печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5346/25-ц
22 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Ільєвої Т.Г.,
при секретарі: Романенко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
21.04.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , згідно вимог якого просить суд витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094) інформацію, а саме чи належав станом на 24.03.2024 ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ 40484607) рахунок № НОМЕР_1 та виписку по рахунку № НОМЕР_1 за 24.03.2024.
Мотивуючи подане клопотання, представник вказує, що відповідач вважає платіжне доручення від 24.03.2024 № 126416441 неналежним, оскільки платіжне доручення не містить обов'язкових реквізитів, притаманних даному виду документів та обов'язковість яких визначена додатком 3 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 №22 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 06.11.2019 №127), а саме дати одержання даного платіжного доручення банком, дату його проведення, операційного штампу про виконання.
Таким чином, на переконання позивача, єдиним належним та допустимим доказом факту перерахування грошових коштів на виконання кредитного договору є виписка з рахунку № НОМЕР_1 , який нібито належить Кредитодавцю за 24.03.2024, тобто за день, який вказано у платіжному дорученні від 24.03.2024 № 126416441, що і послугувало підставою для звернення до суду з даним клопотанням.
Учасники в судове засідання не з'явилися, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача у прохальній частині позову просив провести розгляд у його відсутність та представник відповідача у відзиві просив провести розгляд справи у його відсутність.
Суд, вивчивши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, встановив наступне та дійшов до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно ст. 84 КПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем до суду не надано доказів, які б могли свідчити про те, що платіжне доручення є не належним, а клопотання містить виключно міркування позивача, які жодним чином недоведені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-20, 83-84,258-261, 274-279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА