Справа № 420/32222/25
13 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384), Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (статусу юридичної особи не має, код юридичної особи ЄДРПОУ, якій належить підрозділ - 37811384) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
22 вересня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв'язку 18.09.2025 року) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Київського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №166/5112.2-25/5112/714-25 від 20.08.2025) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
від сплати судового збору її та неповнолітню дитину звільнено на підставі п.7 ч.1 ст. 5, п. 14 ч.2 ст. 3,8 Закону України «Про судовий збір»;
розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та (або) їх представників.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку ст.262 КАС України.
В обґрунтування вимог позову позивачка вказує, що ОСОБА_1 , є матір'ю та законним представником неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . У зв'язку з необхідністю отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, зверталися у серпні 2025 року до Київського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ГУ ДМС України в Одеській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року. Київським відділом у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області, надано відповідь, з якою не згодні. Позивачка вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують права її неповнолітньої доньки, оскільки зразок та форма паспорта книжечки затверджена постановою Кабміну України від 04.06.1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», та ця постанова є чинною. При цьому вказує, що обставини справи відповідають ознакам типової справи, які визначені у зразковій справі №806/3265/17.
06.10.2025 року Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області подало суду відзив на позов, в якому просило відмовити у задоволенні позову та зазначило, що належним відповідачем у справі є Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області. Враховуючи той факт, що Київський відділ є структурним підрозділом Головного управління, представництво його інтересів у суді належить до компетенції ГУ ДМС в Одеській області. 06.08.2025 до Київського відділу надійшла заява ОСОБА_2 та її законного представника ОСОБА_1 від 06.08.2025 про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ у вигляді книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР). У поданій заяві ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_1 вказали, що мають намір оформити паспорт громадянина України ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням нею 16-річного віку у вигляді книжечки зразка 1994 року, та не надають згоди на обробку персональних даних, забороняють передачу будь-яких даних про себе до Єдиного державного демографічного реєстру; формування стосовно себе УНЗР; використання будь-яких засобів ЄДДР. Київський відділ, тобто у межах строку визначеного ЗУ "Про звернення громадян" надав позивачу письмову відповідь від 20.08.2025 на його заяву з відповідними роз'ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України. У наданій відповіді Київський відділ зазначив, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України у зв'язку з поданням неповного переліку документів визначених Наказом № 456. ГУ ДМС в Одеській області зазначає, що позивачами не було дотримано порядку подання заяви про оформлення та видачу паспорта громадянина України, а саме заяву подано не належної форми та без надання відповідного переліку документів. ГУ ДМС в Одеській області наголошує, що ОСОБА_2 та її законним представником ОСОБА_1 до заяви про отримання паспорту-книжечки не надано повного переліку документів, передбаченого п. 3.1 наказу МВС України від 06.06.2019 № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», про що їм було повідомлено Київським відділом.
Київський відділ у м.Одесі ГУДМС України в Одеській області відзив на позов не подав, незважаючи на отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі 15.10.2025 року (а.с.54).
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
13.10.2025 року позивач подав до суду відповідь на відзив та зазначає, що не погоджується з доводами відповідача, які висловлені у відзиві на позовну заяву, просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.07.2009 року. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір'ю ОСОБА_3 , є громадянкою України (а.с.16-17,18).
06.08.2025 року ОСОБА_1 подала Київському відділу у м.Одесі ГУ ДМС в Одеській області заяву про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, в якій просила оформити та видати паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки. Для оформлення паспорта надані: свідоцтво про ОСОБА_4 , дві фотокартки дитини розміром 3,5х4,5см, заяву про видачу паспорта відповідно до наказу МВС України №320 від 13.04.2012 та наказу МВС України №456 від 06.06.2019 року та три копії листів Міністерства освіти України (а.с.13-14).
20.08.2025 року Київським відділом у м.Одесі ГУ ДМС в Одеській області надано лист-відповідь, у якій зазначив, що не дотримано порядку подання документів для оформлення та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме без надання відповідного переліку документів. Відповідно до п. 3.1 наказу МВС України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 № 456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Звертає увагу, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 29 лютого 2024 року у справі № 280/5678/22, від 07 листопада 2018 року у справі № 820/3327/16, від 29 листопада 2019 року у справі № 260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі № 240/575/20. До заяви від 06.08.2025 не було надано оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), а також довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи. Наголошуємо, що до заяви про отримання паспорта-книжечки не надано повного переліку документів, передбаченого п. 3.1 наказу МВС України від 06.06.2019 № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України». За таких підстав, у Київського відділу у місті Одесі ГУ ДМС в Одеській області відсутні підстави для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки (а.с.15).
Також в матеріалах справи міститься лист ГУ державної міграційної служби України в Одеській області від 14.08.2025 року, у якому зазначено, що при зверненні до ГУ ДМС України в Одеській області не надано відповідного рішення суду, тому підстави для оформлення та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, - відсутні (а.с.26-27).
Не погоджуючись із такими діями, позивач звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом як законний представник ОСОБА_2 як її мати.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2рп/2012 надано офіційне тлумачення положення ч.2 ст.32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя також узгоджується із Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Стаття 8 Конвенції передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 вищезазначеного Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно ч.ч.1,2 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із ч.3 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", зокрема, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Відповідно до пунктів 3,7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 року кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06.06.2019р. затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Тимчасовий порядок №456), який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Пунктом 1 розділу ІІІ «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вищезазначених приписів Тимчасового порядку №456 при поданні заяви на адресу відповідача не подавалися документи, передбачені цим Порядком, а саме, не було надано оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи.
Суд констатує, що дату звернення із заявою від 06.08.2025 року ОСОБА_2 виповнилось 16 років.
З огляду на зазначене, відповідач, відмовивши у задоволенні заяви про видачу ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі книжечки діяв правомірно.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі №280/5678/22.
Суд відхиляє посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, оскільки судом під час розгляду справи даної справи встановлено недотримання позивачем приписів Тимчасового порядку, тобто висновки Великої Палати Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами доведена правомірність оскаржуваної відмови, отже у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду не підлягав сплаті.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнена від сплати судового збору, інші витрати для розподілу між сторонами у даній справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.