вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" травня 2026 р. Справа№ 910/2840/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 12.05.2026,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 (повний текст складено 13.08.2025)
у справі №910/2840/25 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»
про стягнення заборгованості у розмірі 1 248 916 038,20 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 248 916 038,20 грн, з яких 1 097 430 040,90 грн основна заборгованість, 25 809 189,20 грн 3% річних, 125 676 808,10 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019, а саме відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі та не забезпечив на своєму рахунку ескроу наявність коштів у необхідному обсязі відповідно до звітів про коригування.
У подальшому Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду, в якій просило стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» 521 922 884,28 грн заборгованості, 3% річних у розмірі 25 809 189,20 грн та інфляційні втрати у сумі 125 676 808,10 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Історія справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 закрито провадження у справі №910/2840/25 в частині стягнення заборгованості у розмірі 306 620 249,94 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість у розмірі 215 302 634,34 грн, 3% річних у сумі 25 809 189,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 124 408 586,91 грн та судовий збір у сумі 460 200,08 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд установив таке:
- враховуючи вищенаведені умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 обов'язок відповідача по оплаті вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за період квітень 2024 року - грудень 2024 року з урахуванням актів корегувань станом на момент розгляду даної справи настав;
- заборгованість Державного підприємства «Гарантований покупець» перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 становить 521 922 884,28 грн з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2025;
- враховуючи сплату Державним підприємством «Гарантований покупець» грошових коштів позивачу в розмірі 306 620 249,94 грн після відкриття провадження у даній справі, наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення 306 620 249,94 грн - суми основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами;
- суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем сплати за надані послуги за загальний період прострочки з 25.04.2024 по 28.02.2025 у розмірі 25 809 189,20 грн вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі. При цьому, при здійсненні розрахунку заборгованості за жовтень 2024 року позивачем невірно визначено базу для нарахування 3% річних, а саме замість 54 152 137,94 грн зазначено 54 152 137,95 грн, проте вказана різниця не вплинула на суму 3% річних за вказаний період прострочення відповідача;
- суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 25.04.2024 по 28.02.2025 у розмірі 125 676 808,10 грн вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за загальний період прострочки з 25.04.2024 по 28.02.2025 у розмірі 124 408 586,91 грн;
- у даному випадку, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутні підстави для зменшення 3% річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;
- щодо зменшення інфляційних втрат, то суд зазначає, що інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті;
- доводи відповідача про настання форс-мажорних обставин є необґрунтованими.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 в частині відмови у позові (щодо 1 268 221,19 грн інфляційних втрат) і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Так, не погодившись із ухваленим рішенням суду, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 у задоволеній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 (головуючий суддя Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 (в оскаржуваній частині) залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, тим, що: «судом першої інстанції було правомірно здійснено перерахунок суми інфляційних втрат, та обґрунтовано зазначено про наявність арифметичних помилок у здійсненому позивачем розрахунку, що підтверджується наступним частковим розрахунком: Період розрахунку 10.07.2024 - 30.01.2025 Враховано індекси інфляції за період липень 2024 року - січень 2025 року Сукупний індекс інфляції 108,694% Сума боргу 6 709 921,89 грн Сума боргу з урахуванням інфляції 7 293 263,71 грн Інфляційні нарахування 583 341,82 грн Разом 583 341,82 грн. Тоді як відповідно до розрахунку позивача, за наведений період останнім було заявлено до стягнення інфляційних втрат у розмірі 583 763,20 грн. Аналогічно було допущено арифметичні помилки відповідачем по інших рахунках, зокрема: №№1208202400248, 1110202400278, 1111202400293».
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/2840/25 в частині відмови у позові (щодо 1 268 221,19 грн інфляційних втрат) і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2026 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено частково, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі №910/2840/25 в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Узагальнені доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у частині незгоди з рішенням місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат на суму 1 268 221,19 грн
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції без належного обґрунтування частково відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних втрат на суму 1 268 221,19 грн.
За доводами скаржника, у рішенні суд не пояснив, у чому саме полягає помилка, при цьому відповідач не надавав контррозрахунків.
При цьому, позивач зазначає, що його розрахунок здійснено відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та усталеної практики Верховного Суду, зокрема постанов у таких справах: №910/13071/19 і №905/21/19, з правильним округленням періодів прострочення і застосуванням сукупного індексу інфляції. Суд же, задовольнивши вимоги про стягнення 3% річних за ті самі періоди, фактично погодився з визначенням періодів прострочення, що свідчить про безпідставність його сумнівів у розрахунку інфляційних втрат.
Таким чином, позивач вважає, що суд порушив норми процесуального права (статті 86, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України), не навів мотивів відхилення доказів, неправильно застосував норми матеріального права (стаття 625 Цивільного кодексу України), що призвело до ухвалення частково незаконного та необґрунтованого рішення.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове - про повне задоволення вимог щодо стягнення інфляційних втрат.
Узагальнені доводи відзиву відповідача на апеляційну скаргу
01.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить суд у її задоволенні відмовити у повному обсязі.
У відзиві відповідач наголосив на тому, що незалежно від наявності в матеріалах справи контррозрахунку та/або вказівки відповідача саме на конкретну помилку у розрахунках, суд має перевірити наданий позивачем розрахунок, оскільки лише за результатами такої перевірки суд може встановити вірність заявлених до стягнення сум. Аргументи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
12.02.2026 матеріали справи №910/2840/25 надійшли на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду з суду касаційної інстанції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Мальченко А.О., розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 призначено на 10.03.2026 о 14 год. 20 хв., запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2026 у справі №910/2840/25.
У судове засідання, призначене на 10.03.2026, з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті спору та апеляційної скарги ПрАТ «НАЕК «Укренерго».
Протокольними ухвалами від 10.03.2026 та від 21.04.2026 у справі оголошувались перерви, останнього разу до 12.05.2026.
08.05.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі Акціонерного товариства «Гарантований покупець» в якості відповідача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець».
У судовому засіданні 12.05.2026 представник відповідача підтримав подану заяву та просив залучити до участі у справі правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець», а саме Акціонерне товариство «Гарантований покупець».
Представник позивача проти задоволення заяви не заперечив.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подану заяву та дослідивши долучені до поданої заяви докази, вважає за необхідне її задовольнити, виходячи з такого.
Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Статтею 108 Цивільного кодексу України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Частиною 6 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 №74-р «Питання перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі» було вирішено, зокрема, реорганізувати державне підприємство «Гарантований покупець» (код згідно з ЄДРПОУ 43068454) шляхом перетворення в акціонерне товариство «Гарантований покупець», 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.
Згідно з пунктами 1, 2 Статуту Акціонерне товариство «Гарантований покупець» утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Гарантований покупець» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 74 «Питання перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі». Товариство є правонаступником майна, усіх майнових та немайнових прав та обов'язків державного підприємства «Гарантований покупець» із дня його державної реєстрації.
21.04.2026 проведена державна реєстрація юридичної особи - Акціонерного товариства «Гарантований покупець», а також державна реєстрація припинення Державного підприємства «Гарантований покупець», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну відповідача - Державного підприємства «Гарантований покупець» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Гарантований покупець», про що у судовому засіданні 12.05.2026 оголосив протокольну ухвалу.
У судовому засіданні 12.05.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання, призначене на 12.05.2026, з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу позивача, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат на суму 1 268 221,19 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, рішення суду в оскаржуваній позивачем частині залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
25.06.2019 сторони уклали договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 в редакції, затвердженій наказом позивача №204 від 03.04.2019.
Наказами Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» №117 від 01.03.2024, №360 від 24.06.2024, №393 від 08.07.2024 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
За умовами пунктів 1.1, 1.2 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Умовами пункту 1.3 договору встановлено, що СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Відповідно до пункту 1.4 договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307 (надалі - Правила ринку).
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5. договору).
Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (пункт 2.2 договору).
Відповідно до пункту 3.3 договору ОСП зобов'язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із пунктом 5.1 договору (в редакції наказу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» №117 від 01.03.2024) виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору).
У пункті 5.9 договору зазначено, що ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (пункт 5.10 договору).
На виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 позивач поставив електричну енергію для врегулювання небалансів за період квітень 2024 року - грудень 2024 року, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується актами купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВН/24/04-0414 від 30.04.2024 на суму 40 790 549,15 грн, № ВН/24/05-0414 від 31.05.2024 на суму 107 697 510,64 грн, №ВН/24/06-0414 від 30.06.2024 на суму 55 085 264,27 грн, №СВБ_02_2024_07_0414 від 31.07.2024 на суму 43 779 035,54 грн, №СВБ_02_2024_08_0414 від 31.08.2024 на суму 59 929 859,48 грн, №СВБ_02_2024_09_0414 від 30.09.2024 на суму 55 059 723,18 грн, №СВБ_02_2024_10_0414 від 31.10.2024 на суму 74 480 675,30 грн, №СВБ_02_2024_11_0414 від 30.11.2024 на суму 57 198 810,71 грн, з урахуванням актів корегування №СВБ_К_03_2024_07_0414 від 26.09.2024 (за липень 2024 року), №СВБ_К_03_2024_08_0414 від 24.10.2024 (за серпень 2024 року), №СВБ_К_03_2024_09_0414 від 27.11.2024 (за вересень 2024 року).
Крім того, на виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 позивач поставив електричну енергію для врегулювання небалансів, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується актом-корегування (врегулювання) від 01.05.2024 №ВР/22/11-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2022 №ВН/22/11-0414, акта-корегування (врегулювання) від 02.03.2023 №ВР/22/11-0414 (за листопад 2022 року); актом-корегування (врегулювання) від 25.04.2024 №ВР/22/12-0414 (за грудень 2022 року) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2022 №ВН/22/12-0414, акта-корегування (врегулювання) від 30.03.2023 №ВР/22/12-0414 (за грудень 2022 року); актом-корегування (врегулювання) від 21.04.2023 № ВР/23/01-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2023 №ВН/23/01-0414 (за січень 2023 року) акт-корегування (врегулювання) від 10.05.2023 №ВР/23/02-0414 до акта купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28.02.2023 №ВН/23/02-0414 (за лютий 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 08.06.2023 № ВР/23/03-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2023 №ВН/23/04-0414 (за березень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 04.07.2023 № ВР/23/04-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2023 №ВН/23/04-0414 (за квітень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 17.04.2024 № ВР/23/05-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2023 №ВН/23/05-0414, актом-корегування (врегулювання) від 16.08.2023 №ВР/23/05-0414 (за травень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 16.08.2023 №ВР/23/05-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2023 №ВН/23/05-0414 (за травень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 17.04.2024 № ВР/23/06-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2023 №ВН/23/06-0414, акта-корегування (врегулювання) від 16.10.2023 №ВР/23/06-0414 (за червень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 17.04.2024 №ВР/23/09-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.09.2023 №ВН/23/09-0414, актом-корегування (врегулювання) від 26.01.2024 №ВР/23/09-0414 (за вересень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 05.03.2024 № ВР/23/11-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2023 №ВН/23/11-0414 (за листопад 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 07.03.2024 № ВР/23/12-0414 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2023 №ВН/23/12-0414 (за грудень 2023 року).
Також на виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 позивач направив відповідачу у системі управління ринком (MMS) платіжні документи (рахунки-фактури) від 25.04.2024 № 2504202400477 на суму 41 970 097,48 грн (за 2 декаду квітня 2024 року); від 06.05.2024 № 0605202400465 на суму 82 382 887,96 грн (за 3 декаду квітня 2024 року); 06.06.2024 №0606202400475 на суму 67 582 508,17 грн (за 3 декаду травня 2024 року); від 14.06.2024 №1406202400235 на суму 88 632 709,12 грн (за 1 декаду червня 2024 року); від 26.06.2024 №2606202400234 на суму 190 854 408,68 грн (за 2 декаду червня 2024 року); від 04.07.2024 №0407202400462 на суму 63 146 461,45 грн (за 3 декаду червня 2024 року).
Листом №31/3907 від 28.06.2024 позивач повідомив відповідача про відкриття рахунку ескроу.
Щодо наявності у відповідача перед позивачем основного боргу, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025, із урахуванням наведених вище умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року, встановлено, що заборгованість Державного підприємства «Гарантований покупець» перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року становить 521 922 884 грн 28 коп. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2025 року, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду та сплати відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 306 620 249 грн 94 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи. Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача трьох процентів річних, суди дійшли висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 25 809 189 грн 20 коп. 3% річних заявлена правомірно.
Рішення Господарського суду міста Києва та постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у даній справі в частині стягнення основного боргу та 3% річних до суду касаційної інстанції сторонами не оскаржувались.
Водночас, позивач оскаржив зазначені судові акти в касаційному порядку в частині відмови у стягненні 1 268 221,19 грн (із заявлених 125 676 808,10 грн) інфляційних втрат й саме в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги позивача направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині відмови у стягненні 1 268 221,19 грн інфляційних втрат.
Згідно з частиною 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги позивача, враховуючи вказівки, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2026 у даній справі, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині зміні з огляду на таке.
За змістом частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, зокрема, в частині втрат від інфляції, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2020 у справі №905/21/19, аналізуючи, зокрема, приписи частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пунктів 1, 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007, суд касаційної інстанції вказав про те, що при розрахунку інфляційних втрат, у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми вже згаданих Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення і Методики розрахунку базового індексу споживчих цін.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також виснувала, що:
«Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що «вартість грошей з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається «послідовність, утворена за певною закономірністю».
У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке касаційний суд вважає за доцільне роз'яснити, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці «А» на певну суму (до прикладу 100 грн.) до уваги береться сума боргу на початок розрахункового періоду «Х», помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу, «і-1»), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:
«Х» * «і-1» - 100 грн = «ЗБ»,
де «Х» - залишок боргу на початок розрахункового періоду, «і-1» - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а «ЗБ» - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць («ЗБ» відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, і від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду («ЗБ») перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Суд зазначає, що такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.
Отже, при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці)».
У постанові від 06.06.2020 у справі №905/21/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також окремо зазначила, що не погоджується з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції), який має заокруглюватися до десяткового числа після коми.
У постанові від 23.09.2021 у справі №924/2/21 Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період з червня до жовтня 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100%, а не 99,99% (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня до жовтня 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2%, а не 101,19%, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.
У постанові від 13.08.2025 у справі №910/11038/24 Верховний Суд зазначив, що: «Верховний Суд у постанові від 01.04.2025 у справі № 910/9201/23 вже виснував про те, що висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 в контексті застосування частини другої статті 625 ЦК України (який безумовно є висновком Верховного Суду у розумінні статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 ГПК України) включає в себе й тлумачення процедури визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми.».
Враховуючи зазначене, обґрунтованими та такими, що відповідають усталеній судовій практиці є доводи апеляційної скарги позивача з приводу того, що при обрахунку розміру інфляційних втрат за певні періоди величина приросту індексу споживчих цін (сукупний індекс інфляції) має заокруглюватися до десяткового числа після коми.
Суд апеляційної інстанції за результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 1 268 221,19 грн (рішення суду про відмову в задоволенні яких оскаржується позивачем) установив таке.
Позивачем на суму заборгованості у розмірі 6 709 921,89 грн (рахунок 1904202400235 від 19.04.2024) за період прострочення оплати з 10.07.2024 - 30.01.2025 (кількість днів прострочення 205) нараховано 583 763,20 грн інфляційних втрат.
На суму заборгованості у розмірі 338 593 144,88 грн (рахунок №1208202400248 від 12.08.2024) за період прострочення оплати з 26.09.2024 по 31.12.2024 (кількість днів прострочення 97) нараховано 17 606 843,53 грн інфляційних втрат.
На суму заборгованості у розмірі 122 575 817,84 грн (рахунок №1110202400278 від 11.10.2024) за період прострочення оплати з 16.10.2024 по 28.02.2025 (кількість днів прострочення 136) нараховано 7 844 852,34 грн інфляційних втрат.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін постановою від 04.11.2025 рішення суду першої інстанції в даній справі у частині відмови у стягненні 1 268 221,19 грн інфляційних втрат, нарахованих на вказані суми, вказав про наявність арифметичних помилок у здійсненому позивачем розрахунку.
Так, суд першої інстанції відмовив у стягненні інфляційних втрат за указані періоди на загальну суму 1 268 221,19 грн, оскільки сума інфляційних втрат за період з 10.07.2024 по 30.01.2025 становить 583 341,82 грн, а не 583 763,20 грн (різниця 421,38 грн); за період з 26.09.2024 по 31.12.2024 - 17 561 061,68 грн, а не 17 606 843,53 грн (різниця 45 781,85 грн); за період з 16.10.2024 по 28.02.2025 - 6 622 834,38 грн, а не 7 844 852,34 грн (різниця 1 222 017,96 грн).
Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку, колегія суддів установила, що такий висновок суду першої інстанції пов'язаний з іншим, ніж визначений позивачем, обрахунком сукупного індексу інфляції за відповідні періоди, зокрема, суд не здійснював заокруглення величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) до десяткового числа після коми, що суперечить висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, від 23.09.2021 у справі №924/2/21 та від 13.08.2025 у справі № 910/11038/24.
У свою чергу колегія суддів, перевіривши розрахунок інфляційних втрат із урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, наданих у постанові від 27.01.2026 у даній справі, встановила, що такий розрахунок має виглядати наступним чином:
1. Період з 10.07.2024 по 30.01.2025.
Період Індекс інфляції
Липень 2024 року100,00
Серпень 2024 року100,60
Вересень 2024 року101,50
Жовтень 2024 року101,80
Листопад 2024 року101,90
Грудень 2024 року101,40
Січень 2025 року101,20
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = (ІІ1 : 100) x (ІІ2 : 100) x (ІІ3 : 100) x ... (ІІZ : 100), де
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Отже, сукупний індекс інфляції за період з липня 2024 року по січень 2025 року становить із урахуванням правил заокруглення 1,087 (108,7%) (IIc (100,00 : 100) (100,60 : 100) (101,50 : 100) (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) (101,20 : 100) = 1.08693720).
Розрахунок інфляційних втрат за названий позивачем період має такий вигляд:
6 709 921,89 x 1.087 - 6 709 921,89 = 583 763,20 грн.
Тобто, позивач правомірно заявив до стягнення за вказаний період та на визначену суму заборгованості інфляційні втрати у розмірі 583 763,20 грн.
2. Період з 26.09.2024 по 31.12.2024.
Період Індекс інфляції
Жовтень 2024 року101,80
Листопад 2024 року101,90
Грудень 2024 року101,40
Отже, сукупний індекс інфляції за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року становить із урахуванням правил заокруглення 1,052 (105,2%) (IIc (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) = 1.05186479).
Розрахунок інфляційних втрат за названий позивачем період має такий вигляд:
338 593 144,88 x 1.052 - 338 593 144,88 = 17 606 843,53 грн.
Тобто, позивач правомірно заявив до стягнення за вказаний період та на визначену суму заборгованості інфляційні втрати у розмірі 17 606 843,53 грн.
3. Період з 16.10.2024 по 28.02.2025
Період Індекс інфляції
Листопад 2024 року101,90
Грудень 2024 року101,40
Січень 2025 року101,20
Лютий 2025 року100,80
Отже, сукупний індекс інфляції за названий період становить із урахуванням правил заокруглення 1,054 (105,4%) (IIc (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) = 1.05403051).
Арифметично правильний розрахунок інфляційних втрат за вказаний позивачем період має такий вигляд:
122 575 817,84 x 1.054 - 122 575 817,84 = 6 619 094,16 грн.
Однак, позивач на суму заборгованості 122 575 817,84 грн за період з 16.10.2024 по 28.02.2025 (136 днів) нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 7 844 852,34 грн, що пов'язане з невірним визначенням позивачем у розрахунку сукупного індексу інфляції за вказаний період - 106,4%, замість 105,4%.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача за період з 16.10.2024 по 28.02.2025 підлягають інфляційні втрати у розмірі 6 619 094,16 грн.
Сума інфляційних втрат у розмірі 1 225 758,18 грн (7 844 852,34 грн - 6 619 094,16 грн) заявлена позивачем до стягнення з відповідача неправомірно, а тому позовні вимоги на цю суму задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, розмір інфляційних втрат за спірні періоди становить 24 809 700,89 грн, а загальний розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - 124 451 049,92 грн, а не 124 408 586,91 грн, як помилково визначив місцевий господарський суд.
З огляду на наведене, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в оскаржуваній частині, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в загальному розмірі 124 451 049,92 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального та процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у даній справі таким, що підлягає зміні - позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню на суму 124 451 049,92 грн.
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розподіл судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг позивача здійснено у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 змінити в частині розміру присуджених до стягнення інфляційних втрат та судового збору за подання позовної заяви.
Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 викласти у такій редакції:
« 1. Закрити провадження у справі №910/2840/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» в частині стягнення заборгованості у розмірі 306 620 249 грн 94 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
2. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - задовольнити частково.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, Ідентифікаційний код юридичної особи 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, Ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) заборгованість у розмірі 215 302 634 (двісті п'ятнадцять мільйонів триста дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн 34 коп., 3% річних у розмірі 25 809 189 (двадцять п'ять мільйонів вісімсот дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 124 451 049 (сто двадцять чотири мільйони чотириста п'ятдесят одна тисяча сорок дев'ять) грн 92 коп. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 460 253 (чотириста шістдесят тисяч двісті п'ятдесят три) грн 55 коп.
4. В іншій частині позову - відмовити.».
Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, Ідентифікаційний код юридичної особи 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, Ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) 764 (сімсот шістдесят чотири) грн 33 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 1 019 (одну тисячу дев'ятнадцять) грн 13 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №910/2840/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2026.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко