше, тобто в інший день або час, не прибув до РТЦК. Зазначив, що шкодує про вчинене, щиро кається та засуджує свою поведінку.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до висновку суду про врахуванням однією з підстав для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу - щире каяття обвинуваченого, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.03.2018 (справа № 759/7784/15-к) саме по собі щире каяття це те, що характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчинення злочину, яке виявляється в тому, що винний визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого, та факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження, що у даному випадку не вбачається.
Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора, що звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене статтею 336 КК України, з передачею його на поруки трудовому колективу, з врахуванням ситуації, яка склалася у країні - збройною агресією рф та конституційним обов'язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, за вчинений ОСОБА_8 умисний, хоча й нетяжкий злочин, представляє значну суспільну небезпечність, тому закриття кримінального провадження та взяття останнього на поруки, створює на очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
Поряд з цим, судом першої інстанції не враховано суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки відмова від захистку Батьківщини може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави в період дії воєнного стану, що є вкрай загрозливим явищем для суспільства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у ході ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України судом першої інстанції було допущено істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала Московського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 - скасуванню, з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, оскільки допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними та не можуть бути усунені судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 409, 419 КПК України,-
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року, якою закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023221170002251 від 29.06.2023 стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, та звільнено його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із передачею на поруки Приватному акціонерному товариству «КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «ХАРКІВ'ЯНКА» - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: