8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
12 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/3752/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Гур'янов С.Б. (самопредставництво);
відповідача - Шемаєв В.В. - (адвокат, довіреність № 01-23/330 від 30.12.2025).
21.10.2025 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 282165119,45 грн та 3% річних у розмірі 1150091,28 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2025 року відкрито провадження у справі №922/3752/25 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.12.2025, яке протокольною ухвалою відкладено на 23.12.2025 року.
Протокольною ухвалою суду від 23.12.2025 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.01.2026.
Протокольною ухвалою суду від 13.01.2026 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 27.01.2026.
Протокольною ухвалою суду від 27.01.2026 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення судового засідання та відкладено підготовче засідання на 30.01.2026, повідомлено сторони, що клопотання про призначення експертизи (вх. №2143) та клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості (вх. №2180) будуть вирішені у наступному судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2026 року клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про призначення експертизи (вх.№ 2143 від 27.01.2026) задоволено частково. Призначено у справі №922/3752/25 комплексну судову електротехнічну та економічну експертизу.
Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 24.03.2026 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.01.2026 у справі №922/3752/25 скасовано. Справу №922/3752/25 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
15.04.2026 року матеріали справи №922/3752/25 повернуто до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2026 року поновлено провадження у справі №922/3752/25 та призначено підготовче засідання на 28.04.2026 року.
28.04.2026 року представник відповідача надав до суду заяву про закриття провадження у справі (вх.№10154), в якій зазначає, що відповідач здійснив оплату наданої послуги за період липень, серпень 2025, що підтверджується Платіжною інструкцією від 31.12.2025 р. № 25612 на суму 98 383 000, 00 грн., з яких за даними бухгалтерського обліку ПрАТ «Харківенергозбут» розподілена наступним чином: 8768,38 грн - погашення заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період травень 2025 року згідно Акту коригування № ПРА_К-0013392 від 25.12.2025; 98 374 231,62 грн - погашення заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період липень 2025 року; Платіжною інструкцією від 17 лютого 2026 № 3101 на суму 49'051'941,30 грн за послуги з передачі електричної енергії в липні 2025.
Також, відповідачем здійснено оплату, що підтверджується платіжною інструкцією від 24 лютого 2026 № 3314 на суму 134'325'594,52 грн за послуги з передачі електричної енергії в серпні 2025.
Таким чином, як зазначає відповідач, заборгованість за послуги з передачі електричної енергії за період липень-серпень 2025 в сумі 281 751 767,44 грн. відсутня, що є підставою для закриття провадження у справі у цій частині.
Протокольною ухвалою суду від 28.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 12.05.2026 року.
12.05.2026 року представник відповідача надав до суд додаткові письмові пояснення (вх.№11400), в яких зазначає, що у зв'язку із наявністю розбіжностей у сторін щодо Актів коригування, неможливо визначитись із фактичним обсягом переданої електричної енергії та остаточним визначенням сумою основного боргу, та відповідно і визначення 3% річних, у зв'язку з чим вважає, що у позові треба відмовити.
12.05.2026 року представник відповідача надав до суду клопотання про призначення експертизи (вх.№11432), в якому просить призначити по справі судову комплексну економічну та електротехнічну експертизу.
Також, в даному клопотанні відповідач просив визнати поважними причини неподання Акту коригування №ПРА_К-0014266 від 02.04.2026, встановити додатковий строк для подання Акту коригування №ПРА_К-0014266 від 02.04.2026 у якості доказу у справі №922/3752/25, та долучити дане клопотання разом з Актом коригування №ПРА_ К-0014266 від 02.04.2026 до матеріалів справи №922/3752/25.
В обґрунтування необхідності призначення експертизи, відповідач зазначає, під час розгляду даної справи необхідно встановити документальну обґрунтованість оформлення операції з надання послуг з передачі електричної енергії, в обсягах та на суму зазначену в актах приймання - передачі послуги за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП від 01.01.2024 за період січень 2025 - червень 2025 року включно.
Окрім того, відповідач зазначає, що під час проведення експертизи необхідно встановити чи не відбувалось подвійне отримання Позивачем грошових коштів за послуги з передачі відносно ДП «Завод «Електроважмаш», правонаступником якого є Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ", АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» в період січень 2025 - червень 2025 року включно.
Таким чином, відповідач просить на розгляд експертів поставити наступні питання: Чи враховані у фактичних обсягах за послуги з передачі (які є базою для нарахування штрафних санкцій) за період січень 2025 - червень 2025 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» обсяги передачі для ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступник - Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ"), АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» згідно укладених з ними договорів? Який саме фактичний обсяг за послуги з передачі за липень 2025 - серпень 2025 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» є вірним? Чи вірно визначено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданої послуги з передачі електричної енергії за період липень 2025 - серпень 2025 року включно, враховуючи відповіді на вищезазначені питання?
Представник позивача в підготовчому засідання 12.05.2026 року підтвердив сплату основної заборгованості та не заперечував проти закриття провадження у справі в цій частині, щодо призначення у справі експертизи заперечував та просив суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
Представник відповідача в підготовчому засіданні 12.05.2026 року підтримував клопотання про закриття провадження у справі та просив суд призначити судову комплексну економічну та електротехнічну експертизу.
Дослідивши матеріали справи та подане клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зауважує, що ухвалою Господарського суду від 30.01.2026 року було закрито провадження у справі №922/3752/25 в частині стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 98 374 231,62 грн за період липня 2025 року на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
В клопотанні від 28.04.2026 року вх.№ 10154 відповідач зазначає, що здійснив оплату наданої послуги за період липень, серпень 2025: Платіжною інструкцією від 31.12.2025 р. № 25612 на суму 98 383 000, 00 грн., з яких за даними бухгалтерського обліку ПрАТ «Харківенергозбут» розподілена наступним чином: 8768,38 грн - погашення заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період травень 2025 року згідно Акту коригування № ПРА_К-0013392 від 25.12.2025; 98 374 231,62 грн - погашення заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період липень 2025 року;
Платіжною інструкцією від 17 лютого 2026 № 3101 на суму 49'051'941,30 грн за послуги з передачі електричної енергії в липні 2025.
Платіжною інструкцією від 24 лютого 2026 № 3314 на суму 134'325'594,52 грн за послуги з передачі електричної енергії в серпні 2025.
Таким чином, вважає, що заборгованість за послуги з передачі електричної енергії за період липень-серпень 2025 в сумі 281 751 767,44 грн. відсутня, що є підставою для закриття провадження у справі у цій частині.
Водночас, як вже зазначалось судом вище по тексту ухвали, провадження в частині стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 98 374 231,62 грн за період липня 2025 року вже було закрито судом на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Водночас, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що під час розгляду справи відповідач здійснив часткову оплату наданої послуги, що підтверджується платіжною інструкцією від 17 лютого 2026 № 3101 на суму 49'051'941,30 грн за послуги з передачі електричної енергії в липні 2025 та платіжною інструкцією від 24 лютого 2026 № 3314 на суму 134'325'594,52 грн за послуги з передачі електричної енергії в серпні 2025.
Отже, у зв'язку з частковою оплатою, суд вбачає підстави для закриття провадження по справі в частині стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 183 377 535,82 грн за період липень-серпень 2025 року.
Суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування у процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
В даному випадку, станом на час розгляду справи предмет спору (наявність у відповідача заборгованості перед позивачем) існував, проте у процесі розгляду справи частково грошові зобов'язання відповідача припинилися, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості на суму 183 377 535,82 грн. Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність між сторонами предмета судового спору у розмірі 183 377 535,82 грн, а тому, провадження у справі підлягає закриттю в частині стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 183 377 535,82 грн за період липень-серпень 2025 року на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, - у зв'язку з відсутністю предмета спору.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін щодо клопотання про призначення експертизи, зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
Суд звертає увагу, що питання про призначення експертизи по даній справі вже розглядалось судом, про що була постановлена ухвала від 30.01.2026 року.
Даною ухвалою було частково задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про призначення експертизи (вх.№2143 від 27.01.2026). Призначено у справі №922/3752/25 комплексну судову електротехнічну та економічну експертизу.
Водночас, постановою Східного апеляційного Господарського суду від 24.03.2026 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.01.2026 у справі №922/3752/25 скасовано. Справу №922/3752/25 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
За приписами ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Вирішуючи питання призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.
Сама лише наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Проте, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Але призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Такий висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи у справі №922/3752/25 та матеріали справи, суд вважає що відповідачем не доведено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, і що матеріали справи не містять достатньо доказів, за якими суд зобов'язаний розглянути вказану справу, а наявні докази є взаємно суперечливими.
Даний спір є спором про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії, спірний період охоплює 2 місяці липень та серпень 2025 року; матеріали справи не містять великої кількості доказів, що ускладнювали б вирішення спору і були взаємосуперечливими.
Крім того, як вже було зазначено вище, постановою Східного апеляційного Господарського суду від 24.03.2026 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.01.2026 у справі №922/3752/25 про призначення експертизи було скасовано.
У постанові Східного апеляційного Господарського суду від 24.03.2026 року вказано, що відповідачем під час розгляду справи в добровільному порядку частково погашено заборгованість за послуги з передачі електричної енергії за Договором у розмірі 98 374 231,62 грн за надані послуги за період липень 2025 року; відсутність в матеріалах справи доказів реалізації відповідачем передбачених Договором механізмів задля доведення, як він вважає, інших обсягів наданих послуг за Договором шляхом оскарження визначеного обсягу наданих послуг у порядку п. 6.5. Договору або ініціювання перевірки погодинних обсягів передачі електричної енергії; відсутність взаємосуперечливих доказів, відсутність доказів, що підтверджують позицію відповідача щодо необхідності призначення експертизи, а також той факт, що призначення експертизи, з урахуванням викладеного, призведе до необґрунтованого порушення принципу розумності строків розгляду справи, Східний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для призначення експертизи (залученні спеціальних знань), а отже і про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної економічної та електротехнічної експертизи.
На переконання суду апеляційної інстанції матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних даних у справі без призначення судової експертизи, що, у свою чергу, сприятиме виконанню як судом, так і учасниками справи передбаченого частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
Судом досліджено питання, які відповідач ставить на вирішення експерта, та встановлено, що по своїй суті води є ідентичними питанням, які ставились у попередньому клопотанні, крім того, нові обставини які б слугували підставою для призначення експертизи матеріали справи не містять.
Також, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, основна заборгованість, що є предметом спору, на даний час майже повністю сплачена відповідачем.
За змістом статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Статтею 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).
З наведених норм вбачається, що господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов'язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, сторона звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.
В пп. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
З огляду на приписи статей 99, 101 ГПК України, проаналізувавши клопотання позивача та 3-ої особи про призначення судової експертизи, на думку суду, учасниками справи не доведено необхідності призначення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та неможливість встановлення всіх обставин справи та вирішення спору на підставі поданих сторонами доказів без застосування спеціальних знань.
Аналіз норм Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
Слід зазначити, що потреба у призначенні судової експертизи може бути обумовлена наявністю у справі суперечливих доказів, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість надати їм належну оцінку.
При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.
Суд зауважує, що необхідність у призначенні експертизи у справі відсутня, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Підсумовуючи викладене, суд виходить з того, що відповідачем не доведено наявності сукупності умов, передбачених статтею 90 ГПК України, які можуть слугувати підставою для призначення експертизи.
Відтак, з огляду на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи у справі.
Безпідставне призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
ЄСПЛ у справі "Ноймайстер проти Австрії" (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.
Отже ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, необхідних для встановлення фактичних даних у справі, з'ясування обставин справи не потребує спеціальних знань і цілком може бути здійснено самостійно судом в межах його компетенції шляхом надання оцінки наявними в матеріалах справи доказам, а отже, суд не вбачає необхідності у призначенні експертизи, тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання.
З огляду на пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Крім того, суд приймає до уваги, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа повинна бути розглянута в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для встановлення усіх обставин справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання відповідача про призначення у справі судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні відповідного клопотання.
Керуючись статтями 99, 182, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 281751767,44 грн за період липень-серпень 2025 року (вх.№10154 від 28.04.2026) - задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі №922/3752/25 в частині стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 183377535,82грн за період липень-серпень 2025 року на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
3. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача (вх.№11432 від 12.05.2026) про призначення експертизи у справі №922/3752/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому статтями 254-257 ГПК України.
Повна ухвала складена 13.05.2026
СуддяК.В. Аріт
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.