вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" травня 2026 р. Справа№ 910/9063/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026
у справі № 910/9063/22 (суддя В.В. Сівакова)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія
«Укренерго»
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
про стягнення 1 294 237 380,37 грн, -
У вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 1 294 237 380,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0044-02022 від 01.01.2019 відповідачу надано послуги з передачі електричної енергії за період з липня 2019 року по липень 2022 року, які відповідач мав сплачувати поетапно у порядку, визначеному пунктами 6.2 та 6.5 договору. Враховуючи те, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за договором в частині сплати наданих послуг, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 1 294 237 380,37 грн, з яких 509 405 713,94 грн основного боргу, 110 383 925,17 грн пені, 518 584 265,97 штрафу, 131 834 558,54 грн інфляційних втрат та 24 028 916,77 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/9063/22 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 482 024 394,77 грн основного боргу та 330 397,35 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду №910/9063/22 від 05.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/9063/22 залишено без змін.
31.03.2025 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
03.04.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва №910/