58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
12 травня 2026 року Справа № 926/1387/26
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
від позивача: Єгоров В.С.
від відповідача: не з'явився
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг»
до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області
про стягнення 311 762,90 грн
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу №23-11019/25-БО-Т від 26.10.2025 в загальній сумі 311 762,90 грн.
Позов обґрунтований тим, що в порушення умов укладеного договору №23-11019/25-БО-Т Кіцманська міська рада Чернівецького району Чернівецької області, за поставлений у період з листопада по грудень 2025 року газ в повному обсязі не розрахувалося, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 299 314,68 грн.
На підставі п. 7.2 договору позивачем нараховано пеню за період 03.02.2026 по 20.03.2026 в розмірі 11 316,56 грн, яку він просить стягнути з відповідачів.
Крім того, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 131,66 грн за період з 03.02.2026 по 20.03.2026.
Представник відповідача у відзиві на позов не заперечує факт отримання природного газу та можливість існування основної заборгованості (за умови належного підтвердження її розміру), однак категорично заперечує проти стягнення пені та 3% річних, оскільки такі вимоги є безпідставними.
Акт приймання-передачі природного газу підписаний відповідачем 12.12.2025, що свідчить про належне оформлення первинних документів.
Водночас, несвоєчасне виконання грошового зобов'язання зумовлено обставинами, що не залежали від волі відповідача, а саме:
фінансуванням виключно за рахунок бюджетних коштів;
необхідністю здійснення платежів через органи Державної казначейської служби України;
відсутністю можливості самостійного та оперативного розпорядження коштами. Відповідач не ухилявся від виконання зобов'язання та не мав на меті порушити умови договору, відтак прострочення виконання грошового зобов'язання відбулося без вини відповідача, що відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України виключає застосування до нього господарсько-правової відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позов, мотивуючи це тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору та не розрахувався за поставлений природний газ, тож пеня, 3% річних та інфляційні нараховано правомірно, відповідно до умов договору та положень чинного законодавства.
ІІ. Рух справи у суді
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 09.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.05.2026.
30.04.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 04.05.2026 відмовлено у задоволені клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
06.05.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 08.05.2026 задоволено заяву позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Присутній у судовому засіданні 12.05.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Про розгляд справи відповідача повідомлено ухвалою суду від 09.04.2026, яка доставлена до електронного кабінету в системі ЄСІТС, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою.
Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 статті 251 ГПК України).
Суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 12.05.2026 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
23.10.2025 Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області (надалі - відповідач, споживач) подано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі - позивач, постачальник) заяву №62 про приєднання до договору постачання природного газу, що був розміщений за посиланням https://www.naftogaztrading.com.ua/wp content/uploads/2025/10/bo-dogovirpostachannya-gazu-2025-2026.pdf на період з листопада 2025 року по 31 грудня 2025 року.
26.10.2025 позивачем надано згоду на приєднання відповідача до договору постачання природного газу, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві приєднання до договору постачання природного газу від 23.10.2025 № 62. Дата набрання чинності договору - 26.10.2025.
26.10.2025 між позивачем та відповідачем укладений договір постачання природного газу № 23-11019/25-БО-Т, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти і оплатити цей газ на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період, зазначений споживачем у заяві, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим договором відповідно до пункту 13.1 договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у заяві, за умови акцепту постачальником заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього договору.
Згідно заяви приєднання до договору постачання природного газу від 23.10.2025 замовлений обсяг природного газу відповідача в листопаді 2025 році становив 50,00000 тис. куб.м та в грудні 2025 року - 51,45000 тис. куб.м, всього - 101,45000 тис. куб.м.
Споживання здійснюється за адресою вул. Незалежності 83, м. Кіцмань, Чернівецького району Чернівецької області.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів.
У будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично спожитим за цим договором обсягом природного газу. Для підтвердження (у разі такої потреби) обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) постачальник на письмове звернення споживача надає у термін до 30-ти (тридцяти) днів акт звірки, в якому зазначаються обсяги газу відповідно до інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідн з даними інформаційної платформи оператора ГТС (пункт 2.6. договору).
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу за формою згідно з додатком №3 до договору, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.5 договору).
Відповідно до пункту 3.5.1 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та сервісу електронного ьдокументооббігу за посиланням https\\vechasno.ua, та направляє споживачу підписаний уповноважений представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період (далі також - акт) для його підписання споживачем (п. 3.5.2 договору).
Згідно пункту 3.5.3 договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується підписати акт уповноважений представником споживача.
Після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими та не потребують внесення додаткових змін до договору. Для підтвердження обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) постачальник надає споживачу акт звірки у порядку та строки, визначені пунктом 2.6 договору.
У випадку непідписання споживачем акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, - 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433, всього з ПДВ - 662,60 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим договором становить 17 052,60 грн.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.
У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до умов пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором. У випадку переплати за природний газ постачальник повертає споживачу переплату (за відсутності заборгованості споживача за минулі періоди постачання) протягом 20-ти (двадцяти) робочих днів з дати отримання письмового звернення/вимоги споживача щодо повернення коштів (пункт 5.3 договору).
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до пункту 1.7 договору, та діє до дати, зазначеної у цій згоді на приєднання до договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання.. (пункт 13.1 договору).
Доказів визнання недійсними договору сторони суду не надали.
На виконання умов зазначеного договору, позивач у період з листопада 2025 року по грудень 2025 року позивач здійснив постачання відповідачу природного газу в обсязі 111,46969 тис.куб.м. на загальну суму 1 900 847,62 грн, що підтверджується підписаними сторонами актом приймання-передачі природного газу за листопад 2025 року від 10.12.2025 на суму 724 176,86 грн та актом приймання-передачі природного газу за грудень 2025 року від 12.01.2026 на суму 1 176 670,76 грн.
Суд встановив, що за поставлений природній газ відповідач розрахувався частково, на суму 1 601 532,94 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром документів АТ «Ощадбанк» за період з 26.10.2025 по 04.03.2026.
Доказів погашення заборгованості в сумі 299 314,68 грн відповідач суду не надав.
Оскільки відповідач за поставлений у період з листопада по грудень 2025 року газ в повному обсязі на підставі п. 5.1 договору №23-11019/25-БО-Т від 26.10.2025 не розрахувався, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 299 314,68 грн боргу, 11 316,56 грн пені та 1 131,66 грн 3% річних нарахованих за період з 03.02.2026 по 20.03.2026.
IV. Позиція суду по суті спору
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору купівлі-продажу.
Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення..
Пунктом 5.1. договору передбачено, що споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.
У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов'язання за договором постачання природного газу, проте відповідач за спожитий в листопаді-грудні 2025 року природній газ в повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення боргу у сумі 299 314,68 грн.
З урахуванням погодженого сторонами у п. 5.1 договору порядку розрахунків, зобов'язання відповідача щодо здійснення остаточного розрахунку за фактично переданий листопаді - 2025 року природний газ мало бути виконане до 01.01.2026 включно, у грудні 2025 року - до 03.02.2026 включно.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 11 316,56 грн пені за період з 03.02.2026 по 20.03.2026, суд дійшов висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням ЦК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 1 131,66 грн три проценти річних за період з 03.02.2026 по 20.03.2026, нарахованих за несвоєчасну сплату отриманого товару (природного газу).
Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Посилання відповідача на відсутність його вини у виникненні боргу, оскільки фінансування здійснюється виключно за бюджетні кошти, необхідності здійснення платежів через органи Державної казначейської служби, відсутності можливості самостійного та оперативного розпорядженнями коштами відхиляються судом, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 299 314,68 грн боргу, 11 316,56 грн пені та 1 131,66 грн 3% річних, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 741,16 грн згідно платіжної інструкції №0000035486 від 27.03.2026.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (59300, вул. Незалежності, 83, м. Кіцмань, Чернівецького району, Чернівецької області, код 04062127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, код 42399676) 299 314,68 грн боргу, 11 316,56 грн пені, 1 131,66 грн 3% річних та 3 741,16 грн судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано 14.05.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв