11 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/275/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
розглянув заяву № 27/04-43 Ю від 27.04.2026 (вх. №311 від 01.05.2026)
заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД", вул. Стрийська,буд. 86В, кв. 1, м. Львів
до боржника Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль
про видачу судового наказу за вимогою щодо стягнення заборгованості у розмірі 96 621,14 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу судового наказу до боржника - Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 96 621,14 грн та 332,80 грн судового збору.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026, для розгляду справи №921/275/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Розглянувши матеріали заяви та ознайомившись з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 6 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Частиною 7 статті 150 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Так, заявник у заяві зазначив лише реквізити рахунку заявника в банку, однак не додав до заяви документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Згідно частини 2 статті 156 Господарського процесуального кодексу України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Однак, до заяви про видачу судового наказу заявником долучено завірені копії документів (доказів), якими заявник обґрунтовує свої вимоги, тільки в одному примірнику.
Тобто копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові, заявником не додано.
Суд звертає увагу заявника, що суд не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, зроблені з копій документів заявника.
Суд зазначає, що ГПК України не передбачено обов'язку суду виготовляти копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів для надіслання їх боржнику.
Тоді як п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Тобто, згаданою нормою ГПК України обов'язок щодо долучення до заяви про видачу судового наказу копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів покладено на заявника. Суд лише надсилає одночасно з копією судового наказу боржнику копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, яку заявник долучає до заяви про видачу судового наказу.
Більше того, суд не може самостійно виготовити копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів та надіслати їх разом з копією судового наказу боржнику, оскільки додані заявником до заяви про видачу судового наказу докази не є оригіналами, а є їх засвідченими копіями.
Виготовлення судом копій документів з копій та їх засвідчення чинним ГПК не передбачено. Суд вправі засвідчити копію письмового доказу або витяг з нього лише за наявності оригіналу письмового доказу при поверненні оригіналів письмових доказів за заявою особи, яка подала суду оригінали ( стаття 92 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 стаття 152 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 стаття 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 151, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД", у видачі судового наказу про стягнення з боржника - Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" у розмірі 96 621,14 грн та 332,80 грн судового збору.
2. Копію ухвали надіслати заявнику до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання "14" травня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець