Ухвала від 12.05.2026 по справі 911/3730/16

УХВАЛА

12 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 911/3730/16 (911/197/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026

та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 (про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021)

у справі за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи №911/3730/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21), позовні вимоги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича задоволено, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) по виготовленню 120 куб.м./год вологого бетону шляхом зобов'язання ОСОБА_2 передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" бетонозмішувальний завод O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія), який знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 41-Б, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича 4 540 грн. 00 коп. судового збору (суддя Лутак Т.В.).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в позові ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича.

Постановою Верховного Суду від 20.06.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) залишено в силі.

25.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 18.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 у справі №911/3730/16 (911/197/21) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) за нововиявленими обставинами.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі № 911/3730/16 (911/197/21) залишено без змін.

21.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі №911/3730/16(911/197/21) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/3730/16 (911/197/21) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2026.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі №911/3730/16 (911/197/21) залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

30.04.2026 скаржник направив заяву про усунення недоліків, до якої долучена платіжна інструкція про сплату судового збору.

Скаржником також заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , як учасник справи, у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій участі не приймала, суди жодних судових рішень не направляли, а відтак не одержувала оскаржуваної постанови в порядку, визначеному ГПК.

Частиною 1 ст.119 ГПК передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.3 ст.288 ГПК строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.4 ст.293 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, оскільки ОСОБА_1 не мала можливості подати касаційну скаргу у строк, передбачений частинами 1, 2 ст.288 ГПК, Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про його поновлення необхідно задовольнити.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 287-291 ГПК України, з урахуванням приписів статей 294, 301 ГПК України, Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга відповідає вимогам щодо її форми та змісту згідно із статтями 290, 291 ГПК України.

Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Зі змісту частин першої та сьомої статті 173 ГПК України слідує, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, про що суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на те, що касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подані на одне й те ж судове рішення - постанову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025, колегія суддів дійшла висновку про об'єднання зазначених касаційних скарг в одне касаційне провадження.

30.04.2026 до Верховного Суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване тим, що у даній справі наявне принципове процесуальне питання, яке не було належним чином вирішене судами попередніх інстанцій, а саме - наявність або відсутність предмета перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а отже з огляду на наведені обставини та необхідність надання сторонами узгоджених пояснень щодо наявності предмета перегляду у справі вимагають проведення судового зсідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п'ятої та шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Наведеною нормою закріплено дискреційні повноваження суду в межах процесуального закону зі свободою розсуду вирішити питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частині п'ятій статті 301 ГПК України, залежно від конкретних обставин справи.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи перегляд судових рішень у касаційному порядку, суд касаційної інстанції перевіряє в межах доводів та вимог касаційної скарги у справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального та/або процесуального права і не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази, надавати їм оцінку.

Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно відсутності публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25.04.2002). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц.

Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі Верховним Судом не виявлено, а скаржником у клопотанні не наведено переконливих доказів необхідності реалізації скаржником права на публічний, відкритий судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з урахуванням вказаного суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, що розглядається у спрощеному позовному провадженні.

Тож, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу протягом 15 днів від дати отримання ухвали про відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 290, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвали Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі №911/3730/16 (911/197/21).

2.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі №911/3730/16 (911/197/21) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

3. Об'єднати касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2025 в одне касаційне провадження.

4. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №911/3730/16 (911/197/21) у судовому засіданні з повідомленням сторін.

5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 до 27.05.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк