11 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/1475/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
перевірив матеріали заяви Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Плутос"
про перегляд постанови Верховного Суду від 26.09.2024 за нововиявленими обставинами
у справі за позовом Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Плутос"
до Фізичної особи-підприємця Харуци Мар'яни Юріївни,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного підприємства "Укрсервісбудматеріали",
про зобов'язання вчинити певні дії,
1. У травні 2020 року Приватне підприємство "Інвестиційна компанія "Плутос" (далі - позивач) подало до Господарського суду Київської області позов, в якому просило зобов'язати Фізичну особу-підприємця Харуцу Мар'яну Юріївну (далі - відповідачка) звільнити від власного майна, третіх осіб, їх майна нежитлове приміщення, площею 200 кв.м, в приміщенні виробничо-складського призначення, площею 230 кв.м, виробниче приміщення, площею 165 кв.м, побутове приміщення, площею 35 кв.м, та прилеглу територію, площею 70 кв.м, що розташовані за адресою: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Доківська, 2 (далі - спірні нежитлові приміщення, орендоване майно), та повернути зазначені приміщення позивачу за актом приймання-передачі.
2. Позов обґрунтовано закінченням строку договорів оренди від 01.01.2019 № 03/2019 та від 01.01.2019 № 04/2019 (далі - договори оренди), на підставі яких відповідач отримав право користування спірними нежитловими приміщеннями.
3. 21.03.2023 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, яким позов задовольнив, зобов'язав ФОП Харуцу М. Ю. звільнити від власного майна, третіх осіб, їх майна спірні нежитлові приміщення та повернути їх позивачу за актом приймання-передачі.
4. 26.09.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів: Жайворонок Т. Є. - головуючої, суддів: Булгакової І. В., Колос І. Б. ухвалив постанову, якою касаційну скаргу ФОП Харуци М. Ю. задовольнив, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2023 у цій справі скасував й ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. 07.10.2024 позивач звертався до Верховного Суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у цій справі.
6. 07.11.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів: Жайворонок Т. Є. - головуючої, суддів: Булгакової І. В., Колос І. Б. постановив ухвалу, якою заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у справи № 911/1475/20 повернув заявнику з огляду на неусунення недоліків поданої заяви.
7. 11.02.2026 позивач повторно подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанову Верховного Суду від 26.09.2024 у цій справі.
8. Підставами для перегляду судового рішення позивач вважав випадки, визначені пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - істотні для справи обставини та пунктом 3 частини другої цієї статті - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
9. В обґрунтування заявник зазначав, що суд касаційної інстанції при розгляді скарги не взяв до уваги юридичного факту існування договору № 03/2018 від 01.01.2018, який є предметом позову, наслідками чого є необґрунтоване рішення яке підлягає виправленню шляхом прийняття рішення про задоволення позову. Заявник також вважає, що суд касаційної інстанції не взяв до уваги факт передачі- приймання об'єкту оренди сторонами, що вказує на виконання умов про предмет договору, внаслідок чого оспорюваний договір оренди № 03/2019 від 01.01.2019 розпочав строк своєї дії, а тому був дійсний з моменту його укладання. На думку заявника, постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 911/2035/20 є преюдиційною при вирішенні питання про дійсність оспорюваного у даній справі договору 03/2019 від 01.01.2019, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі 911/2035/20, на яку посилається суд при розгляді касаційної скарги, як на доказ, суперечить зазначеній постанові Верховного Суду, тому вказана постанова Північного апеляційного господарського суду є незаконною, як і є незаконною постанова Верховного суду від 12.07.2022 у справі 911/2035/20, якою вона підтримана.
10. 19.02.2026 Верховний Суд постановив ухвалу про залишення поданої заяви без руху відповідно до пункту 2 частини третьої статті 322, частини третьої статті 323 та статті 174 ГПК України.
11. Суд виходив з того, що заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову Верховного Суду від 26.09.2024 у цій справі, посилаючись на нововиявлену обставину, встановлену у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 911/2035/20, а заяву подав до Суду 11.02.2026, тобто очевидно з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 321 ГПК України, при цьому, не заявив клопотання про поновлення строку на подання такої заяви, а також не навів обґрунтування щодо поважності пропуску процесуального строку, встановленого законом; заявник до заяви про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами не додав доказів сплати судового збору.
12. Таким чином Суд визначив заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом подачі клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами із наведенням поважних причин пропуску строку, встановленого пунктами 1 та 3 частини другої статті 321 ГПК України, а також подання доказів сплати судового збору за подання заяви про перегляд постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 911/1475/20 за нововиявленими обставинами у сумі 2 522,40 грн.
13. Заявнику також було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків заяви у встановлений судом строк така заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявникові.
14. 23.02.2026 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.
15. 12.03.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою заяву позивача про перегляд постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 911/1475/20 за нововиявленими обставинами залишив без розгляду, у зв'язку із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України, та відсутністю поважних причин пропуску такого строку.
16. 16.03.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від позивача втретє надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у цій справі.
17. У заяві позивач просив постанову Верховного суду від 26.09.2024 змінити шляхом ухвалення нового рішення, яким рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1475/20 залишити без змін. Підставами для перегляду судового рішення позивач зазначав ті ж самі випадки, що були вказані у попередній заяві, які визначені пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України - істотні для справи обставини та пунктом 3 частини другої цієї статті - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, а в обґрунтування наводив ті ж самі доводи, що були вказані у попередній заяві, водночас щодо поважних причин пропуску строку на звернення з такою заявою позивач не наводив.
18. 19.03.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою заяву позивача про перегляд постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 911/1475/20 за нововиявленими обставинами залишив без розгляду на підставі приписів частини третьої статті 43 ГПК України.
19. Суд виходив з того, що позивач втретє звертається з аналогічною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанову Верховного Суду від 26.09.2024 у цій справі й просить повторно розглянути його доводи, при цьому, не враховуючи ухвалу Верховного Суду від 12.03.2026, якою було повернуто його заяву без розгляду на підставі статті 118 ГПК України з огляду на пропуск строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України, тому Суд дійшов висновку, що такі дії позивача є зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 43 ГПК України.
20. 25.03.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від позивача знову (вчетверте) надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у цій справі.
21. Підставами звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вважає: частину першу статті 391, пункт 1 частини першої статті 268 ЦК України, статті 79, 236, частину першу статті 320 ГПК України, частину першу статті 423 ЦПК України, а також статтю 361 КАС України.
22. При цьому, у заяві позивач зазначає, що враховуючи обставини справи та приписи статей 786 та 268 ЦК України, у відповідності до яких перебіг строку позовної давності не розпочинався та на хід даної справи позовна давність не поширюється, тому слід розуміти що строк на подання заяви не є пропущеним, а тому поновлення не потребує, у зв'язку із чим клопотання про поновлення строку на подання заяви позивач не подає.
23. Заявник також просить розглядати його заяву без сплати судового збору. В обґрунтування зазначає, що при зверненні ФОП Харуци М.Ю. до Верховного Суду з касаційною скаргою у цій справі № 911/1475/20 (результати розгляду якої оскаржуються заявою про перегляд рішення), Суд відкрив провадження та розглянув звернення до суду не уповноваженою - сторонньою особою, без сплати судового збору та без доказів про надіслання скарги іншим сторонам у справі, а також без реєстрації Харуци М. Ю. в Єдиній судовій інформаційно - комунікаційній системі у підсистемі "Електронний Суд", тому позивач вважає, що Верховний Суд у цій справі встановив про можливість учасникам судового процесу розглядати справу без дотримання процесуального порядку на відкриття провадження, а враховуючи, що сторони у справі мають однакові права та процесуальним кодексом закріплено врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, заявник вважає, що звернення з заявою про перегляд вказаної постанови слід розглядати без сплати судового збору.
24. 08.04.2026 Верховний Суд постановив ухвалу про залишення поданої заяви без руху відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 322, частини третьої статті 323 та статті 174 ГПК України.
25. Суд виходив з того, що заявник належним чином не обґрунтував наявність підстав для перегляду постанови Верховного Суду від 26.09.2024 за нововиявленими обставинами з посиланням на випадки, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 320 ГПК України, і не надав відповідних доказів на їх підтвердження; не надав документів, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів, а також документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. При цьому, Суд зазначив, що з урахуванням визначених заявником підстав для перегляду судових рішень та зазначення конкретної нововиявленої обставини із посиланням на дату, коли заявник дізнався або міг дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, та/або днем набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, встановлює дотримання заявником строку подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Верховний Суд також зазначив, що у заяві заявник помилково посилається на норми статей 268, 786 Цивільного кодексу України, які регулюють питання щодо позовної давності при зверненні до суду з позовом, проте строки для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами регулюються статтею 321 ГПК України.
26. Заявнику також було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків заяви у встановлений судом строк така заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявникові.
27. 28.04.2026 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду постанови Верховного Суду від 26.09.2024 за нововиявленими обставинами заявник визначає випадки, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 320 ГПК України.
28. В обґрунтування заявник посилається на те, що:
1) суд при первісному розгляді справи, не прийняв до уваги юридичного факту, а саме, фактичного виконання оспорюваних договорів 03/2018, 04/2019, 03/2019 на протязі всього строку встановленого договором, у зв'язку з чим не встановив істотних, преюдиційних для вирішення питання обставин, які впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення;
2) оскільки предмет оренди із оренди не повернутий, оспорювані у цій справі, всі три договори 03/2018, 04/2019, 03/2019 є дійсними до цього часу, а тому оскаржувана постанова Верховного Суду від 26.09.2024 підлягає виправленню шляхом прийняття рішення про задоволення позову у межах зобов'язання відповідача звільнити та повернути об'єкт оренди із оренди;
3) за наслідками розгляду касаційної скарги, суд навів обґрунтування на спростування обставин зазначених у рішенні судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, які набрали законної сили, тому постанова Верховного Суду від 26.09.2024 прийнята, без доведення обставин на які посилається суд, і таке рішення прийнято з порушенням процесуального та матеріального права, постанова є не обґрунтована і незаконна, а тому, на переконання заявника, підлягає перегляду, та як наслідок - скасуванню.
29. Стосовно сплати судового збору за подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заявник зазначає, що при зверненні ФОП Харуци М.Ю. до Верховного Суду з касаційною скаргою у цій справі, результати розгляду якої оскаржуються цією заявою про перегляд рішення, Верховний Суд відкрив провадження та розглянув звернення до суду неуповноваженою, сторонньою особою, без сплати судового збору, без доказів про надіслання скарги іншим сторонам у справі, а також без реєстрації Харуци М. Ю. в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі у підсистемі Електронний суд. Так, Верховний Суд у справі № 911/1475/20 встановив про можливість учасникам судового процесу, одним з яких є Приватне підприємство "Інвестиційна компанія" Плутос" (заявник) розглядати справу без дотримання процесуального порядку на відкриття провадження та проведення розгляду. Скаржник зазначає, враховуючи, що сторони у справі перед судом мають однакові права та процесуальним кодексом закріплено врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права, беручи до уваги наведене вище, вбачає, що звернення з поданою заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами слід розглядати без урахування зазначених недоліків подання. Водночас заявник заявив клопотання про відстрочку на певний строк, сплати судового збору.
30. Верховний Суд перевірив матеріали заяви про усунення недоліків про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинам та виходить з такого.
31. Частинами першою, другою статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
32. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Тобто кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у судовому порядку.
33. Проте, слід враховувати, що право подання позову, заяв (клопотань), скарг як і вчинення інших процесуальних дій у справі має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
34. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
35. За змістом положень частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
36. Згідно з частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
36. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
37. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
38. З огляду на зазначене Верховний Суд вважає, що заявник скористався правом на усунення встановлених недоліків його заяви, проте хоча й визначив підставами для перегляду постанови Верховного Суду від 26.09.2024 за нововиявленими обставинами випадки, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 320 ГПК України, проте належним чином їх не обґрунтував.
39. Доводи поданої заяви зводяться до незгоди заявника з ухваленою постановою Верховного Суду у цій справі, а також до необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин, тоді як Судом вже були встановлені факти в судовому рішенні на підставі наявних доказів.
40. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
41. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
42. Верховний Суд також зазначає, що заявник не виконав вимоги ухвали Суду від 08.04.2026 в частині сплати судового збору, при цьому, з огляду на те, що заявник не виконав вимоги ухвали Суду від 08.04.2026 у цій справі в частині належного обґрунтування наявності підстав для перегляду постанови касаційного господарського суду за нововиявленими обставинами, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 320 ГПК України, тому Суд не вбачає підстав для розгляду заявленого клопотання про відстрочку сплати судового збору.
43. Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
44. Таким чином, оскільки заявник не усунув недоліки поданої ним заяви, визначені ухвалою Верховного Суду від 08.04.2026, Суд дійшов висновку про повернення позивачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у цій справі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 323 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Заяву Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Плутос" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у справи № 911/1475/20 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко