вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" травня 2026 р. Cправа № 902/190/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Фармінг" (вулиця Грушевського приміщення 3, буд. 28, м. Вінниця, 21050)
до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, 2 м. Вінниця, 21050)
про визнання рішення недійсним
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників:
позивача: Дмитренко П.В.
відповідача: Семенюшко Т.С.
17.02.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Фармінг" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання рішення недійсним.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.02.2026 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження у справі № 902/190/26. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 19.03.2026.
06.03.2026 від Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-30/2365/26 від 06.03.2026), який долучений судом до матеріалів справи.
За результатами проведеного судового засіданні 19.03.2026 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті на 16.04.2026, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За результатами проведеного судового засіданні 16.04.2026 суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 05.05.2026, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.
05.05.2026 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення відповідача, оформлене протоколом №389 від 22.01.2026, щодо нарахування позивачу заборгованості за необліковану електричну активну енергію є незаконним та таким, що не відповідає вимогам норм матеріального права. Позивач вважає неправомірним застосуванням до позивача оперативно-господарської санкції, оскільки позивач не втручався в роботу засобу обліку електроенергії та не вчиняв дій, які б могли призвести до втручання у роботу розрахункового приладу обліку з метою зміни його показників. Зокрема позивачем вказується, що паспорт лічильника №20730211 типу NIK 2300 АР3.200.МС11 в питаннях експлуатації лічильника відсилає до настанови експлуатації та паспорту, що розміщені на офіційному сайті компанії ТОВ «Нік-Електроніка». Так, додаток до настанови з експлуатації лічильника містить таблицю помилок лічильників і визначає, що код помилки «rаdio» має значення «Спрацюванні датчика електромагнітного поля» і рекомендує дію - «Зверніться в енергопостачальну організацію». Ні паспорт лічильника ні настанова з експлуатації лічильника не містить твердження, що магнітний чи електромагнітний вплив і код помилки лічильника «radio» свідчить про втручання споживача в його роботу і призводить безумовно до некоректного обліку даних. Зокрема зазначає, що під час перевірки проведеної 27.03.2025 на об'єкті позивача, не зафіксовані будь-які дії позивача чи порушення, що призвели до зміни (заниження) показів приладів обліку. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нік-Електроніка" в акті обстеження лічильника №20730211 типу NIK 2300 АР3.200.МС11 від 25.09.2025 констатувало, що пломбування на лічильнику не пошкоджене, Індикатор електромагнітного випромінювання високої частоти працює коректно. Прилад обліку працює в класі точності. Будь-яких доказів втручання відповідача у роботу приладу обліку, зокрема впливу магнітного або електричного полів у спірний період роботи №20730211 типу NIK 2300 АР3.200.МС11. на час прийняття рішення Комісією - не було.
Позивачем стверджується, що між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Кусто Агро Фармінг» виникли правовідносини на підставі договорів: Договір про постачання електричної енергії № КА - 043500 від 24.02.2017 та додатків до нього а, також, Договору споживача про розподіл електричної енергії КА-043501 від 25.03.2025 та додатків до нього. За доводами позивача підписанням 25.03.2025 Додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, за взаємною згодою сторони - АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Каланівський Агрохім» - припинили права та обов'язки, що ґрунтувались на договорі № КА-043500 від 24.02.2017 про постачання електричної енергії. Для подальшого врегулювання відносин сторони дійшли згоди з усіх істотних умов і уклали Договір споживача про розподіл електричної енергії КА-043501 від 25.03.2025 додатки до нього. Не зважаючи на те, що умови Договору КА-043501 від 25.03.2025 мають публічний характер і приєднання до його умов здійснюється шляхом подання заяви про приєднання, додатки до Договору носять індивідуальний характер, потребують перевірки технічних параметрів погодження між сторонами і досягнення згоди. Таким чином, з 25.03.2025 умови з розподілу електричної енергії між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Кусто Агро Фармінг» їх права обов'язки і відповідальність регулюються умовами Договору КА-043501 та додатками до нього. В той же час, визначаючи кількість днів для розрахунку в протоколі протокол № 389 Комісія визначила період з 11.12.2024 по 27.03.2025 - 107 днів, неправомірно об'єднавши періоди коли права і обов'язки регулювались різними договорами і відносини по одному з них були припинені.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи останнього зводяться до того, що споживач несе відповідальність за будь які порушення в роботі засобу комерційного обліку електричної енергії. Так, в позовній заяві позивач посилається на паспорт лічильника № 20730211 типу NIK 2300 АР3.2000.М.С.11, при цьому зазначає, що даний паспорт в питаннях експлуатації електролічильника відсилає на настанову з експлуатації лічильників електричної енергії NIK 2303 АР6 та NIK 2300 АР6. За доводами відповідача у паспорті лічильника наданого до позовної заяви дане відсилання відсутнє. Крім того, вказана настанова з експлуатації лічильника поширюється на інший тип лічильників NIK 2303 АР6 та NIK 2300 АР6, а у споживача був лічильник, який переданий на завод виробника+ NIK 2300 АР3. Також, у позовній заяві зазначено, що ні паспорт лічильника, ні настанова з експлуатації лічильника не містить твердження, що магнітний чи електромагнітний вплив і код помилки лічильника «radio» свідчить про втручання споживача в його роботу. Відповідачем вказується на те, що у настанові з експлуатації лічильника на арк. 27 в п. 2.4.6 зазначено, що в наслідок впливу електромагнітного поля на електронному дисплеї періодично спалахує напис «radio». А у додатку «Г» до вказаної настанови, на який посилається Позивач, зазначено що при спрацюванні датчика електромагнітного поля виникає код помилки «radio» і при цьому необхідно звернутись в енергопостачальну організацію. Позивачем не надано до позовної заяви доказів звернення до оператора системи розподілу, щодо виникнення коду помилки «radio» та відповідного значка на рідкокристалічному дисплеї лічильника встановленого за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Павлівка, вул. Коцюбинського 58. Крім того вказує що позивач безпідставно без будь - яких доказів висловлює сумніви щодо діяльності та повноважень членів комісії по розгляду актів про порушення.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 25.03.2025 відповідно до Заяви-приєднання між ТОВ «Кусто Агро Фармінг» та АТ «Вінницяобленерго» було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №КА - 043501 з відповідними додатками, серед яких: паспорт точок розподілу електричної енергії, акти розмежування балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, тобто точка обліку ЕІС код 62Z2965597015998, Вінницька обл. Хмільницький р-н., с. Павлівка вул. Коцюбинського 58 приєднана до умов договору споживача про розподіл електричної енергії КА-043501 від 25.03.2025.
Відповідно до п. п. 2.1. Договору споживача про розподіл електричної енергії КА -043501 від 25.03.2025 оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та облікових баз даних Оператора системи.
В п. 2.2. зазначено, що відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача, зазначаються разом із енергетичним ідентифікаційними кодами (ЕСІ кодами) в додатку 3 до цього Договору.
В Додатку №2 Договору споживача про розподіл електричної енергії КА -043501 від 25.03.2025 сторонами погоджені технічні параметри точок обліку ТОВ «Кусто Агро Фармінг» серед яких будівлі і споруди хімсклади ТП -243 за адресою: Вінницька область, Хмільницький р-н. с. Павлівка вул. Коцюбинського, 58; ЕСІ код точки комерційного обліку 62Z2965597015998.
Сторони погодили схему постачання та розподілу електроенергії електроустановок Споживача за вказаною адресою із зазначенням її технічних складових в тому числі засобу обліку NIK 2300 АР3.2000.МС. №20730211, з моменту підписанням Додатку №7 «однолінійна схема №2» та Додатку №6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».
27.03.2025 інженером з технічного аудиту Дишкантом В.О. проведено контрольний огляд розрахункового засобу обліку за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Павлівка, вул. Коцюбинського 58, за наслідками чого складено акт про порушення № 07465 в якому в пункті «Характеристика об'єкта» зазначено: «ТОВ «Калинівський агрохім»; КА-043500; Хімсклад ; ЕІС код 62Z2965597015998. Перевіркою встановлено, що с. Павлівка вул. Коцюбинського 58 порушено п. п. 6 п.5.5.5. ПРРЕЕ (не забезпечено належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами до нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України). Під час проведення контрольного огляду розрахункового засобу обліку виявлено, що на рідко кристалічному дисплеї лічильника №20730211 типу NIK 2300 АР3.200.МС11 наявний символ індикатора дії електромагнітного впливу та радіохвиль: «radio».
17.04.2026 в м. Калинівка відбулось засідання комісії СО «Хмільницькі ЕМ» по розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в складі: Заступника голови комісії: в.о. Заступника директора з розподілу електричної енергії О. Євтухівський; провідний інженер з розподілу електричної енергії - О.Коцулим; юрисконсульт - Т. Семенюшко; Провідний бухгалтер - С. Бережок., за участі представника споживача ТОВ «Калинівський Агрохім» Цьоми І.І., про що свідчить протокол №270, на якому комісія вирішила: «Враховуючи необхідність проведення додаткових досліджень направити лічильник №20730211 типу NIK 2300 АР3.200.МС11, запакований в сейф-пакет № 10106271 на експертизу до заводу-виробника в зв'язку з тим, що лічильник виготовлений в 2024 році та знаходиться на гарантії.
Судом встановлено, що з акту обстеження лічильника від 25.09.2025 проведеного заводом - виробником лічильника ТОВ «Нік-Електроника» вбачається: що пломбування на лічильнику не пошкоджене; на дослідження ставився запит: «Встановити чи проводилось втручання в роботу приладу обліку? Чи було втручання в лічильник магнітними чи радіо полями? Перевірка Метрологічних характеристик». Заключеня: «Індикатор електромагнітного випромінювання високої частоти працює коректно. Прилад обліку працює в класі точності. Після дослідження лічильник типу NIK 2300 АР3.200.МС11 №20730211 відправлено на адресу споживача».
08.01.2026 засідання комісії СО «Хмільницькі ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» по розгляду Актів про порушення № 07465 від 27.03.2025 не відбулось із-за відсутності повного складу комісії про, що складено протокол №379 від 08.01.2026.
22.01.2026 в м. Калинівка відбулось засідання комісії СО «Хмільницькі ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» по розгляду Актів про порушення № 07465 від 27.03.2025 в складі: Заступника голови комісії - Заступника директора з розподілу електричної енергії О. Луця; Провідний інженер з розподілу електричної енергії - В. Мазур; юрисконсульт - Т. Семенюшко; Провідний бухгалтер - С. Бережок., за участі представників ТОВ «Кусто Агро Фармінг», про що складено протокол № 389, на якому комісія розглянула Акт про порушення № 07465 від 27.03.2025.
Судом встановлено, що за результатом розгляду комісія вирішила: «Враховуючи, що згідно акта обстеження лічильника ТОВ «Нік - Електроніка» від 25.09.2025 зафіксовано втручання в роботу лічильника: при з'єднанні з лічильником за допомогою оптопорта у журналі подій зафіксовано 1 вплив електромагнітного випромінювання високої частоти, нарахувати обсяг необлікованої електричної енергії на підставі акту про порушення №07465 від 27.03.2025.
Вартість та обсяг необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акту про порушення №07465 від 27 березня 2025 року згідно з п.п. 4 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, виходячи з наступних розрахункових даних:
- кількість днів для розрахунку Комісія визначила згідно п. 8.4.8. ПРРЕЕ з 11.12.2024р. (№0566939 від 11.12.2024 проведення контрольного огляду розрахункових засобів електричної енергії) по 27.03.2025р. (дату складання Акту про порушення) - 107 днів;
- виходячи із середньої вартості витрат оператора системи на купівлю електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії на балансуючому ринку, її передачі та розподілу протягом календарного місяця (цінового періоду) в період порушення;
- величина потужності електроустановок Споживача передбачена договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії - 16 кВт;
- тривалість роботи обладнання - 24 години;
- коефіцієнт використання струмоприймачів - 0,60;
З рахунку що виписується споживачеві відповідно до п. 8.4.9. ПРРЕЕ, розрахунковий обсяг споживання необлікованої електричної енергії споживачем протягом розрахункового періоду зменшується на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем у цьому періоді за точкою комерційного обліку, на якій було виявлено порушення, відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії. Обсяг необлікованої активної електричної енергії становить 21840 кВт год. Вартість необлікованої активної електричної енергії складає 235032,60 грн. Нарахована сума за необліковану електричну енергію має бути оплачена Споживачем протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. о протоколу засідання комісії додається розрахунок вартості та обсягу необлікованої електричної енергії та рахунок №8192050246807 від 22.01.2026.
Позивач вважає неправомірним застосуванням до останнього оперативно - господарської санкції, оскільки позивач не втручався в роботу засобу обліку електроенергії та не вчиняв дій, які б могли призвести до втручання у роботу розрахункового приладу обліку з метою зміни його показників, оскільки із заключення, що містить акт обстеження лічильника від 25 вересня 2025 року проведеного заводом - виробником лічильника ТОВ «Нік-Електроніка» вбачається: що індикатор електромагнітного випромінювання високої частоти працює коректно; прилад обліку працює в класі точності.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У відповідності до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Закон України Про ринок електричної енергії визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За ч.1 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною 2 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; 4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; 5) розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об'єктів; 6) пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; 7) неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності; 8) необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу; 9) створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю); 10) порушення правил охорони об'єктів електроенергетики; 11) дії, що перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; 12) припинення постачання електричної енергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов'язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та/або електропостачальником; 13) не укладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 14) пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; 15) відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов'язок надання такого доступу встановлений законодавством; 16) невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб'єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами таких суб'єктів; 17) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб'єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов'язковість подання такої інформації встановлена законом, а також неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 18) несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
У п.1.1.2 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) визначено, що акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; засіб вимірювальної техніки - технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/aбо якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики; засоби комерційного обліку електричної енергії - узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку; експертиза засобу комерційного обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації; індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатор) - пристрій, встановлений на/у лічильнику електричної енергії, призначений для фіксації впливу на лічильник постійного (змінного) магнітного або електричного полів, що призвів до змін у роботі лічильника; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Відповідно до п.п.2.3.2-2.3.4 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Згідно з п.5.5.5 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 7) врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії); 8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; 9) невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 11) надавати розрахункові документи на вимогу представників електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень або після отримання споживачем офіційного запиту відповідного учасника роздрібного ринку) для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу комерційного обліку; 12) забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; 13) забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; 14) не перешкоджати заміні засобів комерційного обліку у разі здійснення такої заміни за рахунок постачальника послуг комерційного обліку або оператора системи; 15) не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на території, що належить споживачу, для забезпечення відстані не менше 1 метра від проводів повітряної лінії електричної мережі напругою 0,4 кВ та на відстані 2 метра для електричних ліній напругою 10 кВ; 16) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об'єкті споживача письмово повідомити електропостачальника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду; 17) забезпечувати безперешкодний доступ до власних електричних установок уповноважених представників відповідних органів виконавчої влади (після пред'явлення ними службових посвідчень), яким згідно з законодавством України надано відповідні повноваження, а також виконувати їх приписи; 18) у разі вибору споживачем тарифу чи комерційної пропозиції, що передбачає розрахунки за тарифами, диференційованими за періодами часу (у тому числі за годинами доби), забезпечити застосування відповідних засобів диференційного (погодинного) вимірювання обсягу електричної енергії; 19) своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; 20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; 21) розраховувати та складати баланс електричної енергії власних мереж; 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів; 23) у разі виникнення різниці між обсягами електричної енергії, розподіленими на межі основного споживача та його субспоживачів, терміново виконати організаційні та технічні заходи щодо усунення причин її виникнення; 24) у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної (договірної) потужності повідомити про це оператора системи та електропостачальника та ініціювати коригування дозволеної (договірної) потужності (зменшення дозволеної (договірної) потужності на величину дозволеної (договірної) потужності нових субспоживачів); 25) оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про: порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача; порушення, які пов'язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача; порушення умов використання договірного обсягу споживання електричної енергії, графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальних графіків аварійних відключень; виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; 26) перед прийняттям остаточного рішення про зміну електропостачальника провести попередні обговорення з новим електропостачальником для визначення можливості постачання електричної енергії.
За п.8.2.4 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов?язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ (в редакції на дату протоколу) передбачено, що акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, у якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. У разі розгляду акта щодо використання на об'єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби, оператор системи додатково запрошує на засідання комісії електропостачальника та надсилає копію відповідного акта про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 90 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню, крім випадків необхідності проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення. Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження та/або обстеження заводом виробником, перебіг зазначеного терміну починається з дати їх отримання оператором системи. Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. У разі повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності). У разі розгляду питання щодо використання на об'єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби копія рішення комісії видається/надсилається електропостачальнику. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. У разі встановлення, що порушення роботи вузла обліку виникло не з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
За вимогами п.8.2.7 ПРРЕЕ якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Відповідно до п.8.4.1 (в редакції на дату акту про порушення) оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема: 4. фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів).
За п.8.4.3 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) оператором системи з метою запобігання розкраданню електричної енергії можуть бути встановлені індикатори на лічильники електричної енергії споживача. Індикатори встановлюються споживачу безоплатно. Індикатори мають бути сертифіковані (атестовані у разі встановлення лічильників із вмонтованим індикатором) в установленому порядку та мають фіксувати вплив на лічильник полів, силові характеристики яких перевищують такі порогові значення: для постійних магнітних полів - 100 мТл; для змінних магнітних полів - 30 мТл; для електричних полів - 5 кВ. На вимогу споживача електричної енергії під час встановлення представниками оператора системи індикаторів на лічильники або лічильників із вмонтованими індикаторами мають надаватися копії сертифіката про сертифікацію та/або свідоцтва про атестацію цих індикаторів або лічильників із вмонтованими індикаторами. Факт установлення індикаторів та їх стан мають бути зафіксовані в акті про пломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на/у лічильниках (у тому числі передбачених виробником лічильника), відповідність їх стану (неспрацьований) та передачу цих лічильників, пломб та індикаторів на збереження, який складається у двох примірниках представниками оператора системи у присутності споживача (власника або користувача об'єкта) або уповноваженої ним особи та підписується ними.
Пунктом 8.4.4 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) передбачено, зокрема, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються. Якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, оператор системи має право за заявою власника засобів вимірювальної техніки надати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу (за умови, що оператором системи не було направлено засоби вимірювальної техніки на експертизу до моменту отримання ним заяви власника засобів вимірювальної техніки). У цьому разі оператор системи в довільній формі складає акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу, у якому зазначаються відомості про передані засоби, цілісність упаковки та пломб, установлених на ній, перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу. Цей акт підписується представником оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки. Власник засобів вимірювальної техніки або споживач має протягом 30 календарних днів з дня отримання засобів вимірювальної техніки надати оператору системи документи, що підтверджують передачу цих засобів на експертизу. Якщо власником засобів вимірювальної техніки до моменту передачі засобів вимірювальної техніки на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави незалежно від результатів експертизи. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи. У разі незгоди споживача з фактом впливу на лічильник електричної енергії фізичними полями, зафіксованим індикатором, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, споживач має право (з метою встановлення причин спрацювання індикатора) направити лічильник на експертизу (обстеження) до його виробника або іншої організації (підприємства), яка має право на її проведення згідно із законодавством. Якщо власником лічильника є оператор системи, споживач має право протягом 50 календарних днів з дня виявлення представниками оператора системи факту спрацювання індикатора, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, звернутися до оператора системи із заявою про направлення лічильника на експертизу (обстеження). Оператор системи має протягом 7 робочих днів від дня отримання заяви споживача направити лічильник на експертизу (обстеження). Якщо за результатами експертизи (обстеження) підтверджено спрацювання індикатора через вплив на лічильник фізичних полів, споживач відшкодовує оператору системи витрати на проведення експертизи (обстеження) лічильника. Якщо за результатами експертизи (обстеження) встановлено, що індикатор, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, спрацював не через вплив на лічильник фізичних полів, а з інших причин, здійснені згідно з вимогами цієї глави нарахування у зв'язку зі спрацюванням індикатора підлягають скасуванню. У цьому разі витрати споживача на проведення експертизи (обстеження) лічильника відшкодовуються власником лічильника. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави не застосовуються у випадку закінчення строку експлуатації індикатора (але не більше шести років) або терміну повірки лічильника (якщо індикатор схемотехнічно вмонтований у лічильник), визначеного його виробником. Дата виробництва індикатора та строк його експлуатації зазначаються в акті про пломбування.
Пунктом 8.4.4 ПРРЕЕ (в редакції на дату протоколу) передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. У разі необхідності проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення, оператор системи має зняти, упакувати (з наступним опломбуванням упаковки) пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), та протягом 30 календарних днів від дня складення акта про порушення або прийняття на засіданні комісії з розгляду акта про порушення рішення щодо необхідності проведення експертизи/обстеження направити їх на експертизу/обстеження (про що повідомити споживача) або, якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, за відповідною заявою власника засобів вимірювальної техніки передати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу/обстеження. Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються. Оператор системи має протягом 5 робочих днів від дня отримання висновку експертизи/обстеження, ініційованого оператором системи, надіслати споживачу копію отриманого висновку. Якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, оператор системи має право за заявою власника засобів вимірювальної техніки надати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу (за умови, що оператором системи не було направлено засоби вимірювальної техніки на експертизу до моменту отримання ним заяви власника засобів вимірювальної техніки). У цьому разі оператор системи в довільній формі складає акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу, у якому зазначаються відомості про передані засоби, цілісність упаковки та пломб, установлених на ній, перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу. Цей акт підписується представником оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки. Власник засобів вимірювальної техніки або споживач має протягом 30 календарних днів з дня отримання засобів вимірювальної техніки надати оператору системи документи, що підтверджують передачу цих засобів на експертизу. Якщо власником засобів вимірювальної техніки до моменту передачі засобів вимірювальної техніки на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави незалежно від результатів експертизи. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи. У разі незгоди споживача з фактом впливу на лічильник електричної енергії фізичними полями, зафіксованим індикатором, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, споживач має право (з метою встановлення причин спрацювання індикатора) направити лічильник на експертизу (обстеження) до його виробника або іншої організації (підприємства), яка має право на її проведення згідно із законодавством. Якщо власником лічильника є споживач, оператор системи за письмовою заявою споживача про намір направлення лічильника на експертизу (обстеження) надає йому належним чином упакований та запакований лічильник. У цьому разі оператор системи в довільній формі складає акт про передачу лічильника споживачу (власнику) для направлення на експертизу (обстеження), у якому зазначаються відомості про передані засоби, цілісність упаковки та пломб, установлених на ній. Цей акт про передачу підписується представником оператора системи та споживачем (власником) лічильника. Якщо власником лічильника є оператор системи, споживач має право протягом 180 календарних днів з дня виявлення представниками оператора системи факту спрацювання індикатора, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, звернутися до оператора системи із заявою про направлення лічильника на експертизу (обстеження). Оператор системи має протягом 7 робочих днів від дня отримання заяви споживача направити лічильник на експертизу (обстеження). Якщо за результатами експертизи (обстеження) підтверджено спрацювання індикатора через вплив на лічильник фізичних полів, споживач відшкодовує оператору системи витрати на проведення експертизи (обстеження) лічильника. Якщо за результатами експертизи (обстеження) встановлено, що індикатор, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, спрацював не через вплив на лічильник фізичних полів, а з інших причин, здійснені згідно з вимогами цієї глави нарахування у зв'язку зі спрацюванням індикатора підлягають скасуванню. У цьому разі витрати споживача на проведення експертизи (обстеження) лічильника відшкодовуються власником лічильника. Якщо за результатами експертизи підтверджено факт пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки або втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, витрати оператора системи на проведення експертизи спеціалізованою організацією (підприємством) відшкодовуються оператору системи стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, крім випадків: встановлення експертизою, що порушення роботи засобу обліку виникло не з вини споживача; надання стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, оператору системи письмової згоди з фактом пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки або втручання в роботу засобів вимірювальної техніки до моменту проведення експертизи або оплати оператором системи вартості робіт з проведення експертизи; надання стороною, відповідальною за збереження засобу комерційного обліку та пломб, оператору системи письмової відмови від проведення експертизи до моменту проведення експертизи або оплати оператором системи вартості робіт з проведення експертизи. Якщо експертиза здійснювалася за рахунок споживача та за її результатами не підтверджено зазначений в акті про порушення факт пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки або факт втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, або встановлено, що порушення роботи засобу обліку, власником якого є оператор системи, виникло не з вини споживача, витрати споживача на проведення експертизи відшкодовуються оператором системи.
За п.8.4.5 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 1 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави не застосовуються у випадку порушення оператором системи термінів проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки, періодична повірка яких має здійснюватися за рахунок оператора системи. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави не застосовуються у випадку закінчення строку експлуатації індикатора (але не більше шести років) або терміну повірки лічильника (якщо індикатор схемотехнічно вмонтований у лічильник), визначеного його виробником. Дата виробництва індикатора та строк його експлуатації зазначаються в акті про пломбування.
Відповідно до п.8.4.8 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Згідно з п.8.4.9 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 8.4.2 цієї глави, розрахований обсяг споживання необлікованої електричної енергії споживачем протягом розрахункового періоду (місяця) має бути зменшений на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем у цьому періоді за точкою (точками) комерційного обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії. В інших випадках розрахований обсяг необлікованої електричної енергії не зменшується.
За п.8.4.10 ПРРЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою (4) W доб = P · t доб · K в, де P - потужність (кВт), визначена як: 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год; Kв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії, який визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії (в редакції на дату ата про порушення).
У п.1.2.1 ККОЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) визначено, що засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) - засоби вимірювань, вимірювальні системи та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності; лічильник електричної енергії (лічильник) - ЗВТ, що здійснює вимірювання та реєстрацію кількості електричної енергії та, опціонально, величини електричної потужності, параметрів якості електричної енергії та безперервності її розподілу, інших фізичних параметрів електричної енергії в точці вимірювання; пошкодження пломб (індикаторів) - відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Згідно з п.6.4.2 ККОЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) у разі виявлення факту втручання в роботу ЗКО та/або обладнання вузла обліку та/або інших ознак розкрадання електричної енергії (зовнішнього пошкодження, несправності або відсутності ЗКО, зриву, відсутності або пошкодження пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, спрацювання індикаторів, порушення форми магнітної суспензії індикаторів, виявлення позаоблікових підключень або підключень, які можуть призвести до викривлення результатів вимірювання та/або комерційного обліку електричної енергії тощо) особа, яка це виявила, має негайно повідомити про це оператора системи та ВТКО, а також, у разі потреби, Національну поліцію України (у разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії, крадіжки або пошкодження ЗКО або іншого обладнання вузлів обліку тощо) у порядку, встановленому законодавством. Водночас ВТКО повинна повідомити відповідних ППКО, оператора системи та електропостачальника про виявлені факти.
За п.6.5.5 ККОЕЕ (в редакції на дату акту про порушення) під час здійснення технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО має бути виконаний комплекс робіт щодо визначення відповідності стану та схем підключення ЗКО та іншого обладнання вузлів обліку відповідним проєктним рішенням (проєкту), виявлення їх пошкодження, пошкодження або зриву встановлених пломб та індикаторів, порушення схеми підключення, перевірка стану індикаторів магнітного та/або електричного полів, встановлених на/у ЗКО, виявлення наявності пристроїв впливу або інших ознак втручання в роботу ЗКО, зчитування показів та інформації, що зберігається в первинній базі даних лічильників електричної енергії, перевірка та, у разі потреби, синхронізація або установлення часу годинника інтервальних лічильників електричної енергії, а також перевірка (з використанням спеціальних технічних засобів та, за необхідності, частковим демонтажем будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів) стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання для виявлення позаоблікових підключень або підключень, що можуть призвести до спотворення результатів вимірювання та/або комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до п.6.5.24 (в редакції на дату акту про порушення) експертиза ЗВТ у частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені ЗВТ, пломби, індикатори впливу (зокрема магнітного/електричного поля) та/або інші захисні елементи, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним та скасування рішення комісії постачальника електроенергії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом № 389 від 22.01.2026.
Суд проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства, вважає, що відповідачем застосовано до позивача відповідальність у вигляді нарахування недоврахованої електроенергії за порушення п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: незабезпечення позивачем як споживачем е/е належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.
Підставою для складення акту про порушення ПРРЕЕ стало внаслідок фіксування втручання в роботу лічильник: при з'єднанні з лічильником за допомогою оптопорта у журналі події зафіксовано вплив електромагнітного випромінювання високої частоти,
У поданому позові, не погоджуючись з притягненням його до відповідальності за визначене відповідачем порушення, позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення комісії за порушення, яке відповідачем встановлено станом на 2025 рік. Відповідач в свою чергу вважає законним притягнення позивача до відповідальності, а саме порушення - доведеним.
У спірних правовідносинах при визначенні наявності/відсутності порушень з боку позивача ПРРЕЕ необхідним є надання оцінки виявленому порушенню у світлі конкретних обставин справи у їх сукупності щодо доведеності/недоведеності факту порушення позивачем ПРРЕЕ, а також окремо надання оцінки наявності/відсутності безоблікового (необлікованого) споживання електроенергії.
Суд окремо звертає увагу на те, що лічильники в залежності від виконання мають датчик електромагнітного поля, який спрацьовує при впливі електромагнітного поля напруженістю понад 10 В/м в діапазоні частот від 80 до 2000 МГц протягом більше 3с; внаслідок впливу електромагнітного поля на електронному дисплеї періодично спалахує напис radio; скинути повідомлення radio можна за допомогою програми НІК Параметризація через будь-який доступний інтерфейс зв'язку за паролем, що встановлено у п.2.4.6 Настанови з експлуатації NIK 2303 AP6 та NIK 2300 AP6.
