14 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/4316/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді С.В. Іванчук
В.О. Ржепецький,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Буд-2020» б/н від 25.03.2026 року (вх. № 01-05/896/26 від 25.03.2026 року)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 року (суддя Т.І.Ковальчук; повне рішення складено 06.03.2026 року)
у справі № 926/4316/25
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (надалі АТ КБ «ПриватБанк»)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Буд-2020» (надалі ТзОВ «Універсал Буд-2020»)
про стягнення штрафу у сумі 173673,35 грн,
Короткий зміст позовних вимог
17.12.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ «Універсал Буд-2020» про стягнення штрафу у сумі 173673,35 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушення відповідачем умов договору підряду в частині строків виконання покладених на відповідача робіт.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 року у справі №926/4316/25 задоволено позов. Стягнуто з ТзОВ «Універсал Буд-2020» на користь АТ КБ «ПриватБанк» штраф у сумі 173673,35 грн за порушення строків виконання робіт та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 15.05.2024 року між замовником Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» і підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал Буд-2020» було укладено договір підряду № П-0129724, відповідно до якого підрядник зобов'язався власними силами зі своїх матеріалів виконати роботи, а замовник зобов'язався їх прийняти та оплатити.
Строк дії Договору підряду встановлено з моменту підписання сторонами протягом року до 2025-05-14, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань обома сторонами.
Місцевим господарським судом встановлено, що договір підряду з додатками підписаний сторонами в електронному вигляді з проставленням кваліфікованого електронного підпису сторін 23.05.2024 року і скріплений електронними печатками, укладеність і чинність договору сторони не оспорюють.
У подальшому на прохання відповідача сторони уклали додаткову угоду № 1 від 09.08.2024 року до договору підряду № П-0129724 від 15.05.2024 року.
Цією додатковою угодою, зокрема, було встановлено: термін виконання робіт - 86 календарних днів з дати підписання договору, дата завершення робіт - 20.08.2024 року, дата передачі об'єкта Замовнику - 30.08.2024 року.
Сторони також уклали додаткову угоду № 2 від 25.02.2025 року до договору підряду №П-0129724 від 15.05.2024 року, відповідно до якої, зокрема, викладено у новій редакції Додаток № 2 (календарний план-графік виконання робіт) і Додаток № 3 (Договірна ціна) до Договору підряду зі складенням відповідних розрахунків і локальних кошторисів, передбачено, що в усьому іншому сторони керуються положеннями договору (пункт 3).
Щодо календарного плану-графіку виконання робіт в редакції додаткової угоди № 2 від 25.02.2025 року, то він не відрізняється від календарного плану-графіку виконання робіт в редакції додаткової угоди № 1 від 09.08.2024 року.
Суд першої інстанції констатував, що відповідач мав виконати будівельні роботи за договором підряду в строк, встановлений у додатковій угоді № 1 від 09.08.2024 року, а саме 20.08.2024 року. Однак, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року за договором підряду датований 05.03.2025 року, тобто пізніше, аніж встановлений договором строк.
В рішенні суд зазначив, що з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що фактично будівельні роботи були завершені відповідачем 25.11.2024 року, тобто раніше, аніж підписано акт форми КБ-2в, але в подальшому відповідач на вимогу позивача усував недоліки виконаних робіт.
Суд виснував, що ця обставина не впливає на юридичну оцінку встановлених обставин щодо порушення відповідачем строку виконання будівельних робіт, оскільки у справі відсутні докази, що позивач відмовлявся прийняти виконані відповідачем роботи і це вплинуло на дотримання передбаченого додатковою угодою № 1 від 09.08.2024 строку завершення робіт. В такому випадку ТзОВ «Універсал Буд-2020» не був позбавлений можливості на підставі частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України скласти і підписати односторонній акт про передання робіт, в якому вказати про відмову замовника від підписання акту, проте таких доказів матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо строку виконання робіт згідно укладеного договору.
Місцевий господарський суд встановив, що акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року (форма № КБ-2в) від 05.03.2025 року є належним доказом, який підтверджує дату, коли роботи були виконані і передані замовнику - 21.03.2025 року.
Щодо зменшення розміру штрафу суд зазначив, що відповідач не подав до суду клопотання про зменшення розміру неустойки та доказів, які б підтверджували наявність підстав для зменшення суми заявленого до стягнення штрафу.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 року у справі №926/4316/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 58243,72 грн за порушення строків виконання робіт згідно договору. Апелянт зазначає, що суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора та якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Вказує, що такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Звертає увагу суду на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо. Апелянт зазначає, що у рішенні не надано оцінку ступеню виконання зобов'язання. Вказує, що на момент звернення до суду із позовною заявою всі зобов'язання щодо виконання робіт за договором були виконані скаржником. Заявляє, що під час виконання зобов'язань за договором апелянт повідомляв позивача про наявність ряду об'єктивних обставин незалежних відповідача, які спричиняють затримку строку виконання робіт. Стверджує, що у позовній заяві позивач не зазначає жодним чином про наслідки порушення зобов'язання скаржником та рішенням суду не встановлено, що внаслідок порушення зобов'язання скаржником відбулося погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для позивача.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду без змін. Зокрема зазначає, що відповідно до умов договору та вимог законодавства підрядник зобов'язаний належним чином та своєчасно виконувати взяті на себе зобов'язання. Вказує на те, що відповідач претензії банку проігнорував, умови договору не виконав та не перерахував банку суму штрафу.
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі №926/4316/25 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: С.В. Іванчук, В.О. Ржепецького.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2026 року відкрито апеляційне провадження у справі №926/4316/25 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З'ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду вказаної справи, суд встановив таке.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2026 року про розгляд справи №926/4316/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 27.03.2026 року доставлено до електронних кабінетів учасників справи в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд", що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Отже, суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи про порядок розгляду справи №926/4316/25.
На час ухвалення постанови від учасників справи не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Буд-2020» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 року у справі №926/4316/25.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, 15.05.2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» (замовник) та ТзОВ «Універсал Буд-2020» (підрядник) укладено договір підряду № П-0129724.
Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується власними силами зі своїх матеріалів виконати роботи, а замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.
Згідно із пунктом 1.2 договору вид, місце, строки та порядок виконання робіт, їх ціна, оплата зазначаються у відповідному додатку до договору та кошторисі, які є невід'ємними частинами договору.
За положеннями пункту 3.1 договору вартість робіт, що виконуються за договором, визначається у відповідному додатку до договору.
Відповідно до пункту 3.2 договірна ціна є незмінною і перегляду в бік підвищення не підлягає договірна ціна є незмінною і перегляду в бік підвищення не підлягає.
Згідно із пунктом 4.1 договору приймання виконаних робіт здійснюється замовником у присутності представника підрядника.
За приписами пункту 4.2 договору приймання оформляється актом здачі-приймання виконаних робіт, зокрема за формою КБ-2в. Після виконання робіт підрядник зобов'язаний протягом 5 календарних днів надати замовнику оригінали документів, оформлених державною мовою.
У відповідності до пункту 4.3 договору замовник зобов'язаний прийняти роботи протягом 3-х робочих днів з дня пред'явлення їх до приймання, якщо вони виконані якісно і в повному обсязі.
Згідно із пунктом 6.3 договору у разі порушення строків виконання робіт за цим договором понад 10 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5% від повної вартості робіт.
Відповідно до пункту 9.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом року до 2025-05-14, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань обома сторонами.
До Договору підряду складено Додаток № 2 «Умови виконання договору», в якому зокрема зазначено наступне: (1) предмет договору: капітальний ремонт приміщення; (2) адреса виконання робіт: Чернівецька обл., м. Хотин, вул. Олімпійська, буд. 77, загальна площа приміщення - 137,80 кв.м; (3) загальна ціна робіт складає 3672000,00 грн; (4) початок робіт: з дати підписання договору впродовж 2 днів, перед початком виконання робіт підписати акт приймання-передачі приміщення у довільній формі з відповідальним співробітником зі сторони замовника; (5) термін виконання робіт: 60 календарних днів з дати підписання договору.
Сторони підписали до Договору підряду Договірну ціну (тверда), розрахунки до неї (№№ 1-4, 9, 10, 14) та локальні кошториси на будівельні роботи по об'єкту «Капітальний ремонт приміщення за адресою: Чернівецька обл., м. Хотин, вул. Олімпійська, 77», а саме: №02-01-01 на демонтаж, № 02-01-02 на підлогу та стелю, № 02-01-03 на стіни, перегородки, прорізи, № 02-01-04 на електромонтажні роботи-скм-відеоспостереження, № 02-01-05 на опалення, вентиляція та кондиціонування, № 02-01-06 на сантехнічні роботи, № 02-1-07 на фасад та благоустрій, № 02-01-08 на проектування та виконавчі схеми.
Судом першої інстанції встановлено, що Договір підряду з додатками підписаний сторонами в електронному вигляді з проставленням кваліфікованого електронного підпису сторін 23.05.2024 року і скріплений електронними печатками, укладеність і чинність договору сторони не оспорюють.
У подальшому на прохання відповідача (гарантійний лист ТзОВ «Універсал Буд-2020» №1287 від 20.07.2024 року) сторони уклали додаткову угоду № 1 від 09.08.2024 року до Договору підряду № П-0129724 від 15.05.2024 року.
Цією додатковою угодою було:
- змінено загальну вартість робіт, визначивши її у розмірі 3897732,00 грн;
- встановлено термін виконання робіт - 86 календарних днів з дати підписання договору, дата завершення робіт - 20.08.2024 року, дата передачі об'єкта замовнику - 30.08.2024 року;
- узгоджено новий календарний план-графік виконання робіт (Додаток 2), згідно з яким визначено строки виконання робіт в 2024 році, початок робіт 15.05.2024 року по 20.08.2024 року, потижнево визначено строки виконання різних видів робіт у період з третього тижня травня 2024 року до 20 серпня 2024 року;
- визначено умови оплати робіт в три етапи;
- внесено зміни в Додаток № 3 (Договірна ціна), виклавши його в новій редакції;
- зроблено застереження, що положення даної додаткової угоди поширюються на відносини сторін з 15.05.2024 року на підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України;
- обумовлено, що додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами з використання кваліфікованого електронного підпису.
Також складено локальний кошторис № 02-01-01 на додаткові роботи і відкориговані локальні кошториси на інші види робіт, що входили в первісну кошторисну документацію.
Додаткова угода № 1 від 09.08.2024 року підписана сторонами в електронному вигляді з проставленням кваліфікованого електронного підпису: з боку АТ КБ «ПриватБанк» 30.09.2024 року, з боку ТзОВ «Універсал Буд-2020» 27.09.2024 року.
Сторони також уклали додаткову угоду № 2 від 25.02.2025 року до Договору підряду №П-0129724 від 15.05.2024 року, згідно з якою було викладено у новій редакції Додаток № 2 (календарний план-графік виконання робіт) і Додаток № 3 (Договірна ціна) до Договору підряду зі складенням відповідних розрахунків і локальних кошторисів, передбачено, що в усьому іншому сторони керуються положеннями договору (пункт 3), додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису та відповідно до припису частини 3 статті 631 ЦК України застосовується до правовідносин сторін з 15.05.2024 року за договором (пункт 4).
Відповідно до Додатку 3 в редакції додаткової угоди № 2 від 25.02.2025 року нова договірна ціна будівельних робіт складає 3473,46706 тис. грн.
Щодо календарного плану-графіку виконання робіт в редакції додаткової угоди № 2 від 25.02.2025 року, то він не відрізняється від календарного плану-графіку виконання робіт в редакції додаткової угоди № 1 від 09.08.2024 року.
Судом першої інстанції встановлено, що Додаткова угода № 2 від 25.02.2025 року підписана сторонами в електронному вигляді з проставленням кваліфікованого електронного підпису: з боку АТ КБ «ПриватБанк» 13.03.2025 року, з боку ТзОВ «Універсал Буд-2020» 04.03.2025 року.
Будівельні роботи за Договором-підряду здані підрядником (відповідачем) замовнику (позивачу) згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року (форма № КБ-2в) на суму 3473467,06 грн, датою підписання акта сторонами зазначено 05.03.2025 року, підписано сторонами в електронному вигляді з проставленням кваліфікованого електронного підпису з боку АТ КБ «ПриватБанк» 21.03.2025 року, з боку ТзОВ «Універсал Буд-2020» 20.03.2025 року.
З доданих до позовної заяви документів видно, що протягом дії договору підряду позивач звертався до відповідача з претензіями щодо порушення строків виконання будівельних робіт, а саме претензії від 19.07.2024 року, від 14.08.2024 року, від 04.09.2024 року, від 13.09.2024 року, від 22.10.2024 року, в яких вимагав від відповідача виконати передбачені договором підряду будівельні роботи на об'єкті за адресою Чернівецька обл., м. Хотин, вул. Олімпійська, буд. 77 в установлений договором і додатковою угодою № 1 від 09.08.2024 року строк.
У претензії від 27.02.2025 року позивач зазначив, що станом на 21.02.2025 року після передачі відділення після ремонту були виявлені недоліки у виконаних роботах, які банк просив відповідача усунути до 30.03.2025 року.
Також позивач надіслав відповідачу претензію від 31.03.2025 року, в якій вказано, що фактично роботи були завершені 25.11.2024 року, у зв'язку з чим банк вимагає сплати штрафу за порушення строків виконання робіт у розмірі 5% від повної вартості робіт у сумі 173673,35 грн протягом 3 банківських днів з дня отримання претензії.
У свою чергу, відповідач звертався до позивача з листами щодо продовження строків виконання робіт за договором підряду.
Зокрема листом-зверненням № 1323 від 23.08.2024 року ТзОВ «Універсал Буд-2020» повідомило АТ КБ «ПриватБанк» про непередбачені об'єктивні обставини, які спричинили затримку та відставання від певних етапів робіт, передбачених календарним графіком, як-от: довготривале виготовлення замовлених конструкцій, проблеми з логістикою і доставкою обладнання та матеріалів у зв'язку з воєнним станом, недотримання виробниками строків виготовлення конструкцій через часті відключення електричної енергії, розбіжності між технічним завданням та робочим проектом (виникнення додаткових робіт), загальна мобілізація в Україні, що спричинило дефіцит трудового ресурсу. У зв'язку з цими обставинами відповідач просив позивача продовжити строки виконання робіт за договором підряду до 20.09.2024 року та затвердити скоригований календарний план (графік) виконання робіт.
У листі № 1332 від 06.09.2024 року відповідач вказував на необхідність виконання додаткових робіт, які не передбачені кошторисною документацією, але без яких є неможливим здійснення основних робіт за договором, що разом з такими ж обставинами, що зазначені в попередньому листі відповідача, призвело до відставання у виконанні основних робіт, з цих підстав просив продовжити виконання робіт до 20.09.2024 року.
Листом від 11.04.2025 року за результатами розгляду претензії позивача від 31.03.2025 року про сплату штрафу за порушення строків виконання робіт за договором підряду відповідач просив надати йому документи і відомості, які свідчать про таке порушення з його боку, та висловився про можливість урегулювати претензійні вимоги шляхом переговорів.
Доказів добровільного виконання вказаної претензії позивача матеріали справи не містять.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо виконання робіт за укладеним договором стало підставою для звернення у цій справі з позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статі 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 року у справі №926/4316/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 58243,72 грн за порушення строків виконання робіт згідно договору, суд апеляційної інстанції розглядає подану апеляційну скаргу в межах заявлених вимог.
Згідно із частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У цій справі суд встановив, що 15.05.2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» (замовник) та ТзОВ «Універсал Буд-2020» (підрядник) укладено договір підряду № П-0129724.
Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується власними силами зі своїх матеріалів виконати роботи, а замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.
Також сторони уклали додаткову угоду № 1 від 09.08.2024 року та додаткову угоду № 2 від 25.02.2025 року до Договору підряду №П-0129724 від 15.05.2024 року, про що зазначено вище.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, викладені у договорі та додаткових угодах зобов'язання є обов'язковими до виконання сторонами вказаного договору.
Колегія суддів зазначає, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору), можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Отже, сторони на власний розсуд в межах, передбачених законом, визначають взаємні права та обов'язки, а також відповідальність за неналежне виконання зобов'язань, які відображаються у відповідному договорі.
Підписавши договір, сторони зобов'язують себе умовами укладеного договору та погоджуються з наслідками неналежного виконання зобов'язань, які викладені в укладеному договорі.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У цій справі суд встановив, що відповідач мав виконати будівельні роботи за договором підряду в строк, встановлений у додатковій угоді № 1 від 09.08.2024 року, а саме 20.08.2024 року. Однак, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року за договором підряду датований 05.03.2025 року, тобто пізніше, аніж встановлений договором строк.
В рішенні суд зазначив, що з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що фактично будівельні роботи були завершені відповідачем 25.11.2024 року, тобто раніше, аніж підписано акт форми КБ-2в, але в подальшому відповідач на вимогу позивача усував недоліки виконаних робіт.
Суд виснував, що ця обставина не впливає на юридичну оцінку встановлених обставин щодо порушення відповідачем строку виконання будівельних робіт, оскільки у справі відсутні докази, що позивач відмовлявся прийняти виконані відповідачем роботи і це вплинуло на дотримання передбаченого додатковою угодою № 1 від 09.08.2024 строку завершення робіт.
Щодо доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з пунктом 6.3 договору у разі порушення строків виконання робіт за цим договором понад 10 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5% від повної вартості робіт.
Отже, сторони в укладеному договорі погодили відповідальність за порушення строків виконання робіт, а саме сплата підрядником замовнику штраф у розмірі 5% від повної вартості робіт.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.
Водночас, ні у зазначеній нормі, ні у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (ч. 3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Такий підхід є усталеним у судовій практиці.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідач не подавав до суду клопотання про зменшення розміру неустойки та доказів, які б підтверджували наявність підстав для зменшення суми заявленого до стягнення штрафу.
У той же час, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, указані обставини підлягають доказуванню за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
За умови відсутності відповідних доказів та враховуючи обставини цієї справи, суд не встановив несправедливості розміру заявленого до стягнення штрафу у порівнянні з ціною Договору підряду чи з врахуванням майнового стану сторін, що могло би слугувати підставою для зменшення неустойки за ініціативою суду.
Крім того, суд вірно звернув увагу на те, що відповідно до додаткової угоди № 2 від 25.02.2025 кінцева вартість робіт за Договором підряду складає 3473,46706 тис. грн., строк виконання робіт підрядником встановлений у додатковій угоді № 1 від 09.08.2024 20.08.2024, згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року від 05.03.2025 роботи виконані і передані замовнику (позивачу) 21.03.2025, тобто, порушення строку виконання робіт відповідачем складає більше 6 місяців.
Як зазначено вище, за умовами пункту 6.3 Договору підряду, в разі порушення строків виконання робіт понад 10 календарних днів Підрядник сплачує Замовнику штрафу розмірі 5% від повної вартості робіт. За вказаних обставин штраф у сумі 173673,35 грн. (3473670,60 грн. х 5%) обчислений позивачем правильно.
Отже, враховуючи вищеописані норми, оцінивши встановлені у цій справі обставини в сукупності та з урахуванням вищезазначених мотивів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення нарахованого позивачем штрафу та правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 173673,35 грн за порушення строків виконання робіт.
Підписавши договір підряду та додаткові угоди до договору, відповідач усвідомлював можливі негативні наслідки за неналежне виконання зобов'язання щодо строків виконання робіт та погодився з відповідальністю за неналежне виконання зобов'язання у вигляді нарахування штрафу.
Отже, з урахуванням вищевказаних норм та встановлених у цій справі обставин колегія суддів висновує, що рішення місцевого господарського суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, із з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи.
За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 року у справі №926/4316/25.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині - без змін.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишаються за скаржником відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Буд-2020» б/н від 25.03.2026 року (вх. № 01-05/896/26 від 25.03.2026 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2026 року у справі №926/4316/25 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя С.В. Іванчук
Суддя В.О. Ржепецький