запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/659/26Головуючий у 1-й інстанції Ретинська Ю.І.
Єдиний унікальний №332/6533/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
01 травня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , захисника Богач А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Богач Алли Олександрівни на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11 березня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 22.11.2025 року о 20 год. 03 хв. в м.Запоріжжі, поблизу буд.1 по вул.Скворцова водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Puegot 301» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.
В апеляційній скарзі захисник Богач А.О. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивувала тим, що протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися самостійним та достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Направлення на огляд ОСОБА_1 до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не може вважатися належним доказом, оскільки складене з численними порушеннями.
Поліцейські на місці зупинки транспортного засобу не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу. Рапорт поліцейського не може слугувати доказом у справі. Наявна у ОСОБА_1 хвороба не може розцінюватися як ознаки наркотичного сп'яніння.
Поряд з цим, на спростування сумнівів щодо стану ОСОБА_1 тверезості, останній самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, за результатами якого ознак сп'яніння не виявлено.
Заслухавши ОСОБА_1 і захисника Богач А.О., які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, зокрема
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520797 від 22.11.2025 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів) відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22.11.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку із відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом перед його зупинкою патрульним поліцейським не оспорюються.
Як вбачається з матеріалів відеофіксації правопорушення, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Puegot 301» д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений патрульними поліцейськими на блокпосту.
В ході спілкування та встановлення особи ОСОБА_1 поліцейським у останнього були виявлені та озвучено ознаки наркотичного сп'яніння та було запропоновано водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився (часовий інтервал 20:08:20 - 20:09:10).
Однак, згодом водій ОСОБА_1 змінив свою позицію та зазначив про відсутність у нього вільного часу, у зв'язку з чим водій відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння (записи 20:16:43; 20:17:56).
Патрульним поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складено протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлено водія з його змістом.
Відеозапис події містить достовірні дані про вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та має істотне значення для правильного вирішення даної справи.
На зазначеному відеозаписові об'єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу і події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Разом із тим, зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не спростовано.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 оформлено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть вчиненого адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що рапорт поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Кондратенко-Сороки Д.В. за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника УПП в Запорізькій області ДПП про законність своїх дій.
Вказаний документ враховується судом, як додаткове обґрунтування виконання працівниками поліції належної правової процедури та виконання поставлених суспільством обов'язків.
Піддаючи аналізу вищевказаний рапорт працівника поліції, суд дійшов висновку, що він повністю узгоджується з іншими матеріалами справи в частині послідовності дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення.
Зібрані в рамках справи про адміністративне правопорушення докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.
Крім того, апелянтом не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки, яка нібито мала місце 22.11.2025 року.
Захисник зазначала про незаконність судового рішення через те, що ОСОБА_1 самостійно звернувся того ж дня до лікаря, за результатами чого встановлено факт відсутності перебування його в стані сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря (фельдшера) КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР.
Апеляційний суд не погоджується з такими запереченнями, оскільки медичний огляд в закладі охорони здоров'я має проводитись лише у присутності поліцейського. ОСОБА_1 через свою бездіяльність не був доставлений до медичного закладу у супроводі працівників поліції, тому висновок лікаря доказового значення в даному провадженні не має.
Крім того, правова природа інкримінованого адміністративного правопорушення (відмова від проходження огляду) полягає у тому, що це правопорушення, яке обумовлене недотриманням вимог п.2.5 ПДР є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим з моменту висловлення водієм відмови від проходження ним огляду на вимогу поліцейського, а тому результати огляду, отримані ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, на які посилається апелянт, не мають юридичного значення.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція").
Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, викладено уповноваженою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та у направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння. Виявлення поліцейським у водія наведених ознак вбачається на дослідженому відеозаписові, про що слушно зазначено у оскаржуваній постанові судді. Із чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Об'єктивних обставин, які б завадили ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, судом не встановлено. При цьому апеляційний суд критично ставиться до заперечення ОСОБА_1 про те, що той не мав для цього часу, оскільки поспішав на літак, що вилітав із Кишинева до Єгипту. Апеляційний суд виходить з того, що того ж дня через три години після вчинення правопорушення ОСОБА_1 самостійно звернувся до лікувального закладу для проведення такого обстеження, що спростовує його заперечення про брак часу за для виконання вимоги поліцейського про виконання такої ж дії.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Богач Алли Олександрівни залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11 березня 2026 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 332/6533/25