про закриття провадження у справі
Справа №348/155/26
Номер провадження 2/348/613/26
12 травня 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Бурдун Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Лейб'юк Є.В.,
представника позивача - Чехун Ю.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна Івано-Франківської області в режимі відео конференції цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «Споживчий центр», інтереси якого представляє Лисенко О.С., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5940,00 грн та судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою судді від 29.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.03.2026, занесеною до протоколу судового засідання, участь представника позивача в судовому засіданні визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 15.04.2026 було витребувано інформацію по картковим рахункам на ім'я відповідача ОСОБА_1 від ПАТ «Банк Восток» та АТ КБ «ПриватБанк».
07.05.2026 до суду надійшла інформація від АТ «ВСТ Банк» та 11.05.2026 від АТ КБ «ПриватБанк».
В судовому засіданні представник позивача зазначила, що вона не підтримує позовних вимог, оскільки з наданої банківськими установами інформації вбачається, що відповідач кредитних коштів не отримувала.
Відповідач ОСОБА_1 зазначила, що вона за все життя жодного кредитного договору не укладала, кредитних коштів не отримувала, має картку лише в АТ КБ «ПриватБанк».
Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Також згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з наданням забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлено зміст, форму, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язкових суб'єктів цивільно-процесуальної правовідносини та гарантій їх реалізації.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Так, закриття провадження у справі - це форма завершення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням порушення провадження у справі після закінчення процесу, з яким закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з положеннями ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
Також відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за укладеним кредитним договором № 02.04.2024-100003730 від 02.04.2024 у розмірі 5940,00 грн.
Звертаючись з позовом до суду, представник позивача зазначив, що 02.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 02.04.2024-100003730, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн строком на 42 дні; вказані кошти були перераховані відповідачу на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-5061.
Проте, з наданої суду інформації АТ «ВСТ Банк» № 05/2/6147 від 01.05.2026 вбачається, що в банку не обліковуються рахунки та договори ОСОБА_1 (а.с.82).
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260422/129845-БТ від 29.04.2026 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 відкрито карткові рахунки, станом на момент надання відповіді у статусі «Відкритий» зазначено номери картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , а платіж на суму 3000,00 грн за 02.04.2024 року відсутній (а.с…..). При цьому суд зауважує, що номер картки № НОМЕР_1 хх-хххх-5061 взагалі не зазначений.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач кредитний договір не підписувала, кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн не отримувала, тобто між сторонами не виникли взаємні права та обов'язки, тому суд вважає, що між сторонами предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
Суд також враховує, що представник позивача не підтримує заявлених позовних вимог, розпорядившись, таким чином своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі наведеного суд вважає за можливе закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч. 1 ст.255, 260-261 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Повний текст ухвали складений 13.05.2026.
Суддя Т.А.Бурдун