вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2026 р. Справа№ 910/12674/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1 - особисто;
від відповідача: Ігнатенко О.О. - адвокат, посвідчення № 000302;
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 (повний текст - 18.02.2026)
у справі № 910/12674/25 (суддя - Чинчин О.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
1. Короткий зміст заявлених позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» (надалі також - відповідач, об'єднання) про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», які оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ" про визнання недійсним рішення загальних зборів - відмовлено у повному обсязі.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 09.03.2026 (через канцелярію суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 року у справі №910/12674/25, повний текст якого складений 18.02.2026 року. Відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 року у справі № 910/12674/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
13.03.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/12674/25. Судове засідання призначено на 28.04.2026.
17.03.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до спільного провадження в порядку ст. 263 ГПК України.
24.04.2026 суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, якою призначив розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/12674/25 на 11.05.2026.
08.05.2026 від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, а також клопотання про визнання доказів недопустимими.
Щодо поданих доповнень до апеляційної скарги та клопотання про визнання доказів недопустимими, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.
Так, ст. 266 ГПК України передбачає можливість доповнення, зміни, відкликання апеляційної скарги або відмови від неї. Так, згідно ч. 1 вказаної статті, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Як було зазначено вище, скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції, зокрема, з доповненням до апеляційної скарги. Так, за приписами ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Повний текст оскаржуваного рішення було складено 18.02.2026, тобто строк на апеляційне оскарження закінчився 10.03.2025 (останній день).
Однак, звертаючись із апеляційною скаргою 09.03.2026, сторона звернулось із доповненням останньої лише 08.05.2026. Тобто, доповнення подано з пропуском строку, встановленого законом для подання відповідного документу.
Клопотання про поновлення строку для подачі доповнення до апеляційної скарги, як і подання клопотання про визнання доказів недопустимими - скаржником не заявлялося. У зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстав для прийняття поданих стороною доповнень та клопотання, а тому відповідно до ч. 2 ст. 266 ГПК України, судом не враховуються такі доповнення.
Відповідно, апеляційний перегляд здійснено в межах доводів первісно поданої апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України на підставі доказів, поданих до суду першої інстанції.
У судове засідання 11.05.2026 з'явились представники позивача та відповдача. Позивач апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову. Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення із невірним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи. А тому просив апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам, які свідчать про недійсність рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», оформленого протоколом №9 від 01.08.2017 року. Зокрема, встановлено, що рішення з питань, передбачених пунктами 3-7 порядку денного, фактично не були прийняті, що виключає можливість визнання такого протоколу належним підтвердженням волевиявлення співвласників. Крім того, протокол не містить підпису голови ревізійної комісії, що є істотним порушенням вимог до оформлення відповідного документа та ставить під сумнів його достовірність і юридичну силу.
Скаржник також звертає увагу на невідповідність даних, зазначених у протоколі, фактичним обставинам щодо кількісного складу членів об'єднання та присутніх на зборах осіб. Так, у протоколі безпідставно зазначено загальну кількість членів у розмірі 104 осіб замість 170, а також кількість присутніх - 60 осіб замість фактичних 58. Такі розбіжності мають істотне значення, оскільки свідчать про відсутність кворуму, необхідного для правомочності проведення загальних зборів та прийняття ними рішень.
За наведених обставин апелянт вважає, що рішення загальних зборів, оформлене протоколом №9 від 01.08.2017 року, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, а висновки суду першої інстанції - скасуванню як такі, що зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу у даній справі та скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про задоволення позову в повному обсязі.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Зокрема, у поданому відзиву на апеляційну скаргу наголошується, що позивач на момент прийняття оскаржуваного рішення не був членом ОСББ і не довів, яким саме чином це рішення порушило його права чи законні інтереси, що є обов'язковою умовою для судового захисту. Водночас суд першої інстанції належним чином дослідив ці обставини та правильно застосував правові позиції Верховного Суду щодо необхідності встановлення реального порушення права та дотримання балансу інтересів усіх співвласників, а не лише окремої особи.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури прийняття рішення також є безпідставними, оскільки рішення загальних зборів було прийнято з дотриманням вимог законодавства та статуту ОСББ, включаючи наявність кворуму та необхідної кількості голосів, яка була досягнута як під час зборів, так і шляхом письмового опитування співвласників. При цьому позивачем було подано до суду не остаточний, а проміжний протокол, тоді як дійсний протокол із підсумковими результатами підтверджує правомірність прийнятого рішення.
Крім того, оскаржуване рішення тривалий час виконувалося співвласниками, не оскаржувалося та було спрямоване виключно на належне утримання спільного майна, не встановлюючи жодних дискримінаційних чи індивідуально обтяжливих умов для позивача. Більше того, на момент звернення до суду це рішення фактично втратило актуальність у зв'язку з прийняттям нового рішення загальних зборів, що додатково свідчить про неефективність обраного способу захисту.
Посилання позивача на необґрунтованість тарифу також є необгрунтованим, оскільки розрахунок здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, перевірений уповноваженими органами та протягом тривалого часу не викликав заперечень ні з боку співвласників, ні з боку контролюючих установ.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що відсутні як правові, так і фактичні підстави для задоволення позову. А тому відповідач просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, 01.08.2017 року було проведено загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» та письмові опитування співвласників будинку, оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року. (т.1 а.с.15-38, 96-108).
Згідно із протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», загальна кількість членів об'єднання на момент проведення зборів - 104 членів, згідно зі списком реєстрації присутніх на загальних зборах приймали участь 60 співвласників.
Порядок денний зборів був наступний:
1. Оголошення ЗВІТУ виконаних робіт, визначених попередніми зборами станом на проведення загальних зборів;
2. Затвердження кандидата на посаду керуючого справами ОСББ;
3. Питання облаштування та оплати державної охорони будинку;
4. Питання про закриття доступу на територію двору та будинку сторонніх осіб;
5. Питання найму консьєржів в блок В (будівельний А);
6. Питання відновлення системи пожежної безпеки будинку та утеплення труб гарячого водопостачання для уникнення тепловитрат за рахунок доплат цільових внесків;
7. Підвищення тарифу за обслуговування будинку.
Вирішено: по питанню першому «Оголошення ЗВІТУ виконаних робіт, визначених попередніми зборами станом на проведення загальних зборів» погодити кошторис витрат та їх обов'язкову оплату; по питанню другому: «Затвердження кандидата на посаду керуючого справами ОСББ» прийнято на посаду керуючу справами ОСОБА_2 ; по питанню третьому: «Питання облаштування та оплати державної охорони будинку» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; по питанню четвертому: «Питання про закриття доступу на територію двору та будинку сторонніх осіб» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; питанню п'ятому: «Питання найму консьєржів в блок В ( будівельний А)» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування, заборонено паркування у дворі, довести до відома всіх мешканців; по питанню шостому: «Питання відновлення системи пожежної безпеки будинку та утеплення труб гарячого водопостачання для уникнення тепловитрат за рахунок доплат цільових внесків» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; по питанню сьомому: «Підвищення тарифу за обслуговування будинку» затверджено тариф 06 грн. 68 коп. за кв.м. площі.
Відповідно до п.4.2 статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 06.12.2012 року, вищим органом управління об'єднання є загальні збори. (т.1 а.с.39-48)
Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства. (п.4.3 статуту)
Згідно з п.4.4 статуту загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об'єднання. При відсутності кворуму скликаються повторні збори, правочинність яких визначається цим статутом.
Пунктом 4.5 статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів членів об?єднання, зокрема, належить: затвердження статуту об?єднання, внесення змін та доповнень до статуту; визначення кількісного складу правління, обрання та звільнення голови та членів правління; визначення кількісного складу ревізійної комісії, обрання та звільнення членів ревізійної комісії; прийняття рішень про порядок використання об?єктів та майна, що перебувають у спільній власності членів об?єднання та встановлення обмежень на користування цим майном; затвердження кошторису, балансу та річного звіту об?єднання; визначення розмірів внесків об?єднання, в тому числі на утримання та експлуатацію будинку; платежів та відрахувань, належних до сплати членами визначення управителя будинком (фізичної або юридичної особи), умов договору на управління та розміру винагороди управителя.
Згідно з п.5.1 статуту чергові загальні збори членів об?єднання скликаються правлінням не рідше, ніж один раз на рік, як правило, по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності об?єднання за попередній рік. Позачергові загальні збори членів об?єднання можуть бути скликані за вимогою членів об?єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від загальної кількості голосів членів об?єднання, або на вимогу ревізійної комісії.
Відповідно до п.5.2 статуту повідомлення про проведення загальних зборів надсилається членам об?єднання в письмовій формі шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану членом об?єднання адресу, або вручається кожному члену об?єднання під розписку. Якщо член об?єднання не повідомив правлінню адресу для листування, то повідомлення надсилається на адресу належного йому приміщення в будинку. За рішенням правління, замість вручення таких повідомлень, кожному члену об?єднання, щодо якого у правління немає інформації про його тривале невикористання приміщення у будинку, допускається повідомлення про проведення загальних зборів шляхом розміщення відповідного оголошення в місцях, у яких забезпечується ознайомлення з ним членів об?єднання (на дошках оголошень біля входу в будинок тощо). Повідомлення надсилаються (розмішуються) не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата, час та місце їх проведення. Загальні збори проводяться за місцезнаходженням об?єднання.
Загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 відсотків від загальної кількості членів об?єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об?єднання, які присутні на загальних зборах. Кожен член об?єднання при голосуванні на загальних зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. (п.5.3 статуту).
Пунктом 5.4 статуту визначено, що y разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів, правління визначає нову дату і час їх проведення, про що члени об?єднання повідомляються додатково. Нові загальні бори призначаються не раніше 14 днів і не пізніше 30 днів з моменту загальних зборів, що не відбулися, і є чинними, якщо на них присутні не менше 30 відсотків членів об?єднання. На таких зборах рішення приймаються голосів присутніх членів об?єднання.
Рішення загальних зборів оформлюються у формі протоколу, підписуються головою загальних зборів, секретарем загальних зборів, а також головою ревізійної комісії, підлягають постійному зберіганню та є доступними для ознайомлення усім членам об?єднання на першу вимогу. Копія протоколу передається головою правління на зберігання голові ревізійної комісії. В разі, якщо підрахунок голосів вівся лічильною комісією, протокол загальних зборів також підписують члени лічильної комісії. Загальні збори можуть прийняти рішення про підписання протоколу всіма членами об?єднання, які брали участь в загальних зборах. Підписання членом об?єднання протоколу загальних зборів є підтвердженням ознайомлення його з рішеннями, зафіксованими у такому протоколі. (п.5.5 статуту).
Відповідно до п.5.8 статуту члени об'єднання можуть прийняти рішення шляхом письмового опитування, яке має силу рішення загальних зборів. Якщо інший порядок проведення письмового опитування не затверджений загальними зборами, то воно проводиться в такому порядку:
5.8.1. правління розсилає рекомендованим листом або передає під розписку всім членам Об?єднання складений у вигляді форми (анкети, листка) для голосування перелік питань на які пропонується дати відповідь, та/або відповідних проектів рішень, які підлягають затвердженню;
5.8.2. за рішенням правління, форма для голосування та/або проекти рішень можуть надсилатися з інформаційною метою і тим власникам приміщень у будинку, які не є членами об?єднання;
5.8.3. член об?єднання, одержавши такий перелік, щодо кожного питання чи проекту рішення зазначає «за», «проти» або «утримуюсь» та ставить власноручний підпис, вказує своє прізвище, ім?я та по батькові, номер та тип приміщення у будинку, власником якого він є, дату волевиявлення та пересилає його правлінню рекомендованим листом або передає особисто голові правління;
5.8.4. за кожним питанням чи проектом рішення правлінням підраховується кількість голосів «за», «проти» та тих, хто утримався;
5.8.5. рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано не менш як 50% голосів від загальної кількості голосів членів об?єднання;
5.8.6. результати письмового опитування оформлюються протоколом, який затверджується рішенням правління та головою ревізійної комісії. Копії зазначеного протоколу оприлюднюються за правилами, встановленими статутом для рішень загальних зборів.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовано, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Майно об'єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Щодо доводів апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції про непорушення його прав, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в суді першої інстанції підставами заявленого позову позивач визначив порушення порядку прийняття відповідного рішення, порушення процедурних питань, зокрема, на протоколі відсутній підпис голови ревізійної комісії, а також відсутність кворуму.
За приписами частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18.
У постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 914/807/20, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21 міститься правовий висновок, відповідно до якого порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співвласників, які голосували за рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів, чого не було встановлено під час розгляду даної справи.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання.
Суд звертає увагу на те, що позивач, звертаючись із зазначеним позовом, повинен довести, які саме порушення були допущені ОСББ, чи є вони такими, що їх неможливо усунути і яким саме чином порушуються його права чи законні інтереси позивача, як учасника ОСББ, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають визнати недійсним рішення щодо внесення змін до Статуту ОСББ "Печерські вежі".
Натомість суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, його наслідки, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.
Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Також Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Також суд звертає увагу, що визнання недійсними рішень ОСББ в судовому порядку через значний проміжок часу після їх прийняття (збори були проведені у 2017 році) матиме негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через визнання недійсними рішень.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом визнання недійсними рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/10400/22, від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 18.07.2024 по справі № 914/2347/23 звертав увагу на те, що рішення загальних зборів, прийняті за наявності достатньої кількості голосів співвласників, необхідних для їх прийняття, є результатом волевиявлення домінуючої більшості співвласників. У разі оскарження співвласником таких результатів суди мають враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. В цій частині приймаючи доводи відповідача про наявність кворуму, суд апеляційної інстанції зазначає, що з преамбули протоколу №9 від 01.08.2017 року загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», вбачається, що загальна кількість члені об'єднання на момент проведення зборів - 104 членів, згідно зі списком реєстрації присутніх на загальних зборах приймали участь 60 співвласників.
Крім того, додатком до вказаного протоколу є опитувальні листи співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», які не голосували на загальних зборах, у загальній кількості 10 штук. (т.1 а.с.100-108). Вказані рішення оформлені особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ».
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що на загальних зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», які були проведені 01.08.2017 року, взяли участь 60 членів згідно зі списком реєстрації присутніх та 10 членів шляхом письмового опитування, а загалом у кількості 70 членів. А тому суд апеляційної інстанції відхиляє через необґрунтованість доводи скаржника про відсутність кворуму (як «безумовної» підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів). Натомість всі інші підстави, зазначені позивачем в позові - відхиляються судом апеляційної інстанції з урахуванням того, що оскаржуване рішення виконується іншими власниками понад 8 років, порушення процедурних питань таких як відсутність підпису голови ревізійної комісії - не може бути підставою для скасування такого рішення.
При цьому, діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов'язків. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Разом з цим Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 звертав увагу на специфіку відносин між співвласниками у ОСББ й, зокрема, зазначав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №924/1270/23 та від 12 лютого 2026 року у справі № 922/1552/25).
В цій частині суд апеляційної інстанції також враховує доводи відзиву на апеляційну скаргу з посиланням на справу № 757/1615/25-ц, як уникнення цивільно-правої відповідальності в частині сплати членських внесків на утримання будинку. Вказане також підтверджується тривалим неоскарженням позивачем спірного рішення ОСББ, а також звернення з відповідним позовом лише після відкриття провадження у справі № 757/1615/25-ц.
Інші усні доводи скаржника, зокрема, про порушення його прав на отримання інформації, про застосування «завищеного стандарту доказування», порушення порядку повідомлення про проведення зборів - відхиляються судом апеляційної інстанції, виходячи з підстав позову (визначених самою сторою) і меж апеляційного провадження в розумінні ст. 269 ГПК України.
Всі інші доводи апеляційної скарги фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин справи. А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог у даній справі.
Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі № 910/12674/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі № 910/12674/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 12.05.2026.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич