Справа № 344/3526/26
Провадження № 2/346/1945/26
13 травня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого - судді Сольського В.В.
за участі секретаря судового засідання Пігуляк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що 08 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2249143, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн на умовах платності, зворотності та строковості.
На виконання умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит на умовах визначених договором.
Натомість відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з порушеннями умов договору, що спричинило виникнення заборгованості, розмір якої становить: 39 360 грн і складається із 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27 360 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Право вимоги до відповідача позивач отримав на підставі укладеного 26 лютого 2021 року договору відступлення №ККАУ-26022021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», відповідно до умов якого останнього перейшло право вимоги за кредитними договором, в тому числі за договором № 2249143 від 08.04.2020 року.
Ухвалою суду від 31 березня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення(виклику) сторін.
Відповідач правом на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні кредитні зобов'язання.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України (параграф 1) право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Судом встановлено, що 08 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2249143, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн на умовах платності, зворотності та строковості.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн на строк 30 днів (пункти 1.3., 1.4. договору).
Пунктом 1.5.1. Розмір зниженої процентної ставки становить 0,95% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Стандартна процента ставка складає 1,90 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп. 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки (п.1.5.2).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 15 420,00 грн; за стандартною ставкою 18 840,00 грн (п.1.8.1-1.8.2).
Відповідно до п. 4.1 договору, строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження. ,пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платеж на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (п. 4.3. договору). Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою (п. 4.5. договору).
Кредитор свої зобов'язання виконав та 27.11.2020 року надав відповідачу кредит в розмірі 12 000 грн шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника, що підтверджується довідкою № 1-0701 від 07.01.2026.
Відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та зараховано кошти в сумі 12 000 грн за період 04.08.2020-04.08.2020.
Право вимоги до відповідача позивач отримав на підставі укладеного 26 лютого 2021 року договору відступлення №ККАУ-26022021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», відповідно до умов якого останнього перейшло право вимоги за кредитними договором, в тому числі за договором № 2249143 від 08.04.2020 року.
Відповідач користувався кредитом та не здійснив повне погашення кредиту і відсотків за користування кредитними коштами, про що свідчить розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Відповідачем відповідно до п. 4.3. договору 08.05.2020 ініційовано пролонгацію строку кредитування шляхом оплати нарахованих відсотків в розмірі 3 420 грн (12 000 грн х 0,95% х 30 дн). Таким чином строк кредитування пролонговано ще на тридцять днів на умовах сплати стандартної процентної ставки (1,90%).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 39 360 грн, яка складається з: 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27 360 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не довів обставини, які заперечували б факт укладення кредитного договору або визначену позивачем суму заборгованості за кредитом, та не подав доказів на спростування позовних вимог.
Дослідивши позовні вимоги та письмові докази, враховуючи, що відповідач отримав кошти у кредит на умовах, визначених у кредитному договорі, але порушив вказані умови і не погасив кредит, позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та необхідність їх задоволення.
Однак, маючи передбачений законом обов'язок на перевірку доказів, з'ясування фактичних обставин справи та встановлення правовідносин, що виникли між сторонами, суд зобов'язаний перевірити розрахунки, подані сторонами.
Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 27 360 грн суд зазначає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як зазначалося вище відповідно до положень п. 1.4., 4.1. Договору кредит надається строком на 30 днів та може бути пролонгованим на 30 днів.
Натомість позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.
Оскільки Договором визначений строк кредитування, який становить 30 днів, судом встановлено, що 08.05.2020 року такий строк пролонговано ще на 30 днів, доказів його пролонгації на на новий строк суду не надано, саме протягом даного строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.
Тому, перевіривши розрахунок процентів, нарахованих відповідачу, суд вважає, що їх розмір дещо завищений так з розрахунку (12 000 грн х 1,90% х 30 дн) розмір прострочених відсотків складає 6 840 грн.
Таким чином, з суд доходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 840 грн, з яких 12 000 грн заборгованість за тілом кредиту та 6 840 грн - заборгованість за процентами. В решті частин позовних вимог слід відмовити.
Позовна заява подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 274,38 грн.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження заявленого позивачем розміру витрат з надання професійної правничої допомоги в сумі 8 000 грн, надано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №1306 наданих послуг від 13.02.2026, детальний опис наданих послуг до акту №1306 за договором про надання правової допомоги.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача слід стягнути витрати на надання правничої допомоги у справі в розмірі 3 829,27 грн, що пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, ст.ст. 213, 525, 526, 610, 613, 625, 626, 1048, 1049, 1054, 1077, ЦК України, ст. 12 Закону України "Про електронний цифровий підпис", ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13,81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № №2249143 від 08.04.2020 року в розмірі 18 840 гривень.
В решті частин позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 1 274,38 грн та 3 829,27 грн витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Сольський В. В.