печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24058/26-к
08 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника керівника другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62026000000000374,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує наступне.
Другим відділом Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000374 від 15.04.2026 за підозрою колишнього прокурора Дніпровського району м. Києва ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014), ч. 2 ст. 111 (у редакції Закону України від 03.03.2022) та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слідчий вказує, що 31.03.2026 у кримінальному провадженні № 42014100070000020 здійснено повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014), ч. 2 ст. 111 (у редакції Закону України від 03.03.2022) та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у найсуворішому випадку у вигляді довічного позбавлення волі, а також конфіскація майна.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 є власником нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Метою накладення арешту на майно відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У судове засідання слідчий не з'явився.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.
При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов'язковою.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно ч. 4 ст. 171 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні з інформації, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 є власником нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Санкція частинами 1, 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання в тому числі з конфіскацією майна.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно, що належить підозрюваному, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення вимог клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання заступника керівника другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62026000000000374 - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 62026000000000374 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання шляхом позбавлення права його відчуження, розпорядження та користування ним, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1