вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
04 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/28/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Дика Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "КВАРТАЛ-Л", Україна, 46018, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Карпенка, буд. 12, ідентифікаційний код 34473660
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про: стягнення 795,53 грн - інфляційних втрат, 539,56 грн - 3% річних, 505,87 грн - пені та судові витрати.
За участю представників:
-позивача: Пукало Ігор Миколайович, довіреність №6 від 01.07.2025, наказ №4-к/тр від 10.02.2025 про прийняття на роботу, посадова інструкція юриста від 01.03.2025;
- відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог.
Приватне підприємство "КВАРТАЛ-Л" звернулося до Господарського суду з позовом до Юрченко Миколи Олександровича про стягнення заборгованості за послугу з управління побутовими відходами в сумі 5125,59 грн, 795,53 грн. - інфляційних втрат, 539,56 грн. - 3% річних, 505,87 грн. - пені та судові витрати.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №ДР-910 від 20.03.2024 про надання послуги з управління побутовими відходами, в результаті чого виникла заборгованість.
Позиція відповідача.
До матеріалів справи відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.
Заперечення позивача.
Від позивача до матеріалів справи відповідь на відзив не поступала.
Рух справи.
Ухвалою від 27.01.2026 позовну заяву № 27 документ сформований в системі "Електронний суд" 22.01.2026 (вх. №34 від 22.01.2026) Приватного підприємства "КВАРТАЛ-Л" залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліків шляхом.
Ухвалою від 05.02.2026 відкрито провадження у справі №921/28/26 та призначено підготовче засідання на 04.03.2026 на 14 год. 30 хв.
Ухвалою від 04.03.2026 відкладено підготовче засідання на 01.04.2026 на 11 год. 30 хв.
Ухвалою від 01.04.2026 прийнято Заяву керівника Приватного підприємства "КВАРТАЛ-Л" Лемеги О.В. №07-02/6, документ сформований в системі "Електронний суд" 10.03.2026 (вх.№1887 від 10.03.2026) про зменшення розміру позовних вимог - до розгляду. Постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням вимог, викладених у Заяві керівника Приватного підприємства "КВАРТАЛ-Л" Лемеги О.В. №07-02/6, документ сформований в системі "Електронний суд" 10.03.2026 (вх.№1887 від 10.03.2026) про зменшення розміру позовних вимог. Закрито підготовче провадження та призначено справу №921/28/26 до судового розгляду по суті на 04.05.2026 на 14 год. 40 хв.
Явка сторін.
В судове засідання з'явився представник позивача Пукало І.М., просив суд задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання відповідач не з'явився. Також відповідач не забезпечив участі в судове засідання свого представника.
Відповідачу ухвала від 05.02.2026 про відкриття провадження у справі № 921/28/26 була надіслана рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте не отримана, 26.02.2026 поштовий конверт повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній".
Ухвала від 04.03.2026 про відкладення підготовчого засідання, ухвала від 01.04.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернуті на адресу суду з поштовими конвертами з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній".
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
09.02.2026 судом здійснено запит до Єдиного демографічного реєстру, відповідно до відповіді №2321231 від 09.02.2026 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 15.03.2021 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , та 30.03.2021 був знятий з місця реєстрації.
У зв'язку з чим судом здійснено запит № 921/28/26/65/2026 до Відділу реєстрації місця проживання управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (46002, м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 3), з метою дотримання вимог ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи Юрченко Миколи Олександровича, РНОКПП НОМЕР_1 ).
25.02.2026 до суду від Відділу реєстрації місця проживання управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (46002, м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 3) надійшла відповідь на запит №225/2803 від 23.02.2026 (вх.№1472 від 25.02.2026), у якому зазначено, що згідно реєстру Тернопільської міської ради територіальної громати та картотеки переданої Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області за період з 01.08.2012 по 31.03.2016 та за період виконання повноважень з 04.04.2016 по 20.02.2026 та документів, що зберігаються у відділі реєстрації проживання особи, Юрченко Микола Олександрович ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 з 15.03.2021 по теперішній час.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформація про іншу адресу відповідача - у суду відсутня.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, слід вважати, що відповідач Юрченко Микола Олександрович повідомлений належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Розгляд заяв та клопотань
Жодні заяви та клопотання від учасників справи не поступили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ВКЗ).
Господарський процес.
Судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановив наступні фактичні обставини.
Приватне підприємство "КВАРТАЛ-Л" є виконавцем послуг із збирання та перевезення побутових відходів на території Тернопільської міської територіальної громади відповідно до рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 14.02.2024 №248 "Про результати конкурсу", від 19.02.2025 року № 227 "Про результати конкурсу", Договору на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів від 23.02.2024 та Договору на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів від 24.02.2025.
20.03.2024 між Приватним підприємством "КВАРТАЛ-Л" (далі - Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Юрченком Миколою Олександровичем (далі - Споживач) укладено Договір №ДР-910 з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1 Договору, виконавець надає послугу відповідної якості згідно з графіком, а споживач своєчасно оплачує її за встановленими тарифами за видами побутових відходів у строки та на умовах, передбачених цим договором, на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 14.02.2024 №248 "Про результати конкурсу" та відповідно до Правил благоустрою Тернопільської міської територіальної громади, затверджених рішенням сесії міської ради від 24.07.2019 №7/36/12 (зі змінами) з урахуванням регіонального та місцевого планів управління відходами, які розміщені на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування або виконавця за посиланням: https://ternopilcity.gov.ua.
Згідно пункту 2 Договору, виконавець надає споживачу послуги з управління з змішаними відходами.
Пунктом 5 Договору, визначено графік та контакти для перевезення побутових відходів, а саме: змішані відходи з 08:00 до 17:00, а великогабаритні відходи з 08:00 до 17:00.
Тариф та порядок оплати послуги визначені пунктом 14 Договору встановлено згідно з наказом Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської ради №66 від 05.11.2019 з наступними змінами та доповненнями, внесеними наказом Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради №23 від 13.06.2022 . Зокрема, для змішаних відходів тариф становить 119,72 грн. за 1 куб. метр.
Обсяг перевезень відходів в місяць за адресою м.Тернопіль, вул. Білогірська 18В, приміщення 156, магазин крафтового пива "BeersMak" становить 2,2 м3.
Середньомісячна вартість послуг становить 2,2 м3 х119,72 грн. = 263,38 грн. без ПДВ, крім цього ПДВ 52,68 грн.
Всього до оплати в місяць: 316,06 грн., в тому числі ПДВ 52,68 грн.
Критеріями якості надання послуги з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуги та інших вимог законодавства (п.9 договору).
Сторонами у договорі визначено взаємні права та обов'язки (пункти 10-13 Договору).
Зокрема, Виконавець зобов'язався: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством про житлово-комунальні послуги та про відходи та умовами договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 2) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку засобами зв'язку, зазначеними в розділі "Реквізити і підписи сторін" цього договору, необхідну інформацію про тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифу, порядок надання послуги, графік збирання та перевезення побутових відходів, щомісячні обсяги зібраних побутових відходів (за видами), щомісячні обсяги різних видів побутових відходів, переданих іншим суб'єктам господарювання на місця видалення відходів або об'єкти відновлення відходів, з наведенням коду операції відповідно до Переліку операцій з видалення відходів та Переліку операцій з відновлення відходів, наведених в додатках 1 та 2 до Закону України "Про управління відходами"; 3) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором; 4) вживати заходів до усунення порушень якості послуги у строки, встановлені законодавством про житлово-комунальні послуги; 5) самостійно здійснювати перерахунок вартості послуги за весь період ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплачувати неустойку (штраф) відповідно до пункту 23 цього договору; 6) своєчасно реагувати на виклики споживача,підписувати акти-претензії,вести облік вимог (претензій) споживача у зв'язку з порушенням порядку надання послуги; 7) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з наданням послуги, що виникли з його вини; 8) інформувати споживача про намір зміни тарифів на послугу за видами побутових відходів відповідно до пункту 24 цього договору; 9) укладати договори із суб'єктами господарювання, які здійснюють відновлення та видалення побутових відходів; 10) забезпечувати утримання у належному санітарно-технічному стані контейнерів у разі перебування їх у власності суб'єкта господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів; 11) забезпечувати ліквідацію звалища змішаних відходів протягом однієї доби з моменту його утворення на контейнерному майданчику через недотримання графіка перевезення, а тож невідкладне проведення прибирання в разі розсипання побутових відходів під час завантаження у спеціально обладнаний для цього транспортний засіб; 12) проводити інформаційні компанії для підвищення обізнаності громадськості з питань запобігання утворенню відходів та забрудненню навколишнього природного середовища.
Виконавець має право: у разі застосування контейнерної системи вимагати від споживача встановити контейнери та обладнати контейнерні майданчики та забезпечувати їх утримання у належному санітарно-технічному стані, а у разі застосування безконтейнерної системи територію для збирання пластикових пакетів з побутовими відходами; вимагати від споживача своєчасно збирати та належним чином зберігати побутові відходи, встановлювати передбачену договором кількість контейнерів у разі застосування контейнерної системи та запобігати їх переповненню; вимагати від споживача здійснювати роздільне збирання побутових відходів; вимагати від споживача проведення протягом п'яти робочих днів робіт з усунення виявлених неполадок, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт, проведених виконавцем; отримувати інформацію від споживача про зміну власника об'єкта нерухомого майна
В свою чергу Споживач зобов'язався, зокрема: своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням послуги, що виникли з його вини; 2) оплачувати в установлений договором строк надану послугу; дотримуватися правил пожежної безпеки та санітарних норм; у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому відповідно до пункту 23 цього договору; письмово інформувати виконавця про зміну власника об'єкта нерухомого майна протягом 30 календарних днів від дня настання такої події; забезпечити роздільне збирання побутових відходів; визначати разом з виконавцем місця розташування контейнерних майданчиків, створювати умови для вільного доступу до таких майданчиків; обладнати контейнерні майданчики, утримувати їх у належному санітарному стані, забезпечувати освітлення в темний час доби; забезпечити належне збирання та зберігання відходів, встановлення достатньої кількості контейнерів у разі застосування контейнерної системи для збирання побутових відходів з метою запобігання їх переповненню; утримувати контейнери відповідно до вимог санітарних норм і правил; забезпечити передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників.
Споживач вправі: одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством про житлово-комунальні послуги та про відходи і умовами договору; без додаткової оплати одержувати від виконавця засобами зв'язку, зазначеними в розділі "Реквізити і підписи сторін" цього договору, інформацію про тарифи на послугу, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифу, норми надання послуги, порядок надання послуги, графік збирання та перевезення побутових відходів, обсяги зібраних побутових відходів (за видами), обсяги побутових відходів, переданих на місця видалення відходів та/або об'єкти; на відшкодування збитків та шкоди, завданих його майну та життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуги; на усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуги у п'ятиденний строк з моменту звернення споживача; на зменшення розміру плати за послугу у разі її ненадання, надання не в повному обсязі або зниження її якості; складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням правил надання послуги; отримувати без додаткової оплати інформацію про проведені виконавцем нарахування плати за послугу (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі; на розірвання договору, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання послуги (пункти 10-13 договору).
Згідно з п.15 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата Споживачем вноситься однією сумою.
У разі застосування щомісячної системи оплати послуги споживач здійснює оплату за цим договором не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу на підставі наданого Виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг. За результатами наданих послуг протягом календарного місяця, в обсягах визначених п. 14 даного договору, Виконавець в термін до 10 числа періоду, що настає за розрахунковим, складає акт приймання передачі наданих послуг у двох примірниках та передає їх на підпис Споживачеві. Розрахунки відповідно до цього договору проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів із рахунку Споживача на рахунок Виконавця, що вказаний в розділі "реквізити Сторін" ( п. 16 Договору).
При цьому, пунктом 28 договору визначено, договір набирає чинності з моменту його підписання. Тобто з 20.03.2024 починається строк дії Договору №ДР-910 з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами. Строк дії договору становить один рік.
Отже, з 20.03.2024 вартість послуг для відповідача становить 316,06 грн. в місяць (2,2 м3 х119,72 грн. = 263,38 грн. без ПДВ, крім цього ПДВ 52,68 грн.).
З 01 листопада 2024 року, відповідно до наказу управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради від 10.10.2024 № 52 «Про затвердження тарифу на послугу з управління побутовими відходами» (копія додається), тариф на послугу становить 175,95 грн. за 1 м3 відходів без врахування податків.
З цієї дати вартість послуг для відповідача становила 464,51 грн. (2,2 м3 х 175,95 грн + 20% ПДВ) в місяць.
Пунктом 25 Договору визначено, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну тарифів на послугу за видами побутових відходів виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам із зазначенням рішення відповідних органів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті виконавця послуги. У разі зміни тарифів протягом строку дії договору нові тарифи застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору.
Позивачем на офіційному веб-сайті за посиланням https://www.kvartal-l.com.ua/https-ternopilcity-gov-ua-auktsioni tenderi-ogoloshennya-tarifi-82462-html/ розміщено інформацію про зміну тарифу на послугу з управління побутовими відходами.
Крім цього, повідомлення про зміну тарифу розміщено у актах наданих послуг, які надавались Відповідачу.
На виконання умов Договору, позивачем надані відповідачу відповідні послуги за період з 01 жовтня 2024 року по 30 вересня 2025 року на загальну суму 5 425,57 грн, про що складені наступні Акти здачі-прийняття наданих комунальних послуг:
1. Акт №10-0000562/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за жовтень 2024 року на суму 316,06грн;
2. Акт №11-0000562/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за листопад 2024 року на суму 464,51грн;
3. Акт №12-0000562/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за грудень 2024 року на суму 464,51грн;
4. Акт №01-0000533/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за січень 2025 року на суму 464,51грн;
5. Акт №02-0000533/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за лютий 2025 року на суму 464,51грн;
6. Акт №03-0000533/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за березень 2025 року на суму 464,51грн;
7. Акт №04-0000533/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за квітень 2025 року на суму 464,51грн;
8. Акт №05-0000534/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за травень 2025 року на суму 464,51грн;
9. Акт №06-0000535/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за червень 2025 року на суму 464,51грн;
10. Акт №07-0000535/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за липень 2025 року на суму 464,51грн;
11. Акт №08-0000534/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за серпень 2025 року на суму 464,51грн;
12. Акт №09-0000533/ДР-910 здачі-прийняття наданих комунальних послуг за вересень 2025 року на суму 464,51грн.
Зазначені акти здачі-прийняття наданих комунальних послуг споживачем не підписані, разом з тим будь яких претензій щодо якості, обсягу та строків надання послуг з вивозу побутових відходів від споживача не поступило.
Відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати не виконав у повному обсязі, оплативши позивачу лише 300,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2PL950623 від 10.03.2025 та враховуючи переплату за вересень 2024 у розмірі 0,08 грн., внаслідок цього, утворилася заборгованість за послугу з управління побутовими відходами у розмірі 5125,59 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №171 від 29.10.2025 про сплату боргу в розмірі 5125,59 грн. за надані послуги з вивезення побутових відходів, до якої долучено по два примірники Актів наданих послуг за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року для підписання, що підтверджується поштовою накладною та описом вкладення до поштового відправлення від 04.11.2025. Проте відповідач відповіді на претензію не надав, підписані Акти не повернув і не висловив зауважень щодо них.
12.10.2025 Юрченко Микола Олександрович, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 припинив підприємницьку діяльність як ФОП за власним рішенням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №ДР-910 від 20.03.2024, стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 5125,59 грн., 795,53 грн. - інфляційних втрат, 539,56 грн. - 3% річних, 505,87 грн. - пені.
В процесі розгляду справи, позивач повідомив суд, що відповідно до платіжної інструкції №8141122459 від 24.02.2026, відповідачем сплачено суму заборгованості у розмірі 5125,29 грн., у зв'язку з чим позивач просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача Юрченка Миколи Олександровича 795,53 грн. - інфляційних втрат, 539,56 грн. - трьох відсотків річних, 505,87 грн - пені та судові витрати на користь Позивача ПП «КВАРТАЛ-Л».
Ухвалою від 01.04.2026 прийнято Заяву керівника Приватного підприємства "КВАРТАЛ-Л" Лемеги О.В. №07-02/6, документ сформований в системі "Електронний суд" 10.03.2026 (вх.№1887 від 10.03.2026) про зменшення розміру позовних вимог - до розгляду. Постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням вимог, викладених у Заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Оцінивши подані докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України) (надалі - ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати ( правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18 та в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, від 05.06.2019 по справі №904/1083/18, від 09.10.2019 по справі №127/23144/18).
Відтак, зобов'язання відповідача 1 із втратою ним статусу як ФОП не припинились і він відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з його підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договірні відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору про надання послуг, укладання та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
За приписами ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Між сторонами, внаслідок укладання 20.03.2024 договору №ДР-910 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України, спеціального закону - Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з поводження з побутовими відходами - суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530, 903 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про управління відходами" цей Закон регулює відносини, пов'язані із запобіганням утворенню та з управлінням відходами, що утворюються в Україні, а також з управлінням відходами, що перевозяться через територію України, вивозяться за її межі та ввозяться в Україну з метою відновлення, у тому числі рециклінгу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про управління відходами" утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов'язані: у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до п.28 Правил надання послуг з управління побутовими відходами затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами" від 08.08.2023 № 835, плата за надану послугу з управління побутовими відходами нараховується щомісяця відповідно до умов договору про надання послуги з управління побутовими відходами і тарифів, що формуються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Про управління відходами».
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору №ДР-910 від 20.03.2024 Приватним підприємством "КВАРТАЛ-Л" надано фізичній особі-підприємцю Юрченко Миколі Олександровичу послуги з вивезення побутових відходів за період з 01 жовтня 2024 року по 30 вересня 2025 року, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати послуг не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на момент звернення до суду становила 5125,59 грн.
Згідно платіжної інструкції №8141122459 від 24.02.2026, відповідачем під час розгляду справи в суді сплачено суму заборгованості у розмірі 5125,29 грн на надані послуги з управління побутовими відходами.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання виконав з порушенням строків оплати встановлених п. 16 Договору №ДР-910 від 20.03.2024.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №905/587/18.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вбачається з наведених позивачем розрахунків інфляційних втрат в розмірі 795,53 грн., такі нарахування здійснено за період з 21.11.2024 по 21.01.2026.
Перевіривши правильність нарахування інфляційних нарахувань судом встановлено, що такі вимоги становлять 795,53 грн. підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Також позивачем нараховано за період з 21.11.2024 по 21.01.2026 та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 539,56 грн.
Перевіривши правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо проведення розрахунку за надані послуги на суму 5125,59 грн, перевіривши вказані у розрахунку позивача періоди їх нарахувань, судом встановлено, що заявлені до стягнення 539,56 грн. - 3% річних є обґрунтованими, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Аналогічні положення містить п.23 Договору №ДР-910 від 20.03.2024.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
У зв'язку з порушенням відповідачем як споживачем зобов'язань з оплати наданих послуг, позивачем нараховано пеню у розмірі 505,87 грн. за період з 21.11.2024 по 21.01.2026
Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України ( чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює ч. 6 ст. 232 ГК України. Формулювання, яке містить ч. 3 ст. 549 ЦК України та кореспондуючі їй норми інших нормативних актів, у тому числі умови договору (у разі відображення, зазначення сторонами подібного в договорі), лише вирізняють (ідентифікують) пеню серед неустойки (інших штрафних санкцій) та визначають механізм (формулу) її обчислення, однак жодним чином не стосуються питання щодо граничного строку, за який може бути нарахована пеня.
Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, установлений договором.
У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення») нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Виходячи з аналізу умов договору від 20.03.2024 сторони не погодили більш тривалого періоду нарахування пені, відтак її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
При цьому, суд враховує, що відповідно до Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», Господарський кодекс України з 28.08.2025 втратив чинність.
Однак, для господарських договорів, укладених до 28.08.2025, норми ГК України, включаючи ч. 6 ст. 232 ГК України, продовжують застосовуватися до завершення строку дії таких договорів або до їх припинення, якщо інше не передбачено законом чи договором. Це означає, що якщо договір укладений до 28.08.2025, не містить спеціальних умов щодо строку нарахування пені, то обмеження в 6 місяців за ч. 6 ст. 232 ГК України зберігається.
У даному випадку договір укладено 20.03.2024 та спірні правовідносини виникли до втрати чинності ГК України, тому його норми підлягають застосуванню у цьому випадку. Умови договору не містять спеціальних умов щодо періоду нарахування пені, відтак суд застосовує до заявлених вимог норми ч. 6 ст. 232 ГК України.
Перевіривши правильність розрахунків позивача щодо нарахування пені, суд вважає правомірним нарахування пені в розмірі 505,87 грн, а тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 505,87 грн.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Звертаючись з позовом, позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3045 від 21.01.2026.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Ухвалою від 01.04.2026 прийнято Заяву керівника Приватного підприємства "КВАРТАЛ-Л" Лемеги О.В. №07-02/6, документ сформований в системі "Електронний суд" 10.03.2026 (вх.№1887 від 10.03.2026) про зменшення розміру позовних вимог - до розгляду. Постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням вимог, викладених у Заяві про зменшення розміру позовних вимог.
З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 703,56 грн. на користь позивача.
При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 1958,84 грн. (2662,40 грн - 703,56 грн = 1958,84 грн.).
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 300,00 грн. витрат, пов'язаних із вчиненням дій, необхідних для розгляду справи (надсилання документів відповідачу).
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат, пов'язаних із вчиненням дій, необхідних для розгляду справи (надсилання документів відповідачу), представником позивача подано до суду підтверджуючі документи, а саме: фіскальні чеки від 22.01.2026 на суми 146,00 грн. та 4,00 грн. щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також фіскальні чеки від 10.03.2026 на суми 146,00 грн. та 4,00 грн. щодо направлення заяви про зменшення розміру позовних вимог та доданих до неї документів.
З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи (надсиланням документів відповідачу), є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи, а тому суд вважає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 300,00 грн. зазначених витрат.
Витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства "КВАРТАЛ-Л", Україна, 46018, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Карпенка, буд. 12, ідентифікаційний код 34473660:
- 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн 53 коп. - інфляційних втрат;
- 539 (п'ятсот тридцять дев'ять) грн 56 коп. - 3% річних;
- 505 (п'ятсот п'ять) грн 87 коп. - пені;
- 703 (сімсот три) грн 56 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат;
- 300 (триста) грн 00 коп. - витрат пов'язаних з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи (надсилання документів відповідачу).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати:
- позивачу (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
- відповідачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач: Приватне підприємство "КВАРТАЛ-Л", Україна, 46018, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Карпенка, буд. 12, ідентифікаційний код 34473660.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано: 14 травня 2026 року.
Суддя С.О. Хома