14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12200/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Марченко О.В.)
від 22.12.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О.)
від 24.02.2026
у справі № 910/12200/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 189 840, 00 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" (надалі - ТОВ "МБС-Інжинірінг", позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 189 840,00 грн.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем у порушення статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 12.9 договору про закупівлю послуг від 26.09.2023, укладеного між сторонами, не повернуто грошові кошти за банківською гарантією від 13.09.2023, виданою Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК", після повного виконання спірного договору.
2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, у справі № 910/12200/25 позовні вимоги ТОВ "МБС-Інжинірінг" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ "МБС-Інжинірінг" 189 840,00 грн грошових коштів.
2.2. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, адже з моменту повного виконання позивачем договору та підписання актів наданих послуг у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання договору у відповідності до вимог пункту 12.9 договору про закупівлю послуг від 26.09.2023 та пункту 1 частини другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі № 910/12200/25; ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
3.2. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судом апеляційної інстанції неправомірно не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.12.2025 у справі №910/3776/25, які є релевантними до обставин справи №910/12200/25, натомість судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.02.2020 у справі №910/4460/19, від 14.01.2019 у справі №910/3777/18, які є нерелевантними до спірних правовідносин. Також відповідач відзначає, що дана справа має виняткове значення для нього.
Крім того, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми статей 546, 560, 562, 564, 566, 568, 627, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17.05.2024 у справі №910/17772/20.
3.3. Позивач 15.04.2026 через «Електронний суд» подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
4.1. Між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "МБС-Інжинірінг" 26.09.2023 укладено договір № 4600008425 про закупівлю послуг (далі - Договір): інші завершальні будівельні роботи (ремонт сховищ протирадіаційного укриття Лубенського проммайданчика та Яготинського проммайданчика Лубенського ЛВУМГ).
Згідно з пунктом 1.2 Договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), Договірною ціною (додаток № 2) та Графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.1 Договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору, згідно з договірною ціною (додаток № 2) становить 3 796 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 632 800 грн.
Згідно з пунктом 4.1 Договору підрядник зобов'язується виконати роботи до 30.09.2024. Положення пункту 4.2 Договору передбачає, що підрядник зобов'язується виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (додаток № 3).
Відповідно до пункту 5.1 Договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 6.18 Договору передбачено, що всі роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником акта про завершення виконаних робіт та за умови наявності підписаних сторонами всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором.
Даний Договір відповідно до пункту 13.1 вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.10.2024. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 13.2 Договору).
У пункті 12.1 Договору сторонами узгоджено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Інші завершальні будівельні роботи (ремонт сховищ протирадіаційного укриття Лубенського проммайданчика та Яготинського проммайданчика Лубенського ЛВУМГ)", згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі № UA-2023-08-03-011315-а, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 03 серпня 2023 року, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - гарантія) на суму 189 840,00 грн, що становить 5% ціни цього договору. Термін дії гарантії - до "30" листопада 2024 року включно (пункт 12.3 Договору).
Відповідно до пункту 12.8 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією. Під невиконанням (неналежним виконанням) підрядником основного зобов'язання за цим договором сторони розуміють невиконання робіт підрядником у строк виконання робіт визначений у пункті 4.1 договору.
Відповідно до пункту 12.9 Договору сторонами визначено, що забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) за умови настання граничної оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі. Повернення забезпечення договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT - повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта.
4.2. Між ТОВ "МБС-Інжинірінг" (принципал) та Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК" (банк-гарант) 13.09.2023 укладено договір про надання гарантії №529/08/А/BGV (гарантія виконання), відповідно до якого гарант надає гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору, що укладається за результатами процедури закупівлі: "Інші завершальні будівельні роботи (ремонт сховищ протирадіаційного укриття Лубенського проммайданчика та Яготинського проммайданчика Лубенського ЛВУМГ)", згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі № UA-2023-08-03-011315-а, що проводилася ТОВ "Оператором газотранспортної системи України" (бенефіціар); сума гарантії 189 840,00 грн.
Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК" 13.09.2023 видано банківську гарантію №529/08/А/BGV, якою гарант гарантував виконання договору принципалом (позивачем) та безумовно зобов'язався протягом п'яти банківських днів після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через Банк бенефіціара на SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням / неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором.
4.3. Позивачем виконано умови Договору, що підтверджується:
- актом приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2024 № 1 за вересень 2024 року (форма КБ-2в) на суму 958 927,38 грн;
- актом приймання виконаних будівельних робіт від 17.10.2024 № 2 за жовтень 2024 року (форма КБ-2в) на суму 576 661,80 грн;
- актом приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2024 № 3 за жовтень 2024 року (форма КБ-2в) на суму 278 703,89 грн;
- актом приймання виконаних будівельних робіт від 11.11.2024 № 4 за листопад 2024 року (форма КБ-2в) на суму 1 395 855,71 грн;
- коригуючим актом до актів приймання виконаних будівельних робіт від 31.10.2024 №1 на суму 82 112,39 грн;
- актом про завершення робіт по Договору від 09.12.2024 № 4600008425.
Вказані акти підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт.
Позивачем виконані роботи за Договором із порушенням строків, визначених додатком № 3 - Графіком виконання робіт.
4.4. Відповідач 12.11.2024 звернувся до банка-гаранта з письмовою вимогою №ТОВВИХ-24-17327, в якій на підставі банківської гарантії від 13.09.2023 просив сплатити 189 840,00 грн у зв'язку з тим, що позивач неналежним чином виконав зобов'язання за Договором (порушено пункт 4.1 Договору (прострочення термінів виконання робіт)).
Банк повідомив відповідача про те, що отримав від відповідача СВІФТ-вимогу бенефіціара від 12.11.2024 №DEM-12112024/2 про сплату 189 840,00 грн, у зв'язку з настанням гарантійного випадку за умовами банківської гарантії від 13.09.2023 №529/08/А/BGV, наданої відповідно до договору про гарантію; банк просив для забезпечення компенсації суми вимоги у строк до 15.02.2024 сплатити Банку 189 840, 00 грн на відповідні реквізити; призначення платежу: "Сплата грошових зобов'язань згідно з договором від 13 вересня 2023 року № 529/08/А/BGV, без ПДВ".
Платіжною інструкцією від 13.11.2024 №8725 позивач перерахував кошти у сумі 189 840,00 грн, призначення платежу "Сплата грошових зобов'язань згідно з договором від 13 вересня 2023 року № 529/08/А/BGV, без ПДВ".
Відповідач 15.11.2024 платіжною інструкцією від 15.11.2024 №7559643_00000/3d07808f-66d9-45ac-8681-c995a3494307 отримав кошти у сумі 189 840, 00 грн, призначення платежу "Перерахування коштів в рамках вимоги DEM- 12112024/2 від 12.11.2024 за гарантією від 13.09.2023 № 529/08/A/BGV та розпорядження від 15.11.2024".
4.5. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, виходили з такого:
- за змістом статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору;
- сторони передбачили в Договорі умови, за якими банківська гарантія забезпечує зобов'язання у разі порушення зобов'язання, що полягає у його невиконанні; за умовами пункту 12.9 Договору повернення забезпечення виконання договору здійснюється за умови повного виконання умов договору протягом п'яти банківських днів із граничної дати оплати;
- підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання договору, а не певне порушення строків його виконання;
- з моменту повного виконання позивачем договору у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання договору, що не було ним виконано у порушення вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 12.9 Договору;
- відповідач не позбавлений права вжити передбачені законом та Договором заходи задля поновлення свого порушеного права внаслідок несвоєчасного виконання постачальником своїх договірних зобов'язань.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/12200/25 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2026 відкрито касаційне провадження у справі №910/12200/25 за касаційною скаргою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у порядку письмового провадження.
5.2. Об'єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі № 910/12200/25, якими задоволено позов у повному обсязі.
5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає, що причиною звернення до Верховного Суду є питання щодо:
- наявності / відсутності правових підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів банківської гарантії у відповідності до вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 12.9 Договору.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.
6.2. За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
6.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатом проведення публічної закупівлі між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "МБС-Інжинірінг" укладено Договір, яким визначено, зокрема, обов'язок підрядника виконати відповідні роботи (склад, обсяги, вартість робіт та строки, яких визначені у Договорі та додатках до нього), та обов'язок замовника прийняти виконані підрядником роботи і оплатити їх. Вказане узгоджується із загальними засадами цивільного законодавства (статті 509, 837, 854 ЦК України) щодо визначення зобов'язання у правовідносинах, що виникають з договору підряду.
Крім того, на виконання вимог Договору підрядник, в якості забезпечення виконання Договору, надав замовнику безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 189 840,00 грн, що становить 5% ціни цього Договору.
У зв'язку з тим, що позивач неналежним чином виконав зобов'язання за Договором, а саме допустив прострочення термінів виконання робіт, відповідач звернувся до банка-гаранта з письмовою вимогою, в якій на підставі банківської гарантії від 13.09.2023 просив сплатити кошти у розмірі 189 840,00 грн.
Відповідно, позивач перерахував кошти у сумі 189 840,00 грн, які відповідач отримав згідно з платіжної інструкції від 15.11.2024, призначення платежу "Перерахування коштів в рамках вимоги DEM- 12112024/2 від 12.11.2024 за гарантією від 13.09.2023 № 529/08/A/BGV та розпорядження від 15.11.2024".
Звертаючись із позовом, позивач із огляду на положення пункту 12.9 Договору, вказував на відсутність підстав для утримання відповідачем суми гарантії, оскільки ним виконано повністю умови Договору про закупівлю, про що свідчить підписаний сторонами акт про завершення виконання робіт від 09.12.2024 №4600008425.
У свою чергу, відповідач послався на те, що підставою для виплати банківської гарантії є неналежне виконання принципалом зобов'язань за договором, що також забезпечувалося гарантією, з огляду на що відсутні підстави для задоволення даних вимог.
6.4. Ураховуючи наведене, колегія суддів відзначає, що згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України).
Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 560 ЦК України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання (стаття 562 ЦК України).
Згідно зі статтею 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму, відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Отже, враховуючи наведені вище норми, підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення зобов'язань з боку принципала, але не у відношенні гаранта, а щодо бенефіціара за основним зобов'язанням.
Тобто підставою для виконання гарантом своїх зобов'язань є особливий стан сторін в основній угоді, в якій гарант не є суб'єктом. Іншими словами, гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
Так, у розумінні статті 610 ЦК України, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності можна говорити про неналежне виконання, а отже, порушення зобов'язання (див. постанову Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18).
З огляду на наведене під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Неналежне виконання зобов'язання - це порушення умов, визначених змістом зобов'язання (виконання зобов'язання з певними недоліками, дефектами). При неналежному виконанні боржник виконує обов'язок, але з порушенням певних умов, які складають зміст договору або визначені законом.
6.5. У розрізі наведеного вагомим у спірних правовідносин є встановлення обставин щодо того, яке саме порушення забезпечувалось банківською гарантією: - чи тільки невиконання зобов'язання у розумінні статті 610 ЦК України,
- чи також і неналежне виконання зобов'язання, тобто з порушенням умов, встановлених Договором.
Так, відповідно до пункту 12.9 Договору сторонами визначено, що забезпечення виконання договору повертається у випадках, передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) за умови настання граничної оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі. Повернення забезпечення договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT - повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта.
Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19.
Аналогічні висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, від 25.03.2025 у справі № 910/11352/24, від 15.01.2025 у справі № 910/2024/24, в яких Верховний Суд виснував:
"До того ж до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України "Про публічні закупівлі", відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору. При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання".
За висновками Верховного Суду підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання позивачем (принципалом) договору, а не певне порушення строків його виконання. Водночас відповідач (бенефіціар) не позбавлений права вжити передбачених законом та договором заходів задля поновлення свого порушеного права внаслідок несвоєчасного виконання постачальником своїх договірних зобов'язань (постанови Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №910/12114/23, від 25.03.2025 у справі №910/11352/24 тощо).
З огляду на наведене нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів ураховує, що за встановленими господарськими судами обставинами підрядник у повному обсязі виконав роботи за Договором (хоча і з простроченням), що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, актом про завершення виконання робіт за Договором, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, а замовником прийнято такі роботи та здійснена їх оплата.
Відтак, ураховуючи наведені висновки Верховного Суду та встановлені судами обставини, зокрема про те, що роботи за Договором виконані підрядником у повному обсязі, а замовником проведено їх оплату належним чином відповідно до умов Договору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що з моменту повного виконання позивачем зобов'язань за Договором та проведення остаточних розрахунків, у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання Договору у відповідності до вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 12.9 Договору.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для повернення замовником забезпечення виконання Договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем Договору, незалежно від доводів відповідача про неналежне виконання позивачем умов Договору в частині строків виконання робіт.
6.6. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.12.2025 у справі №910/3776/25, адже відповідач хибно ототожнив різні види забезпечення виконання договору про закупівлю за умовами договору у справі №910/3776/25 з умовами Договору у спірних правовідносинах.
Зокрема, у справі №910/3776/25 судами встановлено, що сторони передбачили в договорі умови, за якими банківська гарантія забезпечує зобов'язання не тільки у разі порушення зобов'язання, що полягає у його невиконанні, а також у разі неналежного виконання, тобто, виконання з порушенням умов щодо строку; за умовами пункту 12.9 договору повернення забезпечення виконання договору здійснюється за умови не лише повного, а й належного виконання умов договору. При цьому вказана норма не містила посилань на випадки, передбачені статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", що виключало її застосування до таких правовідносин, про що Верховним Судом вказано у пунктах 6.13, 6.21-6.23 постанови від 18.12.2025.
З огляду на наведене правовідносини у справі №910/3776/25 та у справі, що переглядається №910/18114/23 не є подібними, оскільки відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, а також встановленими судами обставинами справи.
Доводи касаційної скарги щодо неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20, також відхиляються Судом як необґрунтовані, адже у вказаній справі спір виник між бенефіціаром та гарантом, який відмовив у сплаті банківської гарантії, якою було забезпечено виконання зобов'язання. Верховний Суд у цих правовідносинах досліджував питання щодо умов виконання платежу по гарантії в частині необхідності встановлення факту гарантійного випадку. Отже, очевидно, що правовідносини у справі №910/17772/20 та у справі, що переглядається №910/18114/23 також є неподібними, ураховуючи критерії подібності, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.
6.7. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
7.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 6 цієї постанови.
7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення, дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
8. Судові витрати
8.1. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі № 910/12200/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова