вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"04" травня 2026 р. Cправа № 902/1589/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,
за участю представників:
позивача - Курилова Ольга Анатоліївна (поза межами суду)
відповідача - Виноградський Антон Павлович, посвідчення №000626 від 03.01.2020 р (в залі суду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070)
до: Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар'янівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 495833,34 грн
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар'янівни про стягнення за Кредитним Договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №712809147894 від 18.03.2025 547943,40 грн, з яких 495833,34 грн заборгованості за тілом кредиту та 52110,06 грн заборгованості за комісією.
Ухвалою суду від 26.11.2025 відкрито провадження у справі №902/1589/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.12.2025.
12.12.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 12.12.2025) (вх.канц. №01-34/13418/25).
15.12.2025 від представника позивача надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату (б/н від 12.12.2025) (вх.канц. 301-34/13445/25).
В судовому засіданні 15.12.2025 поставлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 12.01.2026.
12.01.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 09.01.2026) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
12.01.2026 від представника відповідача до суду надійшло клопотання (вих. №1-120126 від 12.01.2026) про відкладення судового засідання на іншу дату, з метою врегулювання спору мирним шляхом.
Ухвалою суду від 12.01.2026 відкладено підготовче судове засідання на 02.02.2026.
Ухвалою суду від 16.01.2026 судом забезпечено участь представника позивача Курилової О.А. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
02.02.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 02.02.2026) (вх.канц. №01-34/1071/26), в якій остання зазначає про часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі 23600,00 грн та просить суд стягнути з відповідача 72916,65 грн прострочену заборгованість за сумою кредиту, 422916,69 грн строкову заборгованість за сумою кредиту та 28510,06 грн прострочену заборгованість за комісією.
В судовому засіданні 02.02.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження передбаченого ч. 3 ст. 177 ГПК України на 30 днів.
За наслідками проведеного судового засідання судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2026.
25.02.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 24.02.2026).
10.03.2026 від представника відповідача до суду надійшло клопотання (б/н від 10.03.2026) (вх.канц. №01-30/2453/26) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з участю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
В судовому засіданні 11.03.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 02.04.2026.
Ухвалою суду від 11.03.2026 повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи по суті на 02.04.2026.
02.04.2026 судове засідання не відбулось в зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області, що підтверджується службовою запискою секретаря судового засідання №67/2026 від 02.04.2026.
При цьому, телефонограмами суду від 03.04.2026 повідомлено представників позивача та відповідача, що наступне судове засідання для розгляду справи по суті відбудеться 22.04.2026.
В судовому засіданні 22.04.2026 року прийняли участь представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечив проти простроченої заборгованості за комісією.
Після переходу суду до стадії ухвалення та проголошення судового рішення, відповідно до ст. 219 ГПК України та з урахуванням складності справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів до 04.05.2026 о 14:30 год., про що повідомлено присутніх учасників справи у судовому засіданні під звукозапис.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.05.2025 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (Банк, Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Шурман Світланою Мар'янівною (Клієнт, Позичальник) за допомогою електронного підпису був укладений кредитний договір «кредит «всеБІЗНЕС» №712809147894 відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами (Кредитний договір).
Згідно з пунктом 1.1.8 Кредитного договору термін «типові умови» використовується в цьому договорі в наступному значенні: типові умови кредитування в рамках кредитного договору «кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в системі інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що розміщується на інтернет сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору.
За змістом пунктів 1.1.1, 1.1.3, 1.1.4.2, 1.1.4.3 Кредитного договору банк надає Фізичній особі - підприємцю Шурман Світланою Мар'янівною кредит в сумі 525 000,00 грн на строк до 18.03.2028 включно, з відсотковою ставкою 0,00001% річних та щомісячною сплатою комісії за обслуговування кредиту у розмір 1,7% за один місяць користування кредитом, з щомісячною сплатою частини кредиту згідно з графіком платежів, визначених п. 1.4 Кредитного договору.
Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 18.04.2025, щомісячно не пізніше 18 числа місяця до 18.02.2028 сплачувати суму у розмірі 23508,33 грн, а 18.03.2028 - 23508,45 грн з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 14583,33 грн, а 18.03.2028 - 14583,45 грн та на погашення комісії по 8925,00 грн щомісячно.
Згідно пункту 1.4 Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному графіку платежів.
Підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що до укладення договору йому в належній формі була надана необхідна інформація, повна, доступна та достовірна інформація про надану послуг, достатня для прийняття ним свідомих рішень, зокрема про вартість такої послуги, про надавача фінансової послуги, а також про ризики, пов'язані з отримання такої фінансової допомоги відповідно до вимог ЗУ "Про фінансові послуги та фінансові компанії", в тому числі шляхом надання Позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті Банку та попереднього погодження проекту Договору (що за домовленістю сторін є належним способом на дання відповідної інформації). Всі умови та положення Договору та Типових умов Позичальнику зрозумілі, згоди усіх істотних умов Договору досягнуто (п. 4.3 Кредитного договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП позичальника (з моменту накладення останнього КЕП) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4. Кредитного договору).
У відповідності до п. 5.5 Кредитного договору до підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання типових умов позичальнику. Датою надання типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.
У матеріалах справи містяться Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі інтернет-банкінг "ПУМБ DIGITAL BUSINESS" Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", які діють з 08.02.2023 (Типові умови).
Згідно з пунктом 5.1 Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в ст. 1 Договору.
За умовами пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Типових умов за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме: проценти за користування кредитом; комісійні винагороди, визначені п.1.1.4 договору, а саме:
- комісійну винагороду за надання кредиту: позичальник зобов'язаний сплатити банку комісійну винагороду за надання кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за надання кредиту, зазначеного в п.1.1.4.1 договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п.1.1.1 договору. Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Даним пунктом Типових умов позичальник уповноважує банк здійснити переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п.1.1.4.1 договору, на користь банку;
- комісійну винагороду за обслуговування кредиту: позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п.1.1.4.2 договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п.1.1.1 договору;
Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п.1.4 договору, за відповідний розрахунковий період - повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п.1.4 договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний погасити комісійну винагороду за обслуговування кредиту за повний місяць, в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.
Призупинення або припинення надання кредиту, зменшення розміру суми кредиту з підстав, передбачених договором, не створюють обов'язку банку повернути позичальнику комісійну винагороду за надання кредиту/комісійну винагороду за обслуговування кредиту або їх частину.
За правилами пункту 7.1 Типових умов всі платежі на користь банку за договором повинні виконуватись позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); 2) прострочені комісійні винагороди (якщо прострочення буде мати місце); 3) прострочена заборгованість за основною сумою кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 4) строкові проценти за користування кредитом; 5) строкові комісійні винагороди; 6) строкова заборгованість за основною сумою кредиту; 7) неустойка (штраф, пеня) за несплату в строк процентів/комісійних винагород/ кредиту (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 8) повне дострокове/частково дострокове погашення кредиту; 9) інші платежі за договором.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.03.2025 позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 525000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.94894680.84439.29514, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 712809147894 від 18/03/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Шурман Світлана Мар'янівна", сума: 519 750,00 грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 5 250,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією NTR.94894680.84438.29514, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №712809147894 від 18/03/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Шурман Світлана Мар'янівна".
Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку за період з 18.03.2025 по 12.11.2025.
Під час дії договору Позичальником частково сплачувались кошти.
Заборгованість Позичальника становить 495833,34 грн заборгованість за тілом кредиту (72916,65 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 422916,63 грн строкова заборгованість за сумою кредиту) та 52110,06 грн заборгованість за комісією за Кредитним Договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №712809147894 від 18.03.2025.
30.09.2025 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. №561) про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
Відповіді на вимогу позивача відповідач не надав, договірні зобов'язання зі сплати кредиту на комісійної винагороди не виконав.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати комісійної винагороди в обумовлений договором строк стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що після подання позовної заява нею було частково погашено зазначено позивачем заборгованість у розмірі 23600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.11.2025 (призначення платежу "Погашення заборгованості за кредитним договором № 712809147894 від 18.03.2025").
Отже, за твердженнями відповідача нарахована заборгованість за сумою кредиту (тілом) має бути зменшена на 23600,00 грн і складати 472233,34 грн (495833,34 грн - 23600,00 грн).
Також відповідач заперечує щодо задоволення вимоги про стягнення 52110,06 грн простроченої заборгованості за комісією посилаючись на правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 та постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 910/6178/20.
Відповідач вважає, що стягнення з відповідача комісії за користування кредитом у розмірі 52110,06 грн є протиправним, оскільки за зазначеними висновками Верховного Суду банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов з урахуванням заяви від 02.02.2026.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, положення якого регламентовано главою 71 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав від позивача кредитні кошти, заборгованість останнього складає 525000,00 грн (з яких 72916,65 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 422916,69 грн строкова заборгованість за сумою кредиту). Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до норм ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Поряд з тим, суд зазначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем не спростовано обставин отримання кредитних коштів та порушення строків погашення платежів.
За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта - кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.
Враховуючи, що вимоги кредитора та взяті позичальником зобов'язання за кредитним договором в добровільному порядку не виконані на час ухвалення судом рішення, а також частину другу статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Тому непред'явлення повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, чи в разі її направлення: до встановленої дати дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або до закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення, саме по собі не є необхідною умовою подальшого задоволення позову.
Таким чином, направлення повідомлення (вимоги) про повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів.
Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов'язок з дострокового повернення кредиту (Постанова ВП ВС від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц).
Згідно наданих доказів відповідачем прострочено оплату погашення тіла кредиту та комісійної винагороди, остаточно припинено здійснення платежів з 18.06.2025.
Тому, направлення банком 30.09.2025 вимоги про погашення простроченої заборгованості, а також звернення 21.11.2025 з позовом до суду узгоджується з положеннями ст. 526, 527, 530, 1050 ЦК України.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення розрахунків по отриманому кредиту, позовні вимоги про стягнення 72916,65 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту та 422916,69 грн строкової заборгованості за сумою кредиту суд вважає правомірними та обґрунтованими.
Також, судом розглянуто вимогу про стягнення 52110,06 грн простроченої заборгованості за комісією.
Згідно пп.1.1.4 ст. 1 Договору визначено розмір комісійних винагород Банку, а саме: комісійна винагорода за надання кредиту - 1%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1 Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,7% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п.1.4 Договору.
Суд констатує, що усі істотні умови кредитування, в тому числі зі сплати комісійної винагороди узгоджено відповідачем у підписаному кредитному договорі.
За правилами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При цьому, судом встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 23600,00 грн, яка зарахована Банком на погашення простроченої заборгованості за комісією за кредитом.
На підтвердження погашення заборгованості в сумі 23600,00 грн до матеріалів справи додано виписку по особовому рахунку за період з 18.03.2025 по 02.02.2026.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар'янівни 23600,00 грн заборгованості за комісією, а відтак провадження у справі №902/1589/25 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
За наведених обставин, 28510,06 грн простроченої заборгованості за комісією, які узгодженні умовами договору є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, а тому підлягаю частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.
Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача (з урахуванням пониженої ставки) в повному обсязі в сумі 6575,32 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у частині стягнення 23600,00 грн заборгованості закрити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шурман Світлани Мар'янівни ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код - 14282829) 72916,65 грн - простроченої заборгованості за тілом кредиту, 422916,69 грн - строкову заборгованість за тілом кредиту, 28510,06 грн - заборгованості за комісією та 6575,32 грн - витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копію судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Примірник повного судового рішення направити учасникам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 14 травня 2026 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи