Провадження № 2/641/802/2026 Справа № 641/8416/25
11 травня 2026 року
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Боговського Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Білоконь І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ОСББ «Садовий 1» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь об'єднання суму заборгованості з оплати обов'язкових внесків на управління багатоквартирним будинком, 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 16087,12 грн, відшкодувати судові витрати, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСББ «Садовий 1» створено у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та діє на підставі Статуту Об'єднання. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Протоколом № 3 загальних зборів ОСББ «Садовий 1» від 27.12.2021 встановлено розміри внесків для компенсації витрат на управління багатоквартирним будинком на 2022 рік у розмірі 7,38 грн за один квадратний метр загальної площі квартири (для квартир з 2-го по 13-й поверхи). Після 27.12.2021 рішень про зміну розміру внесків не приймалося. Відповідач ОСОБА_1 протягом 2022-2025 років здійснював оплату внесків не в повному обсязі та з порушенням строків, внаслідок чого за період з 01.01.2022 по 12.08.2025 утворилася заборгованість у розмірі 13192,57 грн. Крім того, позивач на суму заборгованості нарахував 3% річних у розмірі 663,08 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2231,47 грн., про стягнення яких просить суд.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження існування заборгованості, на його адресу не надходили повідомлення про наявність заборгованості, а також вимоги про її погашення із зазначенням розміру, він не отримував Протокол № 3. Також він не погоджується із заявленим розміром заборгованості, безпідставно нараховані 3% річних та інфляційні втрати, завищено розмір правничої допомоги.
Представником позивача ОСББ «Садовий 1» адвокатом Жуковою В.М. подано відповідь на відзив.
Відповідачем ОСОБА_1 надані заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні представник позивача ОСББ «Садовий 1» адвокат Жукова В.М. підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Комов О.Г. заперечували проти заявлених вимог в повному обсязі, просили відмовити в їх задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСББ «Садовий 1», ЄДРПОУ 43346269, є юридичною особою, вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об'єктів, вищий орган управління - загальні збори, виконавчий орган - правління, голова правління, що підтверджено випискою з Єдиного з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , прийнятий до складу ОСББ «Садовий 1». Відповідно до Протоколу №3 загальних зборів ОСББ «Садовий 1» від 27.12.2021 встановлено розміри внесків для компенсації витрат на управління багатоквартирним будинком на 2022 рік у розмірі 7,38 грн. за один метр квадратний загальної площі квартири - для квартир з 2-го по 13-й поверхи та у розмірі 6,28 грн. - для квартир 1-го поверху.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.07.2025 № 434087250 відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до наданої позивачем Довідки про стан розрахунків за період з 01.01.2022 по 12.08.2025 у власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 наявна заборгованість по внескам для компенсації витрат на управління багатоквартирним будинком у розмірі 13192,57 грн.
Згідно відповіді № 1965023 від 03.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4
Згідно з наданим позивачем розрахунком у відповідача за період з 01.01.2022 по 12.08.2025 утворилась заборгованість за сплати внесків для компенсації витрат на управління багатоквартирним будинком у розмірі 13192,57 грн.; на суму заборгованості позивач нарахував три відсотки річних у сумі 663,08 грн. та інфляційні втрати у сумі 2231,47 грн.
За змістом частин 1, 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Відповідно до п. 5 та п. 10 ч.1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до частин 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник у багатоквартирному будинку, зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію,обслуговування,реконструкцію,реставрацію,проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної тау повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Статтею 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
За змістом ст. 21 зазначеного вище Закону, порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
У відповідності до ст.ст. 526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо сплати внесків та платежів на утримання майна, відповідач ОСОБА_1 порушив встановлений статутом ОСББ «Садовий 1» порядок та строки оплати відповідних послуг, а також визначені цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов'язань.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що складений позивачем розрахунок заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку є обґрунтованим, доказів про погашення виниклої заборгованості та контррозрахунку відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку у період з 01.01.2022 по 12.08.2025 у загальному розмірі 13192,57 грн. ґрунтуються на законі, доведені та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 12.08.2025 у загальному розмірі 2231,47 грн., трьох відсотків річних за період з 01.01.2022 по 12.08.2025 у загальному розмірі 663,08 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 551 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Водночас, Постановою КМУ від 05.03.2022 № 206, яка застосовується з 24.02.2022, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та наразі не скасовано.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російської Федерації, затвердженого Наказом Міністерства з розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, Харківська міська територіальна громада з 15.09.2022 віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Отже, нарахування позивачем інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за порушення зобов'язань зі сплаті внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку, що мають характер плати за житлово-комунальні послуги, у період воєнного стану в України не ґрунтується на законі.
Отже, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов'язку надав належні та допустимі докази на підтвердження свої позиції, а також оцінюючи належність допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження при розгляді справи, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом ОСББ «Садовий 1» сплачено 3028,00 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 1063 від 29.08.2025.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеної частини вимог в розмірі 2483,177 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат представник позивача надав договір про надання послуг з професійної правничої допомоги від 03.07.2025, акт про надання з професійної правничої допомоги від 30.09.2025, відповідно до якого визначено послугу «надання юридичних консультацій щодо стягнення заборгованості зі співвласників внесків для компенсації витрат на управління багатоквартирним будинком, аналіз документів замовника. Підготовка документів та подання позовних заяв до Слобідського районного суду м. Харкова про стягнення заборгованості», на загальну суму 14000,00 грн., платіжну інструкцію № 1094 від 28.10.2025 на суму 14000,00 грн., а також Додаткову угоду № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2025, в якій визначено, що проводиться підготовка документів та подання позовної заяви до 4 боржників, один з яких ОСОБА_1 , вартість однієї послуги становить 3500,00 грн.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, розмір частки задоволених позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий 1» суму заборгованості в розмірі 13192,57 грн., судовий збір в розмірі 2483,17 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий 1», код ЄДРПОУ 43346269, м. Харків, проїзд Садовий,15 корпус 1.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 .
Повне судове рішення складено 13 травня 2026 року.
Суддя Д.Є.Боговський