Справа №443/697/26
Провадження №2/443/694/26
судового засідання
13 травня 2026 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді - Сливки С.І.
за участю секретаря - Кушнір М.І.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жидачеві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, у розмірі 36984,60 грн..
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін у судове засідання.
Крім того, зобов'язано АТ КБ «Приват Банк» в особі керівника надати до суду в строк до 05 травня 2026 року належним чином завірені копії наступних документів та інформацію: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 10.01.2022 по 13.01.2022.
20.04.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого також просить витребувати у позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» оригінал електронного доказу на носії його створення (електронний файл) - договір позики № 74797324 (на умовах повернення в кінці стоку позики) від 10.01.2022.
Заявлене клопотання про витребування мотивує тим, що позивачем не надано жодних доказів як б підтверджували: що ОСОБА_1 певним чином ідентифікувався в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, і залишив там свої контактні дані; що він отримав цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишив, і ввів цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; що його дії були пов'язані саме з його наміром укласти певний договір. Позивачем не надано доказів у який саме спосіб було ідентифіковано ОСОБА_1 в ІТС ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Також, не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа.
Наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору.
23.04.2026 представником позивача подано відповідь на відзив.
30.04.2026 року на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшла витребувана судом інформація.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно відповіді на відзив, просить розглянути справу без її участі.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, згідно поданого відзиву на позовну заяву, просить розглянути справу без участі сторони відповідача.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заявлене клопотання, вивчивши матеріали справи, суд установив таке.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Із системного аналізу положень ЦПК України вбачається, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою.
Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч.2 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп'ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.
Згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітноцифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Із позовної заяви вбачається, що договір позики №74797324 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 10.01.2022 є електронним документом, який, виходячи з його змісту, підписаний електронними підписами сторін, а саме ТОВ “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» вищевказаний договір підписано шляхом накладення одноразового цифрового ідентифікатора «MsYxnv5ANb» та ОСОБА_1 вищевказаний договір позики підписаний шляхом накладення одноразового цифрового ідентифікатора «jo4eOM4Dfy».
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позовна заява та додатки до неї подані представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС.
Відповідно до пп. 27 п. 2 Розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо); відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ч. 4-6 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
При цьому суд вважає неспроможними доводи представника відповідача про те, що до матеріалів справи долучена паперова копія договору № 74797324 від 10.01.2022, оскільки як зазначалось вище представником позивача до позовної заяви долучено договір позики №74797324 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 10.01.2022 у форматі PDF та який подано відповідно до вимог ст. 100 ЦПК України, а відтак він є електронним доказом, а не письмовим доказом як зазначає представник відповідача та який поданий у електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис, оскільки подання доказів, в тому числі електронних, через систему «Електронний суд» без накладення кваліфікованого електронного підпису неможливе.
Будь-яких інших належних обґрунтувань щодо невідповідності копії долучених доказів до позовної заяви їх оригіналам представником відповідача не зазначено.
При цьому, суд не ставить під сумнів відповідність поданих копій електронних доказів їх оригіналам.
Також суд звертає увагу і на те, що сторона відповідача вказуючи, що ОСОБА_1 не укладав договір позики №74797324 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 10.01.2022 одночасно вказує, що визначений позивачем розмір заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом за договором № 74797324 від 10.01.2022 в розмірі 18 984,60 грн. не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, тобто не погоджується із нарахованими відсотками, тим самим фактично визнаючи отримання в користування кредитних коштів.
За таких обставин відсутні підстави для витребування оригіналу цього доказу на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України, оскільки він не є письмовим доказом.
Крім того, відсутні підстави для витребування цього доказу на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України, оскільки зазначений доказ поданий відповідно до вимог ч. 2 ст. 100 ЦПК України в електронній копії, а не відповідно до ч. 3 ст. 100 ЦПК України.
Оскільки зазначені докази подані з дотриманням вимог ч. 1-2 ст. 100 ЦПК України, а саме як електронні копії електронних доказів, суд відмовляє представнику відповідача у задоволенні клопотання про витребування оригіналів цих доказів.
Керуючись ст.ст. 84, 95, 100 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про витребування доказів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.І. Сливка