Рішення від 14.05.2026 по справі 904/2684/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/429/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

про відшкодування моральної шкоди

межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

РУХ СПРАВИ

03.02.2026 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява про відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві, гострим професійним захворюванням (отруєнням) у розмірі 328 586,00 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026 справу № 904/2684/25 (904/429/26) передано на розгляд судді Примака С.А.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.05.2026.

24.02.2026 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.05.2026 прийнято рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відомостями трудової книжки, долученої до матеріалів справи.

Відповідно до акта від 10.12.2025 (форми Н-1/П) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/стався) 03.07.2025 о 04 год. 10 хв. на АТ "Криворізький залізорудний комбінат" затвердженого Т.в.о. начальника Південо-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Бланк С.В. 15.12.2025 (далі - акт розслідування) вбачається, що нещасний випадок з прохідником шахти "Криворізька" АТ "Кривбамзалізрудком" ОСОБА_1 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом (пункт 7 акта).

Згідно пункту 8 акта розслідування, особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці:

- ОСОБА_2 , майстер гірничий дільниці №3 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_3 , прохідник дільниці №3 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_1 , прохідник дільниці №3 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_4 , заступник начальника дільниці №3 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_5 , начальник дільниці №2 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_6 , заступник головного інженера з виробництва шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_7 , головний інженер шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_8 , директор шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_9 , технічний директор АТ "Кривбасзалізрудком".

Відповідно до пункту 5 акту розслідування встановлені причини настання нещасного випадку:

Основна: організаційна - невиконання посадових обов'язків:

- порушено вимоги пунктів 2.4, 2.8, 2.12, 2.18, 2.33, 2.37 «Посадової інструкції майстра гірничого дільниці нарізних робіт», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 12.06.2018 №2770;

- порушено вимоги пунктів 2.3, 2.9, 2.15, 2.17, 2.32, 2.33, 2.34, 2.40, 2.48 «Посадової інструкції заступника начальника дільниці нарізних робіт», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 07.06.2018 №2693, вимоги статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пунктів 1, 8, 15 розділу IІ, пункту 1 глави 2 розділу IIІ, пункту 1 глави 2 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.9, 2.36 «Посадової інструкції начальника дільниці нарізних робіт», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 12.06.2018 №2770, статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пункту 4 глави 1 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.3, 2.11, 2.19, 2.21 «Посадової інструкції заступника головного інженера з виробництва», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 28.01.2016 №163, вимоги статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пунктів 1, 8, 15 розділу ІI, пункту 1 глави 2 розділу III, пункту 1 глави 2 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.14, 2.15, 2.19, 2.53, 2.65, 2.67, 2.82 «Посадової інструкції головного інженера», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 26.10.2015 №2339, вимоги статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пунктів 1, 8, 15 розділу IІ, пункту 1 глави 2 розділу III, пункту 1 глави 2 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.29, 2.30, 2.49, 2.72 «Посадової інструкції директора шахти», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 13.05.2014 №1033, вимоги статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пунктів 1, 8, 15 розділу II, пункту 2 глави 3 розділу III, пункту 1 глави 2 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.6.1, 2.6.3, 2.94, 2.9.13, 2.9.15, 2.11.3, 2.11.4 «Посадової інструкції технічного директора», затвердженої Головою Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 23.10.2012 №1366.

Супутні: * організаційна - невиконання вимог інструкцій з охорони праці:

- порушено вимоги пунктів 1.1.4, 1.1.6, 1.12.7.4, 1.12.7.5, 2.3.7, 2.7.1, 2.7.7, 3.8.1, 3.8.7, 3.8.15.4, 3.8.15.5, 3.8.15.9 інструкції з охорони праці №157-2025 для прохідника (учня прохідника), затвердженої наказом АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» від 30.05.2025 №339.

* технічна - неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо:

- порушено вимоги статті 18, статті 19 Закону України №1127-XIV, пункту 2 розділу II НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом», пункту 2.16 глави 2 НПАОП 0.00-1.01-85 «Єдині правила охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин».

На підтвердження отруєння чадним газом та проходження лікування позивачем долучено до матеріалів справи виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 4155/961 від 10.07.2025.

Також позивач зазначає, що внаслідок нещасного випадку (отруєння чадним газом) у нього був стан середньої тяжкості, він був адинамічний, шкіра та видимі слизові оболонки бліді загальна слабкість, головний біль, запаморочення, нудота, оніміння кінцівок. Позивач зазначив розуміє, що міг загинути 03.07.2025, як мій колега ОСОБА_3 , і від цієї думки йому стає погано на душі. На даний час позивач постійно приймає ліки, у останнього з'явився страх спускатися в шахту, не повернутися додому живим після зміни, оскільки позивач робочу зміну 03.07.2025 запам'ятав на все життя. Вказані обставини в результаті змінили його образ і якість життя та спричиняють позивачу моральні страждання.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо моральної шкоди

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Згідно частин 1, 3 статті 3 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 2371 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Ураховуючи, що відповідно до положень статті 237 КЗпП України обов'язок щодо відшкодування працівнику моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган, а судом установлено, що нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, стався під час виконання позивачем трудових обов'язків внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних та нешкідливих умов праці, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, суд дійшов висновку, що заподіяні позивачу ушкодження здоров'я, перенесене отруєння чадним газом, проходження стаціонарного лікування, а також моральні страждання, страх за власне життя і здоров'я, зміна звичного способу життя, спричинених отруєнням чадним газом під час виконання трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов'язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (Шевченко проти України, Харук та інші проти України, Скордіно проти Італії) і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу, суд враховує, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, неминуче спричиняють фізичні та моральні страждання, а також призводять до негативних змін у звичному способі життя особи. Суд бере до уваги характер та ступінь отриманих позивачем ушкоджень здоров'я, глибину і тривалість його фізичних та душевних страждань, необхідність проходження стаціонарного лікування, переживання позивачем реальної загрози життю та здоров'ю під час виконання трудових обов'язків, виникнення у нього почуття страху після нещасного випадку.

Суд також враховує відсутність встановленої стійкої втрати професійної працездатності, нетривалий період лікування, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що справедливим, співмірним та достатнім розміром компенсації моральної шкоди є 90 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача у вигляді одноразового відшкодування.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди та розміру компенсації заявленого позивачем, суд зазначає, що сам факт заподіяння позивачу ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, підтверджується матеріалами справи та актом спеціального розслідування, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства про охорону праці. При цьому відсутність встановленої стійкої втрати професійної працездатності, легкий ступінь отруєння та нетривалий період лікування не виключають факту заподіяння позивачу моральних та фізичних страждань, оскільки ушкодження здоров'я, отримані під час виконання трудових обов'язків, об'єктивно спричиняють негативні переживання, почуття страху та зміну звичного способу життя особи. Разом із тим суд враховує наведені відповідачем обставини при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з чим дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо оподаткування суми моральної шкоди

Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

Отже, за подання даних позовних вимог, належний розмір судового збору складає 4 928,52 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету несплачений судовий збір у розмірі 1 330,70 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 90 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ Господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 330,70 грн - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.05.2026.

Суддя С.А. Примак