вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"11" травня 2026 р. Справа № 918/255/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Київ Буд"
про стягнення збитків у сумі 57 688 грн 76 коп.,
у судове засідання учасники справи не з'явилися.
Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У березні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Київ Буд" (далі - відповідач) про стягнення збитків у сумі 57 688 грн 76 коп.
Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, та які складаються з судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, в розмірі 2 662 грн 40 коп.
До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 17.02.2026 року № 876 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 422 грн 40 коп.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оформлення та реєстрації податкової накладної при здійсненні господарської операції на підставі укладеного між сторонами договору від 30.01.2024 року № 30/01-24, що призвело до втрати для позивача права на нарахування податкового кредиту у заявленому до стягнення розмірі.
Ухвалою суду від 9 березня 2026 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів про доплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 240 грн 00 коп.
10 березня 2026 року від представника Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про приєднання доказів сплати судового збору, до якого, крім іншого, долучено платіжну інструкцію від 27.02.2026 року № 1236 про доплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 240 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 16 березня 2026 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 20 квітня 2026 року.
17 квітня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про стягнення судових витрат. У відзиві на позовну заяву відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву та прийняти даний відзив, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема відповідач зазначає, що умови договору № 30/01-24 від 30.01.2024 року, укладеного між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем), містять обов'язок виконавця в строки передбачені чинним законодавством надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 6.3.4. договору). Проте, умови договору не містять строку виконання зобов'язання - строку сплати збитків, у випадку їх настання. У зв'язку із зазначеним відповідач вважає, що позивач мав діяти у відповідності до ч. 3 ст. 530 ЦК України, надіславши обґрунтовану вимогу до відповідача щодо сплати суми збитків. Лише на восьмий день від дня пред'явлення вимоги вказане зобов'язання стає простроченим та надає право позивачу звертатися до суду. Відтак, відповідач стверджує, що строк виконання вказаного зобов'язання, а саме сплата коштів в сумі 57 688,76 грн., у відповідача не настав. У відзиві на позовну заяву відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, та які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп.
20 квітня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій просить розглянути справу без участі сторони відповідача.
20 квітня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року розгляд справи відкладено на 4 травня 2026 року на 12:40 год.
22 квітня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
1 травня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 30.04.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив провести судове засідання у даній справі, призначене на 04.05.2026 року на 12:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 1 травня 2026 року заяву представника Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" від 30.04.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 918/255/26 задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/255/26, призначене на "04" травня 2026 року на 12:40 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод".
Позивач у судове засідання 4 травня 2026 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 20.04.2026 року, до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" та його представника (а.с. 160). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Крім того відповідач у судове засідання 4 травня 2026 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 20.04.2026 року, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Київ Буд" та його представника (а.с. 161). В той час 20 квітня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій просить розглянути справу без участі сторони відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 3 ст. 119 ГПК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
З метою повного, об'єктивного дослідження та встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне поновити відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та долучити до матеріалів даної справи відзив на позовну заяву з додатками.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
У судовому засіданні 4 травня 2026 року судом було ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
30 січня 2024 року між Приватним акціонерним товариством "Київський електровагоноремонтний завод" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Київ Буд" (далі - Виконавець) укладено договір № 30/01-24 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується у строк, визначений в цьому Договорі, надати послуги опорядження і оздоблення приміщень широкоформатним керамогранітом та підлоги ПВХ покриттям у пасажирському вагоні, а Замовник - зобов'язується прийняти і оплатити Товари і Послуги в порядку та на умовах, що передбачені цим Договором.
Найменування (номенклатура, асортимент, комплектація), кількість та ціна Товарів визначаються згідно зі Специфікацією, яка є Додатком 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.2. Договору).
Згідно п. 1.3. Договору, послуги надаються Виконавцем на майданчику Замовника. Замовник забезпечує доступ працівників Виконавця до цього майданчика в режимі не менше 7 днів на тиждень з 9:00 год. до 20:00 год.
У відповідності до п. 1.4. Договору, Товари передаються Замовнику на підставі Видаткової накладної (Видаткових накладних), Послуги - на підставі відповідного Акту (Актів).
Загальна вартість Товарів і Послуг (ціна Договору) визначена в Специфікації, яка є Додатком 1 до цього Договору, і складає 1 153 977,22 грн. (один млн. сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят сім грн. двадцять дві коп.), з урахуванням ПДВ 20% - 961 647,68 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата за цим Договором здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником коштів в національній валюті України на поточний рахунок Виконавця, що зазначений в розділі XVI цього Договору в наступному порядку:
4.1.1. Замовник здійснює авансовий платіж за Договором у розмірі 70 (сімдесят) % від ціни Договору, яка визначена в розділі III цього Договору, протягом 3 (три) банківських днів з дня підписання цього Договору уповноваженими представниками Сторін на підставі виставленого рахунку.
4.1.2. Решта суми у розмірі 30 (тридцять) %, від ціни Договору, яка визначена з урахуванням раніше сплаченого авансового платежу, підлягає сплаті протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання Замовником оплати вартості Товару від його кінцевого власника, але не раніше реєстрації податкової накладної.
У пункті 4.3. Договору сторони погодили, що моментом здійснення повної оплати ціни Договору вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, що підтверджується банківською випискою.
