Справа № 408/3181/19-ц
Провадження № 2-в/0186/33/26
12 травня 2026 року м. Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Демиденка С.М.
при секретарі - Фадєєвій Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу про відновлення втраченого судового провадження, цивільної справи Біловодського районного суду Луганської області №408/3181/19-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 219/2013-Р від 24.11.2011 року,
Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Біловодського районного суду Луганської області №408/3181/19-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 219/2013-Р від 24.11.2011 року, мотивуючи тим, що ТОВ «Брайт Інвестмент» подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Біловодського районного суду Луганської області на Шахтарський міський суд Дніпропетровської області, тому Шахтарським міським судом Дніпропетровської області було ініційовано питання про відновлення втраченого судового провадження.
Метою відновлення втраченого судового провадження є розгляд заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою судді від 17.02.2026 було відкрито провадження по вищевказаній справі та зобов'язано учасників судового провадження направити до суду в строк до 10.03.2026 належним чином завірені копії всіх наявних у них письмових доказів, процесуальних документів, що були предметом розгляду вказаної цивільної справи №408/3181/19-ц.
Сторони у справі у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надали.
З урахуванням ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.488 Цивільного процесуального кодексу України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як зазначено у ст.490 Цивільного процесуального кодексу України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 06.03.2022 року №1/0/9-22, територіальну підсудність справ, які підсудні Біловодському районному суду Луганської області визначено Шахтарському міському суду Дніпропетровської області.
При розгляді справи про відновлення втраченого судового провадження, суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження (ст.493 Цивільного процесуального кодексу України).
Як встановлено судом, рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 15.09.2020, у цивільній справі №408/3181/19-ц було частково задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» та стягнуто солідарно солідарно зі ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за кредитним договором № 219/2011-Р від 24.11.2011, яка утворилась за період з квітня 2016 року по 23 листопада 2018 року у сумі 127186,74 грн., яка складається із: -боргу за кредитом в розмірі - 127186,74 грн. Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за кредитним договором № 219/2011-Р від 24.11.2011, яка утворилась за період з квітня 2016 року по 23 листопада 2018 року у сумі 127186,74 грн., яка складається із: - боргу за кредитом в розмірі - 127186,74 грн. Стягнути зі ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за кредитним договором 219/2011-Р від 24.11.2011, строк сплати якої настав за період до квітня 2016 року у сумі 80149,25? грн., яка складається із: -боргу за кредитом в розмірі - 55941,54? грн.; -відсотків за користування кредитом - 24207,28 грн.
Матеріали цивільної справи №408/3181/19-ц перебували у Біловодському районному суді Луганської області, будівля якого знаходиться у сел. Біловодськ, Луганської області, яке на теперішній час не контролюється органами державної влади України та є тимчасово окупованою територією України.
Станом на 12.05.2026 Біловодським районним судом Луганської області цивільна справа №408/3181/19-ц Шахтарському міському суду Дніпропетровської області не передана.
Зазначена обставина дає підстави вважати про втрату матеріалів вказаної цивільної справи.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області має доступ до АСДС КП «Д-3» Біловодського районного суду Луганської області, до ОСК на справу №408/3181/19-ц долучені копії процесуальних рішень суду.
Також, судом були досліджені відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень та виявлено наступні процесуальні документи, що містилися у втраченому судовому провадженні №408/3181/19-ц, а саме: ухвала Біловодського районного суду Луганської області від 03.01.2020 про відкриття провадження у справі; рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15.09.2020; постанова Луганського апеляційного суду від 18.03.2021. Електронні копії зазначених вище процесуальних документів підписані електронним цифровим підписом судді та внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1007) (далі - Порядок).
Згідно з абз. 4 п. 3 Порядку електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Пункти 12-13 Порядку передбачають, що суди надсилають адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення. Електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення.
Згідно з п. 20 Порядку доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Також суд при вирішенні даного питання враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.
На підставі зібраних і перевірених судом матеріалів, суд вважає за необхідне відновити частково втрачене судове провадження справи №408/3181/19-ц за позовною заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 219/2013-Р від 24.11.2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-261, 353, 354, 493, 494 ЦПК України, - суд,
Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі за єдиним унікальним номером №408/3181/19-ц, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 219/2013-Р від 24.11.2011 року.
Відновити та долучити до справи наступні документи: ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 03.01.2020 про відкриття провадження у справі №408/3181/19-ц; рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15.09.2020 у справі №408/3181/19-ц; постанову Луганського апеляційного суду від 18.03.2021 у справі №408/3181/19-ц.
Відновити текст процесуального документу:
- ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 03.01.2020 про відкриття провадження у справі №408/3181/19-ц, наступного змісту:
Справа № 408/3181/19-ц
Провадження № 2/408/1217/19
про відкриття провадження у цивільній справі
03 січня 2020 року смт Біловодськ
Суддя Біловодського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., перевіривши позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Зазначену позовну заяву належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, підстав для залишення її без руху, повернення позивачу, відмови у відкритті провадження у справі не вбачається.
Дана позовна заява подана до Біловодського районного суду Луганської області на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України - за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, отже підсудна Біловодському районному суду Луганської області.
Відповідно до п.6 ст.19 ЦПК України зазначена позовна заява відноситься до категорії малозначних справ, тому на підставі вимог ст. 274 ЦПК України дану позовну заяву належить розглядати у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 187 ЦПК України,
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Київ, вул. Єреванська, 1, до ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Призначити справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Направити відповідачу копію даної ухвали та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачам копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити її суду з підтвердженням направлення відповіді на відзив відповідачу.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити їх позивачу та суду з підтвердженням такого направлення.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за електронною адресою: http://bv.lg.court.gov.ua (http://court.gov.ua/fair/sud1204).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Суддя Є.О. Соболєв
Відновити текст процесуального документу:
- рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15.09.2020 у справі №408/3181/19-ц, наступного змісту:
Справа № 408/3181/19-ц
2/408/349/20
15 вересня 2020 року смт Біловодськ
Біловодський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.,
при секретареві Савенко Т.А.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», представник позивача - Мартинюк Євген Володимирович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 219/2013-Р від 24.11.2011 та стягнути понесені витрати на сплату судового збору,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому зазначив таке.
24 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі за текстом Позивач) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 219/2011-Р, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 245920,00 грн. зі сплатою 15,6 % річних, а за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором - 20,6% річних. Цей кредит разом зі сплатою процентів ОСОБА_1 зобов'язувався повертати щомісячними платежами шляхом їх внесення згідно графіку погашення.
В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, цього ж дня, між Позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також між Позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки, згідно яких поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожен окремо з відповідачем ОСОБА_1 зобов'язувались солідарно відповідати перед Позивачем у повному обсязі за невиконання усіх зобов'язань позичальником за кредитним договором.
Посилаючись на те, що відповідачі, незважаючи на неодноразові повідомлення про необхідність виконання умов договорів, не виконують взяті на себе зобов'язання, позивач просить стягнути з них в солідарному порядку борг за кредитним договором станом на 05.04.2019 в загальній сумі 207335,99 грн., яка складається із:
-заборгованості за кредитом в розмірі - 183128,28 грн.;
-нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 30.04.2015 - 24207,71 грн.
Ухвалою суду від 03 січня 2020 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачам надати суду та позивачу відзив на позовну заяву, а позивачеві протягом трьох днів після отримання відзиву надати відповідь на відзив.
Протягом встановленого строку відповідачі відзивів на позовну заяву до суду не надавали, про відкриття провадження були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов'язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов'язання, крім обов'язку виконати взяті зобов'язання, повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.
Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 24.11.2011 було укладено кредитний договір № 219/2011-Р, за яким відповідач отримав грошові кошти у загальній сумі 245920,00 грн. під 15,6 % річних, а за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором - 20,6% річних, з кінцевим строком погашення до 23 листопада 2018 року включно.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору відповідач зобов'язувався погашати отриманий кредит шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 4861,00 грн., щомісячно, - з 1-ого (першого) по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту.
Розрахунок заборгованості за договором № 219/2011-Р свідчить, що станом на 05.04.2019 у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем була наявна заборгованість на загальну суму 207335,99 грн., яка складається із:
-заборгованості за кредитом в розмірі - 183128,28 грн.;
-нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 30.04.2015 - 24207,71 грн.
Наявність простроченої заборгованості перед позивачем свідчить про неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, тому позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Ст. 543 ЦК України вказує, що у разі солідарного обов'язку боржників (відповідачів) кредитор (позивач) має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі від усіх боржників (відповідачів) разом.
Частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Частинами першою і третьою статті 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
На підставі частини першої статті 252 та частини першої статті 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судом встановлено, що того ж дня, коли було укладено кредитний договір зі ОСОБА_1 , між Позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також між Позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно були укладені договори поруки № 219/2011-Р/П 1 та № 219/2011 2, згідно яких поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожен окремо один від одного зобов'язувалися разом з відповідачем ОСОБА_1 солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за невиконання усіх зобов'язань позичальником за кредитним договором № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року, зокрема, за повернення кредиту у розмірі 245920,00 грн., та сплати процентів за користування кредитом та інших платежів зазначених у договорі.
Згідно з пунктом 5.2. договорів поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання Позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання не зазначений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо Кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення цього Договору.
Отже, сторони у договорах поруки встановили строк дії поруки - три роки від дня настання строку виконання зобов'язання.
Пунктами 3.1 та 3.2 кредитного договору № 219/2011-Р від 24.11.2011 встановлено, що погашення кредиту повинно відбуватись щомісячно шляхом сплати платежів з 1-ого (першого) по 10-е число кожного місяця з останнім строком погашення 23 листопада 2018 року.
Тобто, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних ануїтетних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число робочого дня кожного звітного місяця.
Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
З наданих позивачем виписок з особистих рахунків відповідача ОСОБА_1 вбачається, що до серпня 2014 року відповідач не мав прострочення погашення кредиту. Віднесення заборгованості на прострочену відбулось 29.10.2014. Таким чином, перебіг строку звернення позивача до поручителя з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом обраховується з 11 серпня 2014 року (наступного дня після невнесення чергового платежу), відповідно подовжений договором трирічний строк дії поруки по кредиту сплинув 11.08.2017. До серпня 2014 року відповідач не мав прострочення по процентам, а остання дата нарахування процентів 30.04.2015. Перебіг строку звернення позивача до поручителя з вимогою про стягнення процентів почався з 11 серпня 2014 року (наступного дня після невнесення чергового платежу). Відповідно подовжений договором трирічний строк дії поруки по процентах сплинув 11 серпня 2017 року.
З позовом банк звернувся до суду 25 квітня 2019 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті. Отже, з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом, що виникла за період з серпня 2014 по березень 2016 року позивач звернувся до суду після спливу вказаного у п.5.2. договорів строку дії поруки, а стосовно вимоги стягнення заборгованості за процентами - за весь період, оскільки останнє нарахування відбулось 30.04.2015, то строк пред'явлення вимоги до поручителя щодо останнього платежу по процентах сплинув 01 травня 2018 року.
У разі пред'явлення банком вимог до поручителя після спливу строку її дії з вимогою щодо відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.
Разом з тим правовідносини з поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу строку дії поруки з моменту виникнення права вимоги за договором поруки. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в справі за № 6-272 цс16.
Отже, вимоги позивача, щодо солідарного стягнення зі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суми заборгованості за договорами поруки підлягають задоволенню лише в межах трирічного строку пред'явлення вимоги встановленої п.5.2 договору поруки. Враховуючи, що строком погашення чергового платежу є десяте число місяця наступного за звітним, то задоволенню підлягають вимоги позивача, щодо окремого один від одного стягнення з поручителів заборгованості зі сплати простроченого боргу, за яким виникнув обов'язок до сплати, починаючи з 11.04.2016 року, а саме: сума простроченого боргу - 127186,74 грн. (сума з 11.04.2016 по 23.11.2018). Саме така сума заборгованості підлягає стягненню зі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в порядку солідарного стягнення, як з боржника та поручителів.
Заборгованість зі сплати простроченої суми кредиту в розмірі 55941,54? грн., строк сплати якої настав до 10.02.2016 року, а також заборгованість по відсотках в сумі 24207,71 грн., стягненню зі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.
Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за кредитним договором № 219/2011-Р від 24.11.2011, яка утворилась за період з квітня 2016 року по 23 листопада 2018 року у сумі 127186,74 грн., яка складається із:
-боргу за кредитом в розмірі - 127186,74 грн.
Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за кредитним договором № 219/2011-Р від 24.11.2011, яка утворилась за період з квітня 2016 року по 23 листопада 2018 року у сумі 127186,74 грн., яка складається із:
- боргу за кредитом в розмірі - 127186,74 грн.
Стягнути зі ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за кредитним договором 219/2011-Р від 24.11.2011, строк сплати якої настав за період до квітня 2016 року у сумі 80149,25? грн., яка складається із:
-боргу за кредитом в розмірі - 55941,54? грн.;
-відсотків за користування кредитом - 24207,28 грн.
В частині позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року - відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути в рівних частках зі ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 3110,04 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку визначеному ст. 273 ЦПК України, та може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Головуючий: Є.О. Соболєв
Відновити текст процесуального документу:
- постанова Луганського апеляційного суду від 18.03.2021 у справі №408/3181/19-ц, наступного змісту:
Головуючий суду 1 інстанції - Соболєв Є.О.
Доповідач -Луганська В.М.
Справа № 408/3181/19-ц
Провадження № 22-ц/810/880/20
18 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Луганської В.М.
суддів: Гаврилюка В.К., Коновалової В.А.
за участю секретаря: Сириці Є.І.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 вересня 2020 року, ухвалене судом у складі судді Соболєва Є.О
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з зазначеними вимогами в обґрунтування яких вказало, що між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року відповідно до умов якого банк надав відповідачу грошові кошти у сумі 245920,00 грн з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 15,6 % річних, за користування коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором процентна ставка встановлюється в розмірі 20,6 % річних.
Строк повернення кредитних коштів - до 23 листопада 2018 року (п.1.3.1 кредитного договору).
В якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 219/2011-Р/П1 від 24 листопада 2011 року та укладено між банком та ОСОБА_3 договір поруки № 219/2011-Р/П2 від 24 листопада 2011 року, за умовами п. 1.1. яких поручителі зобов'язалися в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Позичальник належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконав та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк, у зв'язку з чим станом на 05 квітня 2019 року утворилась заборгованість у сумі 207335,99 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 183128,28 грн та нарахованих, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 30.04.2015 року в сумі 24207,71 грн.
У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 207335,99 грн.
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 15 вересня 2020 року позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року, яка утворилась за період з квітня 2016 року по 23 листопада 2018 року у сумі 127186,74 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», заборгованість за кредитним договором № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року, яка утворилась за період з квітня 2016 року по 23 листопада 2018 року у сумі 127186,74 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року, строк сплати якої настав за період до квітня 2016 року у сумі 80149,25? грн, яка складається із: боргу за кредитом в розмірі - 55941,54? грн; відсотків за користування кредитом - 24207,28 грн.
В частині позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року відмовлено за необґрунтованістю.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з вказаним рішенням ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення в частині відмови у задоволенні вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до договорів поруки договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника договором. Оскільки зобов'язання позичальника за кредитним договором не виконано, то станом на момент звернення до суду із позовом, зобов'язання поручителів за договором поруки з урахуванням умов пунктів 5.1. та 5.2. договорів поруки, продовжують існувати.
Крім того, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.1.3.2. кредитного договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з буд-яких причин.
В судове засідання представник ПАТ АБ «Укргазбанк» не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судове засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені у відповідності до ч. 2 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Враховуючи положення ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі сторін, які повідомлені про дату, місце та час судового засідання у визначеному законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Згідно апеляційної скарги позивачем рішення суду оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року.
Рішення суду в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року , яка утворилась за період з квітня 2016 року по 23 листопада 2018 року у сумі 127186,74 грн; стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», заборгованості за кредитним договором № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року, яка утворилась за період з квітня 2016 року по 23 листопада 2018 року у сумі 127186,74 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року, строк сплати якої настав за період до квітня 2016 року у сумі 80149,25? грн не оскаржується учасниками справи, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року суд виходив з того, що з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом, що виникла за період з серпня 2014 по березень 2016 року позивач звернувся до суду після спливу вказаного у п.5.2. договорів строку дії поруки, а стосовно вимоги стягнення заборгованості за процентами - за весь період, оскільки останнє нарахування відбулось 30.04.2015 року, то строк пред'явлення вимоги до поручителів щодо останнього платежу по процентах сплинув 01 травня 2018 року.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено та ніким із сторін не оспорюється, що між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 219/2011-Р від 24.11.2011 року, відповідно до умов якого банк відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 245920, 00 грн з процентною ставкою за користування кредитом 15, 6 % річних (п. 1.4.1 Кредитного договору), а за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором, зі сплатою 20, 6 % річних(п. 1.4.2 Кредитного договору),.
Строк повернення кредитних коштів до 23.11.2018 року (п. 1.3.1 Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.1 договору позичальник здійснює повернення суми кредиту щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі 4861,00 грн.
В статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 05 квітня 2019 року утворилась заборгованість у сумі 207335,99 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 183128,28 грн та нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 30.04.2015 року в сумі 24207,71 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 219/2011-Р/П1 від 24 листопада 2011 року та укладено між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір поруки № 219/2011-Р/П2 від 24 листопада 2011 року, за умовами п. 1.1 яких поручителі зобов'язалися в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Пунктами 1.1 та 1.2 договорів поруки передбачено, що поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № 219/2011-Р/П1 від 24 листопада 2011 року та несе солідарну відповідальність за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.
Згідно з пунктом 5.2 договорів поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання не зазначений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення цього договору.
Отже сторони під час укладення зазначених договорів поруки встановили строк припинення поруки, який становить три роки з дня настання строку виконання зобов'язання.
Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України, в редакції на час укладення договору поруки, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання невстановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
В частині першій статті 251 ЦК України зазначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Оскільки право кредитора і обов'язок поручителя по закінченню договору поруки припиняються, тому жодних дій щодо реалізації права в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року за № 1411/3467/12, постанові від 27 березня 2019 року за № 200/15135/14-ц, постанові від 03 липня 2019 року за № 1519/2-3165/11.
Умови укладених між сторонами договорів поруки про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом строку, встановленого договором поруки не пред'явить вимоги до поручителя.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ураховуючи положення кредитного договору № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року, договору поруки №219/2011-Р/П1 від 24 листопада 2011 року та договору поруки № 219/2011-Р/П2 від 24 листопада 2011 року, дійшов правильного висновку про те, що сторони встановили не лише строк дії кредитного договору і договору поруки, який становить три роки від дня настання виконання зобов'язання, а й строки виконання боржником й поручителями окремих зобов'язань (внесення щомісячних ануїтетних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18), строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов'язанням .
Як зазначалося вище умовами кредитного договору № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року передбачено повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами щомісячними платежами в розмірі 4861,00 грн з останнім строком погашення 23 листопада 2018 року.
Судом встановлено, що до серпня 2014 року відповідач не мав прострочення погашення кредиту та процентам.
Віднесення заборгованості на прострочену відбулось 29 жовтня 2014 року, остання дата нарахування процентів 30 квітня 2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що з позовом банк звернувся до суду 25 квітня 2019 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті.
За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що з вимогою до поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором, строк сплати якої настав до квітня 2016 року позивач звернувся до суду після спливу вказаного у п. 5.2 договорів поруки строку дії поруки (три роки), тому за правилами частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука щодо вказаних щомісячних платежів припинилась, оскільки умовами кредитного договору передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу частинами (щомісячними платежами).
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року відповідає обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджується з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки зобов'язання позичальника за кредитним договором не виконано, то станом на момент звернення до суду із позовом, зобов'язання поручителів за договорами поруки з урахуванням пунктів 5.1 та 5.2 договорів поруки продовжують існувати, не заслуговують на увагу з огляду на викладені вище обставини.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до цитування позивачем пунктів як кредитного договору № 219/2011-Р від 24 листопада 2011 року, договору поруки № 219/2011-Р/П1 від 24 листопада 2011 року та договору поруки № 219/2011-Р/П2 від 24 листопада 2011 року без взаємозв'язку зі встановленими судом обставинами, та без викладення в апеляційній скарзі обставин щодо неповноти та (або) неправильності встановлених судом обставин, які мають значення для справи, і в чому полягають неправильні висновки суду.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі та матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до квітня 2016 року, оскільки з вимогою про стягнення позивач звернувся до суду 25 квітня 2019 року, тобто після спливу вказаного у п.5.2 договорів строку дії поруки.
В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 вересня 2020 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту 19 березня 2021 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді В.К. Гаврилюк
В.А. Коновалова
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
СУДДЯ: С.М. Демиденко.