Справа № 644/2892/26
Провадження № 3/644/888/26
Іменем України
14 травня 2026 р. м.Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Шевченко С.В., розглянув матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
12 березня 2026 року о 21:00 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Героїв Харкова в районі будинку № 307 у м. Харкові з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Вдовиченко О.І. просив закрити провадження через відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також захисник посилався на те, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були допущені численні грубі порушення, такі як, не роз'яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність безперервної відеофіксації, не роз'яснення наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Також захисник просив зупинити провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується такими доказами, які були досліджені судом: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613432, складеним 12 березня 2026 року, яким зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, як на місці зупинки, такі і в медичному закладі; відеозаписом, який доданий до протоколу, яким також підтверджується факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
На підставі досліджених доказів, суд доходить висновку, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, оскільки на вимогу поліцейського, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, не пройшов у установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів сторони захисту суд зауважує таке.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису судом встановлено, що події відбуваються на території блок-посту. ОСОБА_1 не оспорював факт керування транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 . В процесі спілкування патрульним поліцейським у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота. Вже однієї цієї ознаки достатньо для ініціювання проведення огляду водія на стан сп'яніння. На відповідну пропозицію ОСОБА_1 відповів відмовою. Також в процесі спілкування останньому повідомлялось про негативні наслідки такої відмови, а саме перспективи штрафу у розмірі 17000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд виходить з того, що при добросовісному ставленні водія до виконання обов'язків, які на нього покладені Правилами дорожнього руху України, у ОСОБА_1 було достатньо інформації для розуміння того, що та у зв'язку з цим від нього вимагається працівниками поліції.
Також суд зауважує, що за приписами ст.15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці, військовозобов'язані несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Тобто, для військовослужбовців, які вчинили адміністративні правопорушення, пов'язані із порушенням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не існує будь-яких виключень у процедурі притягнення до адміністративної відповідальності, а ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності саме за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також відсутні підстави для виклику і допиту в суді у якості свідків патрульних поліцейських, які займались оформленням матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, про що просив захисник, оскільки вони виконували свої службові обов'язки і їх показання не можуть бути джерелом доказування у справі в розумінні ст. 251 КУпАП.
Оцінюючи наведені вище доводи сторони захисту та наявні докази, суд доходить висновку про доведеність поза розумними сумнівом події та складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається із наданих суду копій документів, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, у зв'язку з чим судовий збір, у відповідності до п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, 124, 122-4, 276, 283-285 КУпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Шевченко С.В.