Справа № 127/14546/26
Провадження №11-сс/801/448/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № №62026240040001498, внесеного до ЄРДР 16.03.2026 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Херсонської області, с. Зміївка, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше несудимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просила ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026 року скасувати, призначити ОСОБА_7 менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026 року клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_9 задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи, тобто з 15:15 год. 28.04.2026 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 15:15 год. 27 червня 2026 року.
Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави в сумі 133 120, 00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , наступні обов'язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Згідно клопотання слідчого встановлено наступне.
військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 26.12.2025 № 392, солдат ОСОБА_7 прийняв посаду розвідника-кулеметника 2 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу спеціального призначення розвідувальної роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та приступив до виконання обов'язків.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Крім того, цього ж дня Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Солдат ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації у солдата ОСОБА_7 виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно - правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 30.12.2025 самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що дислокується за адресою АДРЕСА_2 .
За час відсутності проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 11.04.2026, коли прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 мотивовано тим, що в своєму клопотанні, а слідчий суддя в ухвалі лише допустили можливість, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, впливати на свідків чи перешкоджати досудовому розслідуванню.
Таким чином, недоведено слідчим та прокурором необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні двох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вину визнає в повному обсязі, щиро кається.
В матеріалах клопотання не наведено жодного доказу неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні при обранні відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тому просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , яка просила задоволити апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
В кримінальному провадженні № №62026240040001498 внесеному до ЄРДР 16.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України 28.04.2026 року.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177, 178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні передбаченого ст.407 КК України злочину, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував, що підозрюваний ОСОБА_7 є військовослужбовцем Збройних Сил України, раніше не судимий, неодружений, вину у вчиненому злочині визнає, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, а саме те, що злочин вчинено під час правового режиму воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією росії проти України, тяжкість покарання, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та з урахуванням положень ст. 176 КПК України застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд.
Доводи захисника ОСОБА_6 щодо можливості застосування більш м»якого запобіжного заходу суперечать положенням ст. 176 КПК України.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Положеннями ст. 176 КПК України чітко визначено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому слідчим суддею прийнято законне та обгрунтоване рішення про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4