06 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/145/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук О.І. Матущака,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Опілля» б/н від 07.03.2026 (вх. №01-05/667/26 від 09.03.2026) про розподіл судових витрат
за матеріалами апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар» б/н від 24.10.2025 (вх. № 01-05/3142/25 від 27.10.2025)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2025 (повний текст рішення складено 13.10.2025, суддя І.П. Шумський)
та на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2025 ( повний текст рішення складено 10.11.2025, суддя Шумський І.П.)
у справі № 921/145/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар»
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Опілля»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пивоварня «Опілля»
про: визнання недійсними:
- п. 10 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Опілля» від 15.11.2023, оформленого протоколом № 1 від 28.11.2023;
- п. 9 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Опілля» від 24.04.2024, оформленого протоколом № 1 від 09.05.2024;
- п. 11 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Опілля» від 25.02.2025, оформленого протоколом №1 від 04.03.2025.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 921/145/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар» б/н від 24.10.2025 (вх. № 01-05/3142/25 від 27.10.2025) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2025 у справі 921/145/25 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2025 у справі 921/145/25 залишено без змін.
09.03.2026 від Приватного акціонерного товариства «Опілля» надійшла заява б/н від 07.03.2026 (вх. №01-05/667/26 від 09.03.2023) про розподіл судових витрат, в якій заявник просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар» на користь відповідача Приватного акціонерного товариства «Опілля» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 69 840, 00 гривень, пов'язаних із розглядом апеляційної скарги у справі № 921/145/25.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 постановлено здійснювати розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Опілля» б/н від 07.03.2026 (вх. №01-05/667/26 від 09.03.2026) про розподіл судових витрат у справі № 921/145/25 без виклику представників сторін в судове зсідання.
Позивач та третя особа належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження.
31.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №921/145/25.
В подальшому, 01.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивоварня «Опілля» надійшли письмові пояснення у справі №921/145/25.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та перебування суддів Н.М. Кравчук та О.В. Зварич у відпустці, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
При винесенні додаткової постанови суд виходить з таких мотивів:
У відповідності до статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Згідно з приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Колегія суддів зазначає, що 10.03.2025 між ПрАТ «Опілля» та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «АРІО» укладено договір про надання правничої допомоги №0432, відповідно до умов якого Адвокатське об'єднання взяло на себе обов'язок надавати Клієнту правничу допомогу, в тому числі щодо представництва інтересів та захисту прав Клієнта в судах України всіх інстанцій та всіх юрисдикцій.
Відповідно до п. 4.1 Договору сторони узгодили, що вартість послуг Адвокатського об'єднання складається з погодинної оплати наданих Адвокатським об'єднанням послуг у розмірі 3 000 гривень за одну годину наданих послуг без ПДВ та гонорару успіху за досягнення правового результату, який може бути визначений Сторонами в додаткових угодах до Договору.
Згідно п. 4.3-4.4 Договору, оплата послуг здійснюється Клієнтом на підставі виставленого Адвокатським об'єднанням рахунку протягом 15 днів з дня його надсилання Адвокатським об'єднанням. У разі надання Адвокатським об'єднанням послуг з погодинною формою їх оплати або на вимогу Клієнта, Адвокатське об'єднання виставляє Клієнту рахунок разом зі Звітом про надання правничої допомоги. В Звіті вказується зміст, обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правничої допомоги і її вартість.
У звіті про надані послуги зазначено, що Адвокатським об'єднанням витрачено оплачуваного часу 22, 57 год. на загальну суму 67 710, 00 грн.
Дослідивши вказані докази колегія суддів зазначає, що позивачем надані достатні та належні докази на підтвердження понесених судових витрат.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, із наведених вище положень ч.4 ст.126 ГПК України та ч.5 ст.129 ГПК України вбачаються такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційний суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги та інші обставини.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20 та від 16 березня 2023 року по справі № 927/153/22.
Як слідує з матеріалів справи, правова позиція представника відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, адвокат був обізнаний у справі з усіма деталями що з неї випливають, тому, питання підготовки відзиву на апеляційну скаргу та інших документів у справі №921/145/25 не вимагає значних затрат часу та зусиль.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи заперечення позивача на заяву про стягнення судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар» судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в розмірі 15 000, 00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1.Заяву Приватного акціонерного товариства «Опілля» б/н від 07.03.2026 (вх. №01-05/667/26 від 09.03.2026) про розподіл судових витрат задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар» (48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Микулинці, вул. Набережна, буд. 33; ЄДРПОУ 00382912) на користь Приватного акціонерного товариства «Опілля» (46003, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Білецька, буд. 33; ЄДРПОУ 00374574) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
3.Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М.Кравчук
Суддя О.І. Матущак