12 травня 2026 року Справа 160/2616/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., перевіривши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач заявляє позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 04.12.2025 року № 106/в, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги їй;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути її заяву та прийняти рішення про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю чоловіка - ОСОБА_2 , відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року №975, у розмірі, передбаченому законодавством на момент виникнення права на виплату.
До суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову в порядку ст.47 КАС України, в якому вона просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом за №7/32187/3 від 22.12.2025 про відмову у призначенні ОГД їй;
- визнати солдата ОСОБА_2 таким, що загинув як Захисник України під час виконання конституційного обов?язку із захисту Вітчизни;
- зобов?язати відповідача призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн.грн, відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р.
У своєму відзиві на позов відповідач зазначає, що аналіз даної заяви та позовних вимог, які позивачем висунуті дозволяє виснувати, що дана заява не відповідає приписам ст.47 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підставу позову до закінчення підготовчого провадження (або до початку першого судового засідання - у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження). Наведена норма процесуального закону передбачає право на зміну або предмета, або підстави позову, проте не допускає їх одночасної зміни, оскільки у такому випадку фактично відбувається пред'явлення нового позову в межах уже відкритого провадження. Із змісту поданої заяви вбачається, що позивач: змінила матеріально-правову вимогу (предмет позову); одночасно навівши інші фактичні обставини та правове обґрунтування (підстави позову). Фактично подана заява містить новий адміністративний позов, який підлягає поданню та розгляду з дотриманням вимог, встановлених КАС України щодо пред'явлення позовної заяви. Крім того, прийняття такої заяви порушує принципи правової визначеності та змагальності сторін, оскільки відповідач був залучений до участі у справі з огляду на конкретні первісні вимоги та обставини спору.
До суду від позивача надійшла відповідь, в якій вказано, що відповідач зазначає, що подана заява про зміну предмету позову нібито змінює і предмет, і підстави позову одночасно. Фактичні обставини справи не змінилися: призов ОСОБА_2 за мобілізацією, його служба, факт ДТП 15.03.2023, наявність Витягу ЦВЛК та протиправна відмова відповідача. Вона змінила виключно предмет позову (матеріально-правову вимогу) - замість виплати за постановою № 975 заявлено вимогу про виплату за постановою № 168 та визнання статусу Захисника на основі тих самих фактів.
Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву про зміну предмету позову в порядку ст.47 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Окрім того, законодавець надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог зазначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Суд звертає увагу, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову, оскільки зміна одночасно і підстави і предмету фактично є новим позовом.
Вказаною уточненою позовною заявою позивач змінює предмет позову, доповнюючи первісний позов новими позовними вимогами, які на дату звернення позивача до суду не існували, а також одночасно доповнює первісний позов новими підставами позову, визначаючи нові обставини в їх обґрунтування.
Отже позивачем, крім вимог, викладених у позові, додатково заявлено позовні вимоги, які мають наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду у даній справі. Таким чином, подана позивачем уточнена позовна заява по своїй суті не є збільшенням розміру позовних вимог та не є зміною предмету або підстави позову, а фактично є окремим позовом - з окремим предметом та підставою.
У даному випадку право позивача на доступ до суду може бути реалізоване у спосіб подання нею нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність повернення уточненої позовної заяви (заяви про зміну предмету позову в порядку ст.47 КАС України) без прийняття до розгляду.
Керуючись статтями 47, 248, 256 КАС України, суд,
Повернути ОСОБА_1 уточнену позовну заяву (заяву про зміну предмету позову в порядку ст.47 КАС України) без прийняття до розгляду.
Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма