14 травня 2026 року Справа № 926/1929/26
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат», м. Чернівці
до товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії, м. Київ
про оскарження рішення суб'єкта господарювання
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії в якому просить:
1) визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії від 17.02.2026 про задоволення акту про порушення №001025 від 29.01.2026;
2) скасувати акт-розрахунок Попередній розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу споживачу (несанкціонованому споживачу) у об'ємі 1261,94 куб.м. на суму 34032,25 грн., що складений товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат»;
3) скасувати необлікований (донарахований) товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат» об'єм природного газу з 01.01.2026 по 29.01.2026 який склав 1261,94 куб.м. на загальну суму 34032,25 грн. та з 01.02.2026 по 11.02.2026 в частині 17889,511 куб.м.;
4) зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії провести перерахунок об'єму та вартості спожитого товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат» природного газу шляхом виключення з обліку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості за період з 01.01.2026 по 29.01.2026 в обсязі 1261,94 куб.м. та за період з 01.02.2026 по 11.02.2026 в частині 17889,511 куб. м.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 справу №926/1929/26 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст. 162 ГПК України).
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір»).
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявляє чотири вимоги немайнового характеру, а саме:
1) визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії від 17.02.2026 про задоволення акту про порушення №001025 від 29.01.2026;
2) скасувати акт-розрахунок Попередній розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу споживачу (несанкціонованому споживачу) у об'ємі 1261,94 куб.м. на суму 34032,25 грн., що складений товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат»;
3) скасувати необлікований (донарахований) товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат» об'єм природного газу з 01.01.2026 по 29.01.2026 який склав 1261,94 куб.м. на загальну суму 34032,25 грн. та з 01.02.2026 по 11.02.2026 в частині 17889,511 куб.м.;
4) зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії провести перерахунок об'єму та вартості спожитого товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат» природного газу шляхом виключення з обліку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості за період з 01.01.2026 по 29.01.2026 в обсязі 1261,94 куб.м. та за період з 01.02.2026 по 11.02.2026 в частині 17889,511 куб. м.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 складає 3328,00 грн.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного, оскільки у позовній заяві міститься чотири вимоги немайнового характеру, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 10649,60 грн.
Для підтвердження сплати судового збору, позивачем долучено платіжну інструкцію №2428 від 05.05.2026 на суму 8011,00 грн.
Разом з тим, подану позивачем платіжну інструкцію №2428 від 05.05.2026, як доказ сплати судового збору, суд оцінює критично, з огляду на наступне.
При перевірці судом факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що згідно даних комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду», позивач вже звертався до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою, якій було присвоєно єдиний уніфікований номер судової справи № 926/1822/26, до якої долучено платіжну інструкцію №2428 від 05.05.2026.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08 травня 2026 року у справі №926/1822/26, повернуто позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії про оскарження рішення суб'єкта господарювання позивачу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі №926/1822/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання в майбутньому.
Так, у разі прийняття судом платіжної інструкції №2428 від 05.05.2026 як належного доказу сплати судового збору за подання позову у справі №926/1929/26 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №926/1822/26. Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28 березня 2023 року у справі №904/4585/22.
Додатково, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини 4 статті 6 Закону України “Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України “Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 160/554/23.
Отже, з урахуванням викладеної вище правової позиції вищих інстанцій та встановлених судом обставин в сукупності, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у сумі 8011,00 грн., сплачених позивачем за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.
З огляду на викладене, платіжна інструкція №2428 від 05.05.2026 на суму 8011,00 грн не може вважатися належним доказом на підтвердження сплати позивачем судового збору за подання цієї позовної заяви.
Відтак, для усунення встановлених судом недоліків, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 10649,60 грн за подання означеної позовної заяви.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи (ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, належними доказами надіслання копії заяви учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей (п. 17 Правил надання поштового зв'язку).
Отже, належним доказом направлення копії заяви з додатками учасникам справи в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фіскального чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, у якості доказів на підтвердження надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів надано квитанцію №7050477 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, а саме, Чернівецької філії товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України».
Однак, позов заявлено до товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Чернівецької філії.
Проте, позивачем не додано доказів надіслання копії позовної заяви товариству з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України».
Таким чином, позивачем не додано належних доказів надіслання копії позовної заяви на адресу відповідача, а отже, не дотримано вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач зазначає, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат» та товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернівецької філії укладено договір у формі заяви-приєднання №094203858GAP016 від 01.03.2024 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Однак, позивачем до позовної заяви не додано договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Однак, позивачем не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Частиною 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, подана товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат» позовна заява не відповідає вимогам ст. 162, 164, 172 ГПК України, у зв'язку з чим, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч. 3 ст. 174 ГПК України).
Також, суд звертає увагу позивача на те, що згідно частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький хлібокомбінат» залишити без руху.
2. Позивачу в строк протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали усунути названі в ній недоліки та надати до Господарського суду Чернівецької області:
- докази сплати судового збору в розмірі 10649,60 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- докази надіслання товариству з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» копії позовної заяви і доданих до неї документів на офіційну адресу місцезнаходження, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листом з описом вкладення або в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
- договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим);
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 14.05.2026.
Суддя С.О.Миронюк