вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" травня 2026 р. Справа №873/61/25
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Сітайло Л.Г.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича
про відстрочення виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №873/61/25
за заявою Акціонерного товариства "Таскомбанк"
про видачу виконавчого наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.05.2025
у третейській справі №35/25
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до Фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича
про стягнення заборгованості
Акціонерне товариство "Таскомбанк" (далі - АТ "Таскомбанк") звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" з позовом до Фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича про стягнення заборгованості.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.05.2025 у третейській справі №35/25 позов АТ "Таскомбанк" задоволено.
Стягнуто з ФОП Мартина С.Ф. на користь АТ "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором від 26.07.2024 №ID27635309 у сумі 515 007,33 грн та третейський збір у розмірі 5 550,07 грн.
У травні 2025 року АТ "Таскомбанк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.05.2025 у третейській справі №35/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 заяву АТ "Таскомбанк" про видачу наказу про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.05.2025 у третейській справі №35/25 задоволено.
Після набрання законної сили цією ухвалою, на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.05.2025 у третейській справі №35/25, з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 про виправлення описок, постановлено видати накази такого змісту:
"Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мартин Себастяна Федоровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області 24.05.1996 року, АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 09806443, 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) заборгованість за кредитним договором №ID27635309 від 26.07.2024 року у сумі 515 007 (п'ятсот п'ятнадцять тисяч сім) гривень 33 копійок;
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мартин Себастяна Федоровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області 24.05.1996 року, АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 09806443, 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) третейський збір у сумі 5 550 (п'ять тисячі п'ятсот ) гривень 07 копійок.".
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мартин Себастяна Федоровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області 24.05.1996 року, АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 09806443, 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) витрати зі сплати судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №873/61/25, яка набрала законної сили 24.02.2026, судом 24.02.2026 видано відповідні накази.
05.03.2026 до суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2026 у справі №873/61/25 якою, зокрема, витребувано з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №873/61/25 та третейську справу №35/25.
Супровідним листом Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 справу №873/61/25 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 02.04.2026 апеляційну скаргу ФОП Мартина С.Ф. залишено без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №873/61/25 залишено без змін.
22.04.2026, через систему "Електронний суд", ФОП Мартином С.Ф. подано заяву про відстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.05.2025 у третейській справі №35/25 та ухвали Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №873/61/25 на 1 рік.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.04.2026 у справі №873/61/25 вищенаведену заяву передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу) - Сітайло Л.Г.
30.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №873/61/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 відмовлено у відкритті провадження за заявою ФОП Мартина С.Ф. про відстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 14.05.2025 у третейській справі №35/25. Розгляд заяви ФОП Мартина С.Ф. про відстрочення виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №873/61/25 призначено на 13.05.2026.
12.05.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Позивач про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши доводи заяви про відстрочення виконання ухвали, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Наведена вище заява обґрунтована тим, що припинення отримання ФОП Мартином С.Ф. доходу у 2025 році в сукупності з відсутністю у його власності об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів вказують на об'єктивні, непереборні та виняткові обставини, які, на даний час унеможливлюють вчасне виконання ним, як боржником, судового рішення. З огляду на пошук Мартином С.Ф. джерел доходу, відстрочення виконання судового рішення дозволить уникнути банкрутства боржника у разі негайного виконання судового рішення та запобігти погіршення його майнового стану.
Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд відзначає, що в даному випадку відповідач просить відстрочити виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у даній справі на 1 рік. Проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.
Згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Правила та умови відстрочення виконання рішення регламентовані положеннями статті 331 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що:
- за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання;
- заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи;
- підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;
- вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо;
- розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови;
- при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову;
- про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена; у необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Щодо застосування наведених положень статті 331 ГПК України суд зазначає, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявна загрозу банкрутства (неплатоспроможності), відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Поряд з цим відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав (постанова Верховного Суду від 09.07.2024 у справі №873/145/21).
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Так, між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України (був чинним на момент виникнення спірних відносин) та Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання за порушення господарських зобов'язань.
Крім того, суд вказує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 складне фінансове становище боржника, відсутність коштів або майна не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи викладене в сукупності та беручи до уваги в тому числі й вину відповідача у виникненні спору, відсутність доказів наявності виключних обставин, які об'єктивно свідчать про неможливість виконання ухвали суду, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання судового рішення, заява ФОП Мартина С.Ф. про відстрочення виконання ухвали задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мартина Себастяна Федоровича про відстрочення виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №873/61/25.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.Г. Сітайло