вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"14" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/396/26
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,
За участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
за позовом
Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
про визнання додаткової угоди укладеною,
представники:
позивача - Попов О.М. в порядку самопредставництва
відповідача - Ковтонюк Ю.А. адвокат, довіреність №121 від 16.12.2025
Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради звернулась з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про визнання Додаткової угоди до Договору постачання природного газу №06-12073/25-БО-Т від 17.12.2025 укладеною.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою від 17.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14 травня 2026.
Представник відповідача 01.05.2026 подав клопотання, яким просить передати справу № 907/396/26 за позовом Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про визнання додаткової угоди укладеною за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Вказує, що спір у справі не пов'язано з виконанням або невиконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу.
Спір у даній справі полягає у спонуканні Відповідача до укладання Додаткової угоди до Договору постачання природного газу; прохальна частина позовної заяви містить наступні вимоги: «…4. Визнати укладеною Додаткову угоду до Договору постачання природного газу № 06-12073/25-БО-Т від 17.12.2025, в наступній редакції…».
У свою чергу, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зазначає, що, як вбачається зі змісту Договору постачання природного газу, який доданий до позовної заяви, останній взагалі не містить умов щодо місця його виконання.
Так, господарські зобов'язання між сторонами діяли на підставі Договору постачання природного газу, що за своєю правовою природою є договором поставки.
Частинами першою і другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю- продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Крім того, відносини між Споживачами та Постачальниками природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496. Відповідно до п. 1 розділу І Правил ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Пунктом 1 розділу 2 Правил визначено, що 1. Підставою для постачання природного газу споживачу є:
наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи,
договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
Отже, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» здійснює виключно постачання газу, як товару; в свою чергу, розподіл газу здійснюють газорозподільні організації, транспортування - газотранспортні, які безпосередньо здійснюють доставку газу до споживача, що є різними видами господарської діяльності, в розумінні норм спеціального законодавства.
Враховуючи вищевикладене, зазначає, що спір у цій справі № 907/396/26 не стосується нерухомого майна, оскільки спірна Додаткова угода має на меті виключно постачання газу, а не розподіл/транспортування його адресно, у зв'язку з чим місце об'єкта не має значення для визначення юрисдикції спору, а отже, до вищевказаних позовних вимог належить застосовувати правила про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача.
Вказує, що аналогічну позицію враховано Північним апеляційним господарським судом при оскарженні ухвали про передачу справи за підсудністю у справі № 910/13046/25.
У підготовчому засіданні 14.05.2026 представник позивача вказав, що підсудність у вказаній справі у позовній заяві визначена правильно за Господарським судом Закарпатської області, представник відповідача просив передати справу № 907/396/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва із підстав зазначених у клопотанні від 01.05.2026.
Суд погоджується із доводами відповідача щодо визначення підсудності у даній справі та доходить до висновку, що дана справа підсудна Господарському суду міста Києва з огляду на наступне.
Вирішуючи питання про прийняття зазначеної позовної заяви до розгляду суд звертає увагу на наступні обставини.
Спір у цій справі № 907/396/26 не стосується нерухомого майна, оскільки спірна Додаткова угода має на меті виключно постачання газу, а не розподіл/транспортування його адресно, у зв'язку з чим місце об'єкта не має значення для визначення юрисдикції спору, а отже, до вищевказаних позовних вимог належить застосовувати правила про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності), встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
На підставі ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частинами 1, 2 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів. Право вибору між господарськими судами, яким відповідно цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Керуючись загальним правилом, визначеним у ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України, враховуючи ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зареєстровано за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.
Згідно з пп. 1, 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За таких обставин, враховуючи викладене справа № 907/396/26 територіально підсудна Господарському суду міста Києва (за місцезнаходженням відповідача).
Відтак, беручи до уваги вищенаведені законодавчі положення та провівши аналіз суб'єктного складу учасників даного спору, суд дійшов висновку про те, що даний спір підсудний Господарському суду міста Києва.
Керуючись ст. 27, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Матеріали справи №907/396/26 за позовом Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ про визнання додаткової угоди укладеною надіслати Господарському суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, будинок 44-В, м. Київ, 01054) за підсудністю.
2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 14.05.2026.
Суддя А.А. Худенко