Єдиний унікальний №332/304/26 Головуючий в 1 інст.Марченко Н.В.
Провадження №33/807/580/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
10 березня 2026 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гесні Н.Т., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Гесні Н.Т. на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,
стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 568653 від 17 січня 2026 року та доданих до нього матеріалів встановлено, що 17 січня 2026 року о 06-44 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Скворцова, буд. 1 в місті Запоріжжі з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Гесня Н.Т. поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом не прийнято до уваги, те що:
-працівниками поліції не надано суду достатніх доказів, які поза розумним сумнівом доводили порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;
-працівники поліції, всупереч вимогам п.6 розділу II Інструкції МВС №1452/735 від 09 листопада 2015 та ст. 266 КУпАП, не надали особі повного роз'яснення її прав і наслідків відмови. Лише загально повідомили, що «буде складено протокол і не можна буде керувати транспортом», не пояснивши, що така відмова тягне аналогічну юридичну відповідальність, як і фактичне перебування у стані сп'яніння;
-медичні документи, які були надані ОСОБА_1 , є належними, допустимими та достовірними доказами, які мають вищу доказову силу, ніж суб'єктивні спостереження працівників поліції, оскільки отримані в медичному закладі компетентною особою із дотриманням усіх вимог Інструкції про порядок направлення на медичний огляд. Зазначені медичні висновки повністю спростовують твердження поліцейських про перебування водія у стані сп'яніння та доводять відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази події і складу адміністративного правопорушення, а сама відмова від огляду неусвідомленою та позбавленою ознак умислу.
Заявлене захисником - адвокатом Геснею Н.Т. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки вперше захисник-адвокат Гесня Н.Т. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову суду першої інстанції 09 лютого 2026 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, проте постановою Запорізького апеляційного суду від 16 лютого 2026 року апеляційна скарга була повернута адвокату Гесні Н.Т., та вже 18 лютого 2026 року остання звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, окрім іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, тобто, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гесні Н.Т., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568653 від 17 січня 2026 року, з якого убачається, що 17 січня 2026 року о 06-44 годині в місті Запоріжжі по вулиці Скворцова, буд. 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane Scenic д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820 та у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений, чим порушив п.2.5 ПДР, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Огляд ОСОБА_1 не проводився за допомогою спеціального технічного приладу у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Від підпису водій відмовився;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 січня 2026 року;
- у довідці про відсутність повторності у ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП та про наявність посвідчення водія НОМЕР_2 від 20 вересня 2008 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними:
- в рапорті поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Кондратенко-Сороки Д., згідно з яким, останній доповідає, що 17 квітня 2026 року під час несення служби за адресою: м.Запоріжжя, вул.Скворцова, 1о 06-44 годині під час фільтраційних заходів було зупинено транспортний засіб Renault Megane Scenic д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820 та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. На ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №568653. Вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видано тимчасовий дозвіл серії НОМЕР_4 . Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Фізична сила та спец. засоби не застосовувались. Подія фіксувалась на БК 474972.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гесня Н.Т. заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтовуючи тим, що на відеозаписі відсутні будь - які ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , він був тверезий, а відмовився від проходження огляду у зв'язку із тим, що поспішав на роботу. Однак, згодом, він самостійно за власною заявою звернувся до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР для проходження медичного огляду, про що 17 січня 2026 року лікарем наркологом КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР видано висновок про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані сп'яніння. Даний висновок представник ОСОБА_1 - адвокат Гесня Н.Т. просила долучити до матеріалів справи і за таких підстав закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом із цим, представник ОСОБА_1 - адвокат Гесня Н.Т. зауважила, що ОСОБА_1 працює на посаді машиніста екскаватора і має позитивну характеристику з роботи.
ОСОБА_1 підтримав думку свого представника.
При апеляційному розгляді справи особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Гесня Н.Т. навели доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Перевіряючи доводи захисника-адвоката Гесні Н.Г., викладені в апеляційній скарзі, про те, що працівники поліції, всупереч вимогам п.6 розділу II Інструкції МВС №1452/735 від 09 листопада 2015 року та ст.266 КУпАП, не надали особі повного роз'яснення її прав і наслідків відмови, а лише загально повідомили, що «буде складено протокол і неможна буде керувати транспортом», не пояснивши, що така відмова тягне аналогічну юридичну відповідальність, як і фактичне перебування у стані сп'яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
З доданого до протоколу відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Так, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівники попросили водія пред'явити документи, оглянули багажне відділення транспортного засобу, та спитали, чи вживав він алкогольні напої, на що ОСОБА_1 зазначив, що вживав позавчора. Працівниками поліції було встановлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, про що було повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, на що ОСОБА_1 відповів відмовою. У зв'язку із цим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 також відповів відмовою, та зазначив, що він поспішає на роботу. Після чого, працівникам поліції було зазначено про те, що ними зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, та буде складено протокол щодо нього за ст.130 КУпАП. Далі, працівниками поліції було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, які були зрозумілі ОСОБА_1 . Далі, відеозаписом зафіксовано складання працівниками поліції адміністративних матеріалів, ознайомлення з ними ОСОБА_1 , який підписав протокол про адміністративне правопорушення без жодних зауважень, отримав копію акту.
Твердження апелянта про те, що працівники поліції не пояснили ОСОБА_1 про те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння тягне аналогічну юридичну відповідальність, як і фактичне перебування у стані сп'яніння, є безпідставними.
Так, п. 2.5. Правил дорожнього руху зобов'язує водія (покладає на нього обов'язок) на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи іншого сп'яніння.
У статті 68 Конституції України зазначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже, ОСОБА_1 як водій має знати Правила дорожнього руху і дотримуватись цих Правил, зокрема і п.2.5 Правил.
Окрім того, згідно з відеозаписом, працівники поліції, після того як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, роз'яснили, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.
Те, що ОСОБА_1 в подальшому самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння та такого стану у нього не виявлено, згідно з висновком лікаря №148 від 17 січня 2026 року, який складений 17 січня 2026 року, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Вказаних вимог щодо порядку проходження огляду ОСОБА_1 не дотримано, оскільки огляд проводився не у присутності поліцейського.
В свою чергу, згідно з положеннями вищевказаної статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Більш того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що, як зазначалось вище, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст..266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст..283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП і наклав на порушника стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть скасування або зміну постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику-адвокату Гесні Н.Т. строк на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Гесні Н.Т. залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КупАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 332/304/26