ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2026Справа № 910/1379/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40 Б" (03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, 40Б, ідентифікаційний код 41225679)
про стягнення 362 575, 03 грн,
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач) з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40 Б" (далі - відповідач) про стягнення 362 575, 03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40Б" вважається приєднаним до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з постачальником за регульованим тарифом за особовим рахунком № 74557020. Проте, як зазначає позивач, 06.08.2025 року ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" за участю представника відповідача - електромонтера Шуляренко П.М. було складено акт-претензію № 104, яким зафіксовано порушення відповідачем (споживачем) умов договору, що виразилось у не допущенні працівників ОСР до своїх електроустановок для виконання їх відключення по заявці постачальника; не укладання з постачальником договір постачання електричної енергії та не припинення власного електроспоживання відповідно до умов договору відповідно до пп. 3, п. 5.5.5 ПРРЕЕ з причин неповної оплати за спожиту електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40 Б" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" вартість розподіленої електричної енергії в розмірі 362 575, 03 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 350, 90 грн.
29.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з погодженого розміру на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000, 00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги №311-КЕМ-РП від 01.01.2026 (далі - договір), укладеним між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" (далі - адвокатське об'єднання), за умовами пункту 1.1. клієнт доручає, а адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту відповідно до умов цього договору платну професійну правничу допомогу, визначену у пункті 1.2. цього договору (надалі - правнича допомога), а клієнт зобов'язується прийняти правничу допомогу та оплатити її у порядку та у строки, погоджені сторонами у цьому договорі.
У пункті 1.4. договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, розмір додаткових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, відображаються сторонами в звітах про надання правничої допомоги (надалі - звіт).
Відповідно до умов пунктів 3.1. - 3.3 договору адвокатське об'єднання звітує за результатами виконання доручення клієнта і надання правничої допомоги, надаючи на погодження клієнту звіт про надання правничої допомоги. Звіт складається та підписується Адвокатським об'єднанням за результатом надання правничої допомоги, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому було надано правничу допомогу та/або припинено її надання та/або змінено умови надання Правничої допомоги. Звіт має містити детальний опис наданої правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатським об'єднанням на надання правничої допомоги, вартість наданої правничої допомоги.
Пунктом 3.6 визначено, що звіт про надання правничої допомоги може бути оформлений сторонами у вигляді електронного документу (далі - електронні документи) з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) повноважного представника сторони.
Згідно з пунктом 4.1. договору розмір винагороди Адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги за дорученням клієнта визначається сторонами окремо за кожним дорученням клієнта та зазначається у звітах про надання правничої допомоги.
Пунктом 4.2 договору визначено, що загальна вартість правничої допомоги за цим договором складається із вартості наданої правничої допомоги за кожним дорученням клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 900 000,00 грн, крім того ПДВ 20% 180 000,00 грн, всього - 1 080 000,00 грн. Всі додаткові витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги, включаються до звіту і компенсуються адвокатському об'єднанню клієнтом.
Відповідно пункту 4.4. договору про надання правничої допомоги оплата наданої правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) адвокатським об'єднанням за відповідним дорученням клієнта протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої на користь клієнта суми.
Згідно зі звітом про надання правничої допомоги від 28.04.2026 № 58 за договором про надання правничої допомоги № 311-КЕМ-РП від 01.01.2026, який підписаний сторонами за допомогою електронного сервісу "Вчасно", адвокатським об'єднанням надано правничу допомогу під час розгляду справи № 910/1379/26 про стягнення грошових коштів за розподіл електричної енергії в розмірі 362 575, 03 грн в Господарському суді міста Києва, а саме:
збір доказів по справі, визначення засобів доказування, роз'яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом; підготовка та подання позовної заяви від 10.02.2026; підготовка та подання відповіді на відзив від 10.03.2026; підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Фіксований розмір винагороди адвокатського об'єднання за надану правничу допомогу на підставі цього звіту про надання правничої допомоги становить 12 000,00 грн з ПДВ.
Судом встановлено, що Міюра Юрій Олександрович, є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Частинами 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не подавалось.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Суд враховує, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), даний спір є спором незначної складності - про стягнення вартості розподіленої електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40 Б" повернуто без розгляду на підставі частини 4 ст. 170 ГПК України, а відтак витрати на подання відповіді на відзив не мають характеру необхідних.
Суд вважає, що подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не охоплюється поняттям правничої допомоги у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та положень Господарського процесуального кодексу України, адже зазначена дія не спрямована на представництво інтересів чи захист прав сторони шляхом застосування спеціальних юридичних знань як самостійної послуги.
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, враховуючи результати розгляду даної справи - задоволення позовних частково, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 9 000, 00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клавдіївська 40 Б" (03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, 40Б, ідентифікаційний код 41225679) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 13.05.2026
Суддя Л.Г. Пукшин