У відповідності до п. 6.3.4. Договору Виконавець зобов'язаний в строки передбачені чинним законодавством надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами Сторін і скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін та діє до 29.03.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання умов цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не припиняє гарантійних зобов'язань Виконавця відповідно до розділу ХІІІ цього Договору в строки та на умовах цього Договору (пункт 12.1. Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
На виконання умов Договору відповідач надав замовлені послуги, а позивач виконав свої зобов'язання оплативши надані послуги згідно Акта надання послуг від 05.04.2024 року № 05/04 на загальну суму 1 153 916,62 грн., в тому числі ПДВ 192 319,44 грн., платіжними інструкціями № 992 від 19.02.2024 року на суму 807 784,05 грн., № 3603 від 17.05.2024 на суму 346 132,57 грн.
Як зазначає позивач, відповідач свій обов'язок передбачений законодавством та договором виконав частково, а саме, склав та зареєстрував податкову накладну на суму попередньої оплати у сумі 807 784,05 грн., в тому числі ПДВ 134 630,68 грн., а на суму післяплати 346 132,57 грн., в тому числі ПДВ 57 688,76 грн., свій обов'язок не виконав, податкову накладну склав, але в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) не зареєстрував, що підтверджується Квитанцією від 03.05.2024 року, зареєстрованою в ЄПРН за № 9116223897, Витягом з ЄРПН № 113572.
Щодо здійсненої господарської операції відповідачем 05.04.2024 року до контролюючого органу було сформовано і подано податкову накладну на суму 346 132 грн 57 коп. з ПДВ. Водночас, згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація поданої відповідачем податкової накладної від 05.04.2024, яка в реєстрі зареєстрована 03.05.2024 року за № 9116223897, була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та відповідачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач звертався до відповідача з листами та просив зареєструвати податкову накладну, але відповідач податкову накладу не зареєстрував, відповідь на листи не надав.
Станом на даний час, в матеріалах справи відсутні відомості щодо усунення відповідачем обставин, які зумовили зупинення реєстрації вказаної податкової накладної.
Відповідно до поданого позивачем до матеріалів справи витягу з Єдиного реєстру податкових накладних від 10.02.2026 № 113572, станом на дату формування витягу, відсутні відомості щодо реєстрації вищевказаної податкової накладної.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з підп. 14.1.181. Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Статтею 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.
Відповідно до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до підп. "а" п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За умовами п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За умовами п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Відповідно до п. 201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За змістом ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом, між сторонами у цій справі виникли господарські правовідносини, за умовами яких відповідач зобов'язався надати послуги на підставі укладеного між сторонами договору, а позивач, у свою чергу, зобов'язався прийняти належним чином послуги та сплатити їх вартість. Судом встановлено, що ці зобов'язання сторонами виконані, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Водночас, на підставі проведеної сторонами господарської операції на суму 346 132 грн 57 коп. з ПДВ. згідно з укладеним між сторонами договором та згідно з вимогами податкового законодавства у відповідача виник обов'язок зареєструвати податкову накладну у порядку та строки, що визначені ПК України. З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрував податкову накладу в ЄРПН, проте, реєстрація цієї накладної контролюючим органом була зупинена з повідомленням про причини зупинення та з вказанням про можливість подання уточнюючих пояснень та документів. Натомість, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідачем були усунуті виявлені порушення та щодо того, що подана відповідачем податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, оскільки відповідачем не виконано вимог статті 201 ПК України, позивач був позбавлений права і можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 57 688 грн 76 коп.
Так, у постанові від 05.06.2019 року у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що належним способом захисту для суб'єкта господарювання, який втратив право на зменшення податкового зобов'язання внаслідок порушення контрагентом постачальником товару вимог щодо належної реєстрації податкових накладних, може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку за договором щодо складення та реєстрації податкових накладних (Вказана позиція була врахована Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18 березня 2026 року у cправі № 903/466/25).
В іншій постанові від 01.03.2023 року у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду відзначила, зокрема, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов'язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Так, підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 ЦК України є порушення зобов'язання. Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Отже, зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не виконав вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права і можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 57 688 грн 76 коп. За цих обставин, враховуючи визначені податковим законодавствам строки виконання зобов'язання платниками податків, а також порядок їх зупинення та поновлення, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні (усунути недоліки) і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. З урахуванням вказаного суд виснує, що позивачем доведена обставина наявності усіх елементів складу господарського правопорушення у діях (бездіяльності) відповідача, натомість відповідачем на спростування цих обставин жодного доказу суду не подано, а також не доведено суду обставини відсутності його вини у спірних правовідносинах та підстав для зменшення розміру збитків згідно зі ст. 624 ЦК України.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Київ Буд" про стягнення збитків у сумі 57 688 грн 76 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на відповідача. Зокрема в позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, та які складаються з судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, в розмірі 2 662 грн 40 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328 грн 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00), та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останнє зобов'язане було сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3 328,00*0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Приватним акціонерним товариством "Київський електровагоноремонтний завод" було сплачено 2 662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжними інструкціями від 17.02.2026 року № 876 на суму 2 422 грн 40 коп. та від 27.02.2026 року № 1236 на суму 240 грн 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Київ Буд" (34806, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Зелений Гай, вул. Лісова, буд. 21, код ЄДРПОУ 41139544) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" (03049, м. Київ, вул. Січеславська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00480247) 57 688 (п'ятдесят сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 76 коп. - збитків та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11 травня 2026 року.
Суддя Політика Н.А.