вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"13" травня 2026 р. м. Рівне Справа №918/1218/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши матеріали справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
за участю представників сторін:
Арбітражний керуючий Белінська Наталія Олександрівна (поза межами зали суду)
У грудні 2025 року до Господарського суду Рівненської області звернулась гр. ОСОБА_1 із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, в якій просила прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.01.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання призначено на 14 січня 2026 року.
Ухвалою від 14.01.2026 року суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, визначив дату проведення попереднього судового засідання 25 лютого 2026 року. Також, 14.01.2026 року здійснено оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У визначений 30-ти денний строк до суду не надходили заяви про визнання кредиторських вимог. Відтак ухвалою суду від 25.02.2026 року призначено судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі на 01 квітня 2026 року.
По при це, 11.03. 2026 року від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" на адресу суду надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника.
Ухвалою суду 22.04.2026 року зокрема визнано вимоги кредитора ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (без права вирішального голосу на зборах кредиторів), зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 01 травня 2026 року. зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду до 07.05.2026 року: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів та призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 13 травня 2026 року.
04 травня 2026 року від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" на адресу суду надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника, яку ухвалою суду від 04.05.2026 року призначено на 13 травня 2026 року.
13 травня 2026 року кредитор ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" .
Розглянувши в судовому засіданні 13.05.2026 року заяву ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" з кредиторськими вимогами до боржника та заслухавши пояснення арбітражного керуючого , суд зазначає наступне.
У силу вимог ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника та розгляду судом відповідних заяв регламентовані нормами ст. 45-47 КУзПБ.
Згідно з ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.5 ст.45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною 1 цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
За ч.6 ст.45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Частиною 2 ст. 47 КУзПБ передбачено, що за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВС: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, у тому числі у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд в силу вимог ст. 1, 45-47, 122 КУзПБ має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Як встановлено судом, грошова вимога ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" до боржника в розмірі 14928,14 виникла до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, підтверджується кредитним договором №32755 від 26.04.2025.
Крім того, заявником заявлено 14 000,00 грн - штрафу.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
1. електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
2. електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
3. аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Боржника для укладення такого Кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
В повідомленні від 12.05.2026 арбітражний керуючий Белінська Н.О. грошові вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" на загальну суму 28928,14 грн. визнає частково у сумі: основного боргу в розмірі 14928,14 грн, - друга черга задоволення; 5 324,80 грн судовий збір за подання заяви із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство позачергово, задоволення вимог кредиторів, як такі, що не забезпечені заставою.
Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України регулює питання звільнення від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання та не змінює правову природу забезпечувальних зобов'язань.
Суд зазначає, що кредитні договори, в тому числі на споживчі цілі, регулюються ЗУ «Про споживче кредитування», ЦК України.
Розділ Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, відповідно до якого:
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.
Кредитором в порушення вищевказаних перехідних положень ЦК України здійснено розрахунок нарахування пені/неустойки за період 2025 року, тому в цьому випадку, Кредитор неправомірно нарахував заборгованість у вигляді пені/неустойки, що порушує умови чинного законодавства.
Верховний Суд робив висновки щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія зазначеного пункту поширюється на договори про надання поворотної фінансової допомоги позики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); кредитний договір (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23); сплата відсоткового доходу за облігаціями (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23); усі види кредитних (позикових) боргових зобов'язань перед юридичними та фізичними особами (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23).
Крім того, тлумачення змісту пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Такі особливості виявляються:
1) в період існування особливих правових наслідків дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення.
Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов'язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до цивільного законодавства та усталеної практики Верховного Суду індекс інфляції це не частина суми боргу, а компенсаційна складова, яка є додатковою виплатою до основної суми боргу. Тому пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України законодавець передбачив звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, зокрема, і від стягнення інфляційних втрат на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Отже, пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не може розглядатись як порушення права кредитора на мирне володіння майном, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та спрямовані на захист інтересів боржника в умовах воєнного стану (Постанова Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6).
Правова природа платежу, що передбачений пунктом 3.5.2 кредитного Договору від 26.04.2025 є саме штрафом. Таким чином, суд вважає безпідставним визнання та включення до реєстру вимог кредиторів нарахованих 14000,00 грн. штрафу за кредитним договором №32755 від 26.04.2025 за період 2025 року.
Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (ч. 4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Вимоги даного кредитора є конкурсними, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, тому мали бути заявлені кредитором протягом 30-ти днів після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Однак заява про грошові вимоги подана з пропуском цього строку.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд, з урахуванням ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, прийшов до висновку про необхідність визнання грошових вимог ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 на суму 14928,14 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах кредиторів) та 5 324,80 грн понесених витрат при сплаті судового збору.
Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з положеннями статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
- Визнати вимоги кредитора ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41466388) в розмірі 14928,14 грн. - черговість задоволення вимог - друга (без права вирішального голосу на зборах кредиторів).
Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати на оплату судового збору ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" у розмірі 5324,80 грн, які відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
2. В решті вимог ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" - відмовити.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 01червня 2026 року.
4. Зобов'язати керуючого реструктуризацією надати суду до 02.06.2026 року: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.
5. Відкласти судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 03 червня 2026 р. на 09:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань №10.
6. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили 13.05.2026 року з моменту її оголошення та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст.254/259 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Н.Церковна