Виходячи з редакції ПРРЕЕ, чинних на момент складення відносно позивача акту про порушення, встановлене порушення не вимагало обов'язкового проведення експертизи,
Поряд з цим, відповідачем було направлено лічильник на експертизу спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства.
Так, як слідує із заключення, що містить акт обстеження лічильника від 25 вересня 2025 року проведеного заводом - виробником лічильника ТОВ «Нік-Електроніка» вбачається:
- на момент обстеження свинцева пломба з калібрувальним тавром ТОВ «Нік-Електроніка» ІІ кв. 2024 не пошкоджена; на момент обстеження пломба № 0542051 не пошкоджена;
- на дослідження ставився запит: «Встановити чи проводилось втручання в роботу приладу обліку? Чи було втручання в лічильник магнітними чи радіо полями? Перевірка Метрологічних характеристик».
- Заключеня: «Індикатор електромагнітного випромінювання високої частоти працює коректно. Прилад обліку працює в класі точності. Після дослідження лічильник типу NIK 2300 АР3.200.МС11 №20730211 відправлено на адресу споживача».
За таких обставин кожна зі сторін в подальшому (після надання експертом відповідних пояснень в засіданні суду) намагалась по-своєму інтерпретувати пояснення експерта щодо таких причин спрацювання індикаторів у лічильнику.
Натомість господарський суд приймає до уваги, що, по-перше, причини такого спрацювання, обставини можливого впливу споживачем на лічильник та/або безоблікове споживання споживачем електроенергії внаслідок такого впливу жодним чином не аналізувались комісією при притягненні позивача до відповідальності, оскільки лічильник не був направлений комісією на експертизу, а обстеження ТОВ «Нік-Електроніка» причин такого не визначили, що фактично влаштувало комісію при наданні оцінки підставам для застосування відповідальності у вигляді вартості необлікованої електроенергії.
Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що обставини спрацювання датчиків/індикаторів та механізм притягнення позивача (споживача) до відповідальності у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії, господарський суд вбачає, що у оскаржуваному протоколі та розрахунку до нього відповідачем встановлено факт порушення ПРРЕЕ та здійснено нарахування позивачу за необліковану електричну енергію за період з 11.12.2024 по 27.03.2025 із посиланням на п.8.4.2, 8.4.8 ПРРЕЕ на підставі акту обстеження ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА від 25.09.2025, в якому зафіксовано виключно про коректну роботу індикатора електромагнітного випромінювання, проте не встановлено обставин впливу (ст. 70).
За таких обставин, здійснюючи нарахування за вказаний період відповідачем не враховано наведені вище обставини, окрім того, з метою доведення обставин безоблікового споживання споживачем електричної енергії, відповідач як під час розгляду акту про порушення, так і під час розгляду справи не був позбавлений можливості дослідити/надати також обсяги споживання позивачем електричної енергії за певний період, які б підтверджували відмінність між звичайними показниками споживання останнього та після орієнтовного початку впливу електромагнітного поля, за допомогою якого за твердженням відповідача здійснювалось безоблікове споживання, втім такі докази відповідачем також не були надані.
Одночасно суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у п.5.15 постанови від 15.06.2022 у справі №908/1317/20, в частині погодження ВС з висновками апеляційного суду про те, що однозначно стверджувати про наявність ознак втручання позивача в параметри розрахункового приладу обліку шляхом впливу є некоректно, оскільки за відсутності однозначного висновку та доказів, які б свідчили про явне втручання споживача в роботу розрахункового приладу, не є достатньою підставою вважати доведеною вину позивача у вчиненні правопорушення, на якому наполягає відповідач у даній справі.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевикладені висновки суду, господарський суд дійшов висновку, що докази надані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог є більш вірогідними ніж докази, надані відповідачем на їх спростування, а тому господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, визнання недійсним та скасування рішення комісії постачальника електроенергії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом № 389 від 22.01.2026 та розрахунком обсягу та вартості необлікованої електроенергії по акту про порушення № 07465 від 27.03.2025.
Іншого відповідачем не доведено.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення комісії СО «Хмільницькі ЕМ» Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" по розгляду актів про порушення №07465 від 27.03.2025 оформленого протоколом №389 від 22.01.2026.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, 2 м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Фармінг" (вулиця Грушевського приміщення 3, буд. 28, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 34868532) відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 3328,00 грн. Видати наказ.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник копії рішення надіслати до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 14 травня 2026 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи