про залишення апеляційної скарги без руху
14 травня 2026 року м. Харків Справа № Б-24/163-09
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Богдана Олександра Євгеновича, м.Київ (вх.№1043 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №Б-24/163-09 (суддя Усатий В.О., постановлену в м. Харків, дата складення повного тексту - 24.04.2026) за результатами розгляду заяви Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№ 30265)
за заявою фізичної особи - підприємця Богдана Олександра Євгеновича, с. Тавільжанка,
про визнання банкрутом,
Постановою господарського суду Харківської області від 01.07.2010 у справі №Б-24/163-09 визнано фізичну особу-підприємця Богдана Олександра Євгеновича банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2015 у справі №Б-24/163-09 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кошовського С.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №Б-24/163-09 затверджено наданий суду звіт ліквідатора; припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття фізичної особи-підприємця з обліку; ухвалено вимоги кредиторів фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича, які не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнати погашеними; провадження у справі закрито.
11.12.2025 Богданом Олександром Євгеновичем подано до господарського суду Харківської області скаргу на дії Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№29013), в якій просив суд:
1) визнати бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у не закінчені виконавчого провадження № 51314716, протиправною;
2) зобов'язати Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 51314716 з виконання виконавчого листа № 2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з Богдана Олександра Євгеновича на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 04.04.2008 № 77.2/СЖ-102.08.2 у розмірі 5202017,64грн та судових витрат у справі у розмірі 1820,00грн.
Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаної скарги боржник посилався на те, що попри визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури щодо нього, 06.06.2016 постановою про відкриття виконавчого провадження №51314716 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з Богдана Олександра Євгеновича на користь АТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 04.04.2008 № 77.2/СЖ-102.08.2 у розмірі 5202017,64 грн та судових витрат у справі у розмірі 1820,00 грн.
Скаржник вказував, що відповідно до пункту 6-1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, на думку скаржника, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження ВП №51314716 у зв'язку з визнанням фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури.
23.11.2016 до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ м. Києва ліквідатором фізичної особи-підприємця Богдана О.Є. арбітражним керуючим Кошовським С.В. подано заяву про скасування арештів, в якій викладено прохання закінчити усі виконавчі провадження за участю банкрута та скасувати усі накладені арешти. До вказаної заяви додано копію постанови господарського суду Харківської області від 01.07.2010 у справі № Б-24/163-09.
Проте, згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження (ВП № 51314716) з виконання виконавчого листа № 2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з Богдана Олександра Євгеновича на користь АТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 у розмірі 5202017,64грн та судових витрат у справі у розмірі 1820,00грн не закінчено, а його примусове виконання продовжується.
З огляду на те, що станом на 2025 рік виконавче провадження завершено не було, 03.11.2025 боржником було направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про завершення виконавчого провадження №51314716 у зв'язку із визнанням боржника банкрутом. Проте, у відповіді Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.11.2025 за підписом в.о. начальника Едуарда Кузьмишина зазначено, що стаття 39 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає собою завершення виконавчого провадження у зв'язку з визнанням боржника банкрутом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2025 у справі №Б-24/163-09 повернуто скаргу Богдана Олександра Євгеновича (вх. № 29013 від 11.12.2025) на дії Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови в закінчені виконавче провадження № 51314716 по справі № Б-24/163-09 без розгляду, з тих підстав, що заявником було пропущено визначений пунктом "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України строк на подання відповідної скарги, при цьому, відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку скаржником до скарги не подавалось.
24.12.2025 ОСОБА_1 повторно подано до господарського суду Харківської області скаргу на дії Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265), в якій скаржник просив суд:
1) поновити строк на звернення зі скаргою на дії Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
2) визнати бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у не закінчені виконавче провадження № 51314716, протиправною;
3) зобов'язати Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 51314716 з виконання виконавчого листа № 2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з Богдана Олександра Євгеновича на користь АТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 04.04.2008 №77.2/СЖ-102.08.2 у розмірі 5202017,64грн та судових витрат у справі у розмірі 1820,00грн.
Фактично доводи скарга ОСОБА_1 за вх. № 30265 мають ідентичне обґрунтування, як раніше подана скарга за вх. № 29013.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2026 у справі №Б-24/163-09 задоволено клопотання Богдана О.Є. про поновлення процесуального строку для подання скарги; призначено скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265) до розгляду на 13.01.2026; залучено до участі у розгляді скарги ОСОБА_1 (вх. № 30265) - Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк".
07.01.2026 АТ "Родовід Банк" подано до господарського суду Харківської області клопотання (вх. № 382) про закриття провадження у справі з розгляду скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51314716 з виконання виконавчого листа № 2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 у розмірі 5202017,64 грн. та судових витрат по справі у розмірі 1820,00 грн.
В обґрунтування поданого клопотання АТ "Родовід Банк" посилався на те, що судом, який розглядав справу як суд першої інстанції й ухвалив рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 та видавав виконавчий документ № 2-2141/2011 від 01.03.2012, є Деснянський районний суд м. Києва, отже, на думку банку, саме до цього суду мала подаватись скарга.
Також банк зауважував на тому, що на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 01.10.2021 у справі у № 2-2141/11 замінено сторону стягувача з АТ "Родовід Банк" на ТОВ "ФК "Інвест Кредо".
19.01.2026 Київським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України подано до господарського суду Харківської області відзив (вх. № 1458), в якому просив суд закрити провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 , скаргу залишити без задоволення.
20.01.2026 ОСОБА_1 подано до господарського суду Харківської області заперечення на клопотання АТ "Родовід Банк" та Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закриття провадження (вх. №1592).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №Б-24/163-09 залучено до участі у розгляді скарги ОСОБА_1 (вх. № 30265) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест - Кредо"; зобов'язано скаржника та Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до дати проведення судового засідання надати суду надати суду відомості про актуального стягувача у виконавчому провадженні № 51314716; запропоновано ТОВ "Інвест - Кредо" надати суду: відзив на скаргу ОСОБА_1 (вх. № 30265) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу скаржника.
Місцевим господарським судом було встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01.10.2021 у справі №2-2141/11 було замінено Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" як сторону у виконавчому провадженні з виконання заочного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 07.06.2011 у справі №2-2141/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості), на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Кредо" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест - Кредо").
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Кредо" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест - Кредо") до участі у розгляді скарги Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№ 30265), оскільки рішення, прийняте за результатом розгляду скарги може вплинути на його права та обов'язки.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №Б-24/163-09 відмовлено в задоволенні скарги Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265).
ОСОБА_1 з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №Б-24/163-09 та прийняти нове рішення, яким вимоги скарги на дії державного виконавця та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби задовольнити.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №Б-24/163-09. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання посилається на те, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135992010) ухвалу надіслано судом: 25.04.2026. Зареєстровано: 25.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2026.
У зв'язку з припиненням повноважень з надання правничої допомоги та представництва представника скаржника - адвоката Сухацького Андрія Петровича доступ до повного тексту оскаржуваної ухвали було забезпечено після 27.04.2026 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №Б-24/163-09 щодо розгляду заяви Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№ 30265); відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
13.05.2026 матеріали справи №Б-24/163-09 (24 том) надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду, суддя-доповідач зазначає, що відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 115 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, перебіг строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після настання події, яким зокрема є день вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя -доповідач враховує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у даній справі затверджено наданий суду звіт ліквідатора; припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття фізичної особи-підприємця з обліку; ухвалено вимоги кредиторів фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича, які не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнати погашеними; провадження у справі закрито.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Пунктом 3 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, як реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).
Частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що запис про припинення діяльності фізичної особи - підприємця Богдан Олександра Євгеновича РНОКПП НОМЕР_1 - датовано 04.07.2023.
Отже, в межах розгляду скарги на дії Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№ 30265 від 24.12.2025), Богдан Олександр Євгенович виступає, як фізична особа, яка не відносяться до переліку осіб, наведених у частині 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, які зобов'язані мати електронний кабінет.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції сформовано відповідний запит та встановлено, що фізичною особою - Богданом Олександром Євгеновичем РНОКПП НОМЕР_1 було зареєстровано Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - 01.04.2025 о 17:48, що підтверджується відповіддю № 34725812 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу постановлено 14.04.2026, повний текст якої складено - 24.04.2026, копію ухвали отримано скаржником 25.04.2026 о 17:54годині, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в особистий кабінет сторони (суддею-доповідачем у справі було здійснено витяг із системи ДСС з відомостями про доставку електронного документу (рішення суду першої інстанції)
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення
Отже строк на апеляційне оскарження розпочався 27.04.2026 та закінчився 06.05.2026.
З матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом було подано апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду 06.05.2026, тобто в строк, встановлений господарським процесуальним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що Богдан Олександр Євгенович звернувся з апеляційною скаргою в строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України, що свідчить про передчасність клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №Б-24/163-09 залучено до участі у розгляді скарги на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№ 30265) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест - Кредо" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест - Кредо"), оскільки рішення, прийняте за результатом розгляду скарги може вплинути на його права та обов'язки (т.24 а.с.167-174).
Проте, апелянтом до апеляційної скарги не було надано доказів на підтвердження направлення копій апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест - Кредо" з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя - доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі №Б-24/163-09 залишити без руху.
2. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов