13 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5196/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В, отримавши до розгляду заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; НОМЕР_2 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі №340/5196/22:
- визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України від 31.08.2022 року №319 "Про результати службового розслідування за фактом відмови від виконання бойового наказу командира військової частини НОМЕР_4 " в частині позбавлення солдата ОСОБА_1 преміювання за серпень 2022 року у повному обсязі (100%) та додаткових винагород у повному обсязі (100%);
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 додаткову винагороду за серпень 2022 року у розмірі, обрахованому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили.
Кіровоградськкий окружний адміністративний суд виготовив та видав позивачеві виконавчий лист №340/5196/22.
Ухвалою суду від 06 грудня 2024 року виправлено описку у вказаному виконавчому листі.
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 року у справі №340/5196/22; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення у справі №340/5196/22; установити ІНФОРМАЦІЯ_1 тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Суд перевіряє прийнятність заяви у сув?язі з іншими матеріалами адміністративної справи після їх повернення до суду першої інстанції від Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частина друга статті 383 КАС України зобов?язує заявника, серед іншого вказати у заяві: 7) інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження (пункти 7,8).
Відповідно до вимог статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Воднораз, у заяві не зазначена жодна інформація про хід виконавчого провадження за виконавчим листом, що виданий судом у цій справі.
За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 зазначила, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.
Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень його виконати. У разі, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України № 1404-VIII і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається невиконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 також сформувала висновок про те, що звернення позивача до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, коли заявник не використав можливості виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, є передчасним.
У зазначеній вище постанові також вказано, що, зважаючи на відсутність такої інформації (про хід виконавчого провадження), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення заяви відповідно до абзацу другого частини п'ятої 5 статті 383 КАС України.
Водночас Велика Палата Верховного Суду не погодилася з доводами про те, що суд першої інстанції обмежив право на доступ до правосуддя, оскільки рішення суду першої інстанції про повернення заяви зумовлене не відсутністю бажання суду з якихось причин не розглядати подану заяву, а недотриманням автором заяви обов'язкових вимог частини другої статті 383 КАС України щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.
У постанові від 08 листопада 2024 року у справі № 340/222/20 Верховний Суд також дійшов висновку, що, ураховуючи положення частини п'ятої статті 383 КАС України судом не може бути ухвалено іншого, альтернативного рішення ніж повернення заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 340/5977/22.
Отже, з наведених вище норм і висновків Верховного Суду висновується, що обов'язковою передумовою подання особою заяви в порядку статті 383 КАС України є звернення судового рішення до примусового виконання, а на заявника покладено обов'язок щодо зазначення у заяві відомостей про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.
Тобто під час здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку. Звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18, від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17, в ухвалах від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Однак, незважаючи на отримання виконавчого листа у справі №340/5196/22, позивачем не подано його до виконання у порядку, передбаченому Законом №1404-VIII, та, відповідно, не відображено необхідну інформацію щодо ходу виконавчого провадження у поданій заяві.
У заяві, поданій у порядку статті 383 КАС України, наведене лише листування представника позивача з відповідачем щодо добровільного виконання рішення суду після надходження бюджетних асигнувань.
Ураховуючи викладене, суд висновує, що звернення позивача до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України, коли він не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII, є передчасним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2024 року у справі № 340/222/20.
Суд також зауважує, що враховані судом висновки Верховного Суду, висловлені у зазначених вище постановах, не втратили своєї актуальності у зв'язку із набранням чинності Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (19 грудня 2024 року), оскільки після набрання чинності зазначеним нормативно-правовим актом, який вніс суттєві зміни до КАС України в частині інституту судового контролю за виконанням судового рішенням, норми статті 383 КАС України, зокрема щодо змісту заяви та її процесуального сенсу змін не зазнали.
Отже, враховані судом висновки Верховного Суду є релевантними до обставин поданої позивачем заяви.
Беручи до уваги викладене, суд робить висновок про те, що позивач, звертаючись із цією заявою, не дотримався вимог пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України щодо змісту цієї заяви. Відтак звернення позивача до суду із такою заявою є передчасним, а заяву належить повернути заявнику.
Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлений процесуального права повторно звернутися до суду із належно оформленою заявою відповідно до вимог статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 243, 248, 378, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №340/5196/22 за позовом за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до упродовж 15 днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК