65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову
"08" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/388/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
розглянувши матеріали клопотання (вх. № 2-898/26 від 07.05.2026) Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про скасування заходів забезпечення позову
у справі
за позовом: Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (67832, Одеська обл., Одеський р-н, селище Великодолинське, вул. Соборна, буд. 1, корпус А)
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» (67822, Одеська обл., Овідіопольський р-н, село Нова Долина, вул. Кудряшова Геннадія (Крупської), буд. 2/8 Б, приміщення 101)
про стягнення 2 772 473, 07 грн
у відкритому судовому засіданні за участі
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Джулай М.В.
Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області звернулася із позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 06.02.2026 (вх. № 405/26 від 06.02.2026), до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про стягнення заборгованості зі сплати пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури за введені в експлуатацію 1 та 2 черги об'єкти будівництва (1 та 2 етапи будівництва) у загальній сумі 2 772 473, 07 грн та сплаченого судового збору у розмірі 33 269, 70 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 заяву (вх. № 2-176/26 від 06.02.2026) Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою - задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 2 772 473, 07 грн шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на всіх відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом; в решті заяви (вх. № 2-176/26 від 06.02.2026) Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою - відмовлено.
Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» звернувся з клопотанням, сформованим в системі “Електронний суд» 07.05.2026 (вх. № 2-898/26 від 07.05.2026), в якому просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 у справі № 916/388/26, а саме арешт грошових коштів, що належать Обслуговуючому кооперативу “Житлово будівельний кооператив “Центральний» та містяться на його рахунках.
Вказує, що після фактичного виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 у справі № 916/388/26 про забезпечення позову виникли нові істотні обставини, які не були предметом оцінки суду на момент постановлення ухвали від 09.02.2026, та які свідчать про необхідність скасування вжитих заходів забезпечення позову або, як мінімум, їх заміни на інший, менш обтяжливий та співмірний захід. Накладення арешту на рахунок відповідача призвело до блокування обов'язкових поточних платежів за електроенергію, водопостачання, та порушень прав третіх осіб, а саме мешканців будинків. Заборгованість обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» за використану електроенергію станом на 06.05.2026 - 57 491, 51 грн, у зв'язку з чим станом на 06.05.2026 відповідачу стало відомо про намір АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» припинити постачання електричної енергії, що підтверджується попередженням про припинення (обмеження) споживання електричної енергії від 12.03.2026. Для здійснення розрахунків, було відкрито рахунок № НОМЕР_1 зі спеціальним режимом використання в АТ КБ «ПриватБанк», однак останній повідомив, що здійснювати розрахунки з контрагентами по оплаті комунальних послуг з вищевказаного рахунку неможливо. Отже, відкрити рахунок із спеціальним призначенням для оплати комунальних послуг неможливо, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості оплачувати рахунки за комунальні послуги. Зазначає, що фактичне виконання ухвали про забезпечення позову призвело не просто до тимчасового обмеження розпорядження коштами відповідача, а до блокування здійснення обов'язкових платежів, без яких неможливе належне функціонування та обслуговування житлових будинків.
Зазначає, що відповідно до виписки по поточному рахунку № НОМЕР_2 залишок на ньому становить 92 660, 98 грн; розмір позовних вимог позивача - 2 772 473, 07 грн. Вважає, що за вказаним арештованим рахунком неможливо забезпечити виконання рішення суду, оскільки він використовується виключно для оплати комунальних та на ньому не зберігаються грошові кошти у значних сумах. Таким чином, мета забезпечення позову не досягнута. Вказує, що саме ці обставини є новими, істотними та такими, що об'єктивно змінили процесуальну ситуацію після постановлення ухвали від 09.02.2026. Збереження позову в існуючому вигляді створює непропорційне втручання у господарську діяльність кооперативу та унеможливлює виконання обов'язків щодо забезпечення житлових будинків електроенергією, водою та комунальними послугами.
Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області у поясненнях, сформованих в системі “Електронний суд» 08.05.2026 (вх. № 16035/26 від 08.05.2026), щодо клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову зазначила, що питання щодо скасування (зміни) заходів забезпечення позову вже неодноразово розглядалось в межах даної справи в зв'язку з неможливістю відповідачем сплачувати житлово-комунальні послуги, якими користуються мешканці двох введених в експлуатацію житлових будинків, зокрема, позиція суду полягала в тому, що потреба в забезпеченні позову не відпала та не змінились обставини, що спричинили застосування таких заходів, а також відповідачем не запропоновано заміну одного заходу забезпечення позову на інший. Вказала про відсутність заперечень щодо можливості відповідача сплачувати виключно житлово-комунальні послуги, а всі інші кошти, які наразі перебувають або будуть перебувати (в рамках ціни позову) на рахунках відповідача, вважає за необхідне спрямовувати на погашення боргу перед місцевим бюджетом селищної ради. У разі наявності можливості розблокування рахунку виключно на суму заборгованості перед АТ «ДТЕК Одеські електромережі» з метою недопущення відключення електроенергії мешканцям будинків, селищна рада не буде заперечувати.
Також, Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області у поясненнях, сформованих в системі “Електронний суд» 08.05.2026 (вх. № 16035/26 від 08.05.2026) просила розглядати дане клопотання без участі представника селищної ради.
Розглянувши матеріали справи, заяву (вх. № 2-898/26 від 07.05.2026) Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про скасування заходів забезпечення позову, вислухавши представника відповідача, суд встановив.
Предметом позову, з яким звернувся позивач до господарського суду є майнова вимога про стягнення заборгованості зі сплати пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури за введені в експлуатацію 1 та 2 черги будівництва у загальній сумі 2 772 473, 07 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 заяву (вх. № 2-176/26 від 06.02.2026) Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою - задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 2 772 473, 07 грн шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на всіх відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Постановою державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 80325253 від 24.02.2026 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні кошти на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних коштів, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний», сформованого в системі “Електронний суд» 11.03.2026 (вх. № 2-473/26 від 11.03.2026) про скасування заходів забезпечення позову.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 відмовлено в задоволенні заяви (вх. № 2-703/26 від 14.04.2026) Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» про заміну заходу забезпечення позову.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Згідно довідки АТ КБ “Приватбанк» № 260320SU09324500 від 20.03.2026 Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» відкрито рахунок № НОМЕР_1 (поточний рахунок із спеціальним режимом використання страховим(их) посередникам (ів).
Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований нормами ст. ст. 136, 137, 140 ГПК України.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Водночас, статтею 145 ГПК України передбачено порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову.
Частинами 1, 2 статті 145 ГПК України регламентовано, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08.08.2025 у справі № 910/15790/23 та у постанові від 15.08.2019 у справі № 15/155-б.
Верховний суд у постанові від 08.08.2025 у справі № 910/15790/23 також зазначив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і скасовуються (можуть бути скасовані) в порядку, визначеному статтею 145 ГПК України. За клопотанням учасника справи суд також може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (ч. 1 ст. 143 ГПК України).
Зазначене є додатковою гарантією прав учасника, який за умови виникнення, зміни та / або припинення певних обставин, вправі звернутися до суду та поставити на вирішення питання про скасування (чи заміну) відповідного заходу забезпечення позову.
Верховний Суд зазначив, що під час розгляду клопотання/заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття таких заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Застосування конструкції скасування заходів забезпечення позову дозволяють вчасно реагувати на зміну чи припинення певних обставин, сприяючи захисту прав учасників процесу, однак не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.
При цьому, обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Згідно з ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.
Тимчасове накладення арешту на грошові кошти, не може будь-яким чином перешкоджати здійсненню господарської діяльності відповідача.
Внаслідок арешту такі кошти та майно залишаються у власності відповідача, проте знерухомлюються (обмежується лише можливість розпорядження ними) з метою недопущення їх виведення з рахунків боржника чи відчуження ним й уникнення виконання останнім судового рішення у майбутньому.
У такий спосіб грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір (постанови Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21, від 11.12.2023 у справі №904/1934/23, від 16.09.2024 у справі №927/997/23).
Суд наголошує, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, відповідач зазначив, що накладення арешту на рахунок призвело до блокування обов'язкових поточних платежів за електроенергію, водопостачання, та порушень прав третіх осіб, а саме мешканців будинків та станом на 06.05.2026 відповідачу стало відомо про намір АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» припинити постачання електричної енергії. Для здійснення розрахунків, було відкрито рахунок № НОМЕР_1 зі спеціальним режимом використання в АТ КБ «ПриватБанк», однак, останній повідомив, що здійснювати розрахунки з контрагентами по оплаті комунальних послуг з вищевказаного рахунку неможливо у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості оплачувати рахунки за комунальні послуги.
Відповідачем надано довідку АТ КБ “Приватбанк» про відкриття рахунку зі спеціальним режимом використання 17.03.2026.
Суд зауважує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 накладено арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на всіх відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом.
Тобто, ухвалою суду від 09.02.2026 накладено арешт на грошові кошти на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову за винятком рахунків із спеціальним режимом використання.
Доказів накладення арешту на рахунок зі спеціальним режимом використання державним виконавцем відповідачем не надано.
Тобто, звертаючись із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, відповідач не навів обґрунтованих доводів та не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились обставини (до винесення процесуального рішення у справі по суті спору), що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або ж того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
В той же час, застосування заходів забезпечення позову у цій справі не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час та лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
У даному випадку відповідачем не наведено, а також належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст. 145 ГПК України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, дослідивши зміст поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявником не зазначалося та не наводилося доказів, що саме за проміжок часу з дати вжиття заходів забезпечення позову до дати подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а також станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені ст. 145 ГПК України.
Будь-яких інших обставин, які вказують на те, що потреба у забезпеченні позову у цій справі з тих чи інших причин відпала або змінилися певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову не наведено.
З огляду на те, що обставини, з урахуванням яких Господарський суд Одеської області вжив заходи забезпечення позову ухвалою від 09.02.2026 у справі № 916/388/26, не змінилися, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Наведене свідчить, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до вказаної норми повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", в силу якої виконавець також може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідне також не виключає зняття виконавцем такого арешту на підставі повідомлення боржника за умови отримання документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Отже, захист прав боржника у разі накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, здійснюється або у спосіб повернення банком постанови виконавця без виконання, або у спосіб зняття такого арешту, зокрема, і по факту доведення боржником обставин того, що рахунок, на кошти на якому накладено арешт, має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Вчинення таких дій відбувається на стадії виконання заходів забезпечення позову, на якій (стадії) виконавець перед накладенням арешту на банківські рахунки зобов'язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2026 у справі № 908/2108/25.
Тобто, наведені норми забезпечують відповідачу можливість використання грошових коштів, що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом використання.
Суд також потворно наголошує, що в силу приписів статей 48, 59 Закону України “Про виконавче провадження» рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби, а відтак хибними є твердження відповідача щодо настання негативних наслідків у вигляді несплати заробітної плати, податків та загальнообов'язкових зборів.
Суд також звертає увагу відповідача, що поточний рахунок № НОМЕР_1 зі спеціальним режимом використання відкритий ним в АТ КБ «ПриватБанк» має спеціальний режим використання страховим(их) посередникам(ів) та не призначений для розрахунків для оплати електроенергії та інших платежів, що не позбавляє права відповідача відкривати інші поточні рахунки зі спеціальним режимом використання виключно для відповідних розрахунків.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч. 6 ст. 145 ГПК України) або заміни одного заходу забезпечення позову іншим (ст. 143 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 145, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Центральний», сформованого в системі “Електронний суд» 07.05.2026 (вх. № 2-898/26 від 07.05.2026), про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 08 травня 2026 року у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 13 травня 2026 року.
Суддя О.О. Мусієнко