Справа №751/4736/26
Провадження №1-кс/751/1638/26
07 травня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340000590 від 10 березня 2026 року, про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05 вересня 2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі
ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання зі встановленням іспитового строку терміном на 1 рік,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, а саме до 10 червня 2026 року включно з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень 00 копійок, з покладенням відповідних обов'язків, у разі внесення застави.
Із клопотання вбачається, що Чернігівським районним управлінням поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026270340000590 від 10 березня 2026 року за ч. 2 ст. 307 КК України.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_8 , у невстановлені досудовим розслідуванням місці, день та час, але не пізніше 10 березня 2026 року, у невстановлені досудовим розслідуванням місці, день та час, але не пізніше
10 березня 2026 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, розпочали свою діяльність, спрямовану на незаконне придбання, зберігання та подальший збут психотропних речовин.
Реалізуючи спільний злочинний умисел та діючи відповідно до попередньо узгодженого плану, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням місці, спосіб, день та час, але не пізніше 17 години 28 хвилин 10 березня 2026 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбали речовину, розфасовану у 21 згорток, частина з яких обмотані в ізоляційну стрічку, яка, як їм було достовірно відомо, містить у своєму складі психотропну речовину.
Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи спільно та узгоджено, незаконно зберігали вказану речовину при собі до 17 години 28 хвилин 10 березня 2026 року з метою її подальшого збуту, частина якої містить у своєму складі PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 2,9841 грама, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, у великому розмірі.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий указує на те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 закінчується 10 травня 2026 року. Для завершення досудового розслідування необхідно отримати висновок судово-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_7 і з урахуванням отриманого висновку вирішити питання щодо остаточної кваліфікації та зміни повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень останньому. Викладені обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою та підтверджується зібраними доказами. Указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 висловив доводи на підтримання клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені у ньому, і додані матеріали, та просив його задовольнити. Вказав на обґрунтованість підозри, повідомної
ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за
ч. 2 ст. 307 КК України, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор зазначив, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, посилаючись на те, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено всі місця можливого зберігання ОСОБА_7 наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також доходів отриманих ним або його спільниками від злочинної діяльності, тому може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Прокурор також зазначив, що ОСОБА_7 може впливати на свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , понятих залучених для проведення огляду місця події та обшуку, підозрюваного ОСОБА_8 , а також, на думку прокурора, ОСОБА_7 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки офіційно він не працевлаштований і не має постійного джерела доходу.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_14 у судовому засіданні вважали клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою необґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри в частині наявності умислу на збут психотропної речовини. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі продовження строку тримання під вартою, зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Підозрюваний ОСОБА_7 зазначив, що він збутом психотропних речовин не займається, купував у ОСОБА_15 для власного вживання, вживає PVP останні півтора року. Місце, де знадились 21 згорток також показав ОСОБА_16 .
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, а також документи надані в судовому засіданні, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження
№ 12026270340000590 від 10 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
11 березня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 березня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування, з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Постановою керівника Чернігівської окружної прокуратури від
05 травня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340000590 від 10 березня 2026 року за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, до трьох місяців, а саме до 10 червня 2026 року.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії», де високий суд зазначив, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру містяться у зібраних органом досудового розслідування доказах, у тому числі: - протоколах огляду місця події від 10 березня 2026 року; - протоколах проведених в невідкладному випадку обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 10 березня 2026 року; - протоколах затримання ОСОБА_7 та
ОСОБА_8 від 11 березня 2026 року; - висновках експерта від 11 березня 2026 року № СЕ-19/125-26/2975-НЗПРАП та № СЕ-19/125-26/2974-НЗПРАП; - речових доказах.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню всіх обставин справи та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з указаним, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Зі змісту клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно провести значний обсяг слідчих (розшукових) та виконати ряд процесуальних дій, які об'єктивно неможливо провести та виконати до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, майновий стан.
З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, на дані про особу підозрюваного, його процесуальну поведінку, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_7 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати повному, всебічному і неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання зазначеним ризикам слідчий суддя вважає доведеним необхідність продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його переконання, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
При цьому слідчий суддя вважає, що підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні, в даному випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, зокрема в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції», «Маріянчук та інші проти України».
Протипоказань для утримання ОСОБА_7 за станом здоров'я під вартою за матеріалами провадження не встановлено та стороною захисту таких даних не надано.
Крім того, варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя визнає наявними підстави для продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти наявним під час досудового розслідування ризикам і забезпечити здійснення всіх процесуальних дій, у межах строку досудового розслідування, а саме до
10 червня 2026 року включно, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
При визначенні ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини даного конкретного кримінального правопорушення та дані про особу ОСОБА_7 , його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених
ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12026270340000590 від 10 березня 2026 року, про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, а саме до 10 червня 2026 року включно, з утриманням в Державній установі «Чернігівській слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом її дії.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
-прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;
-не відлучатися із м. Чернігова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним ОСОБА_8 у кримінальному провадженні з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
-здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності, здати на зберігання органу, який їх видав.
Визначити термін дії зазначених обов'язків у межах строку досудового розслідування, а саме до 10 червня 2026 року.
У разі внесення застави, з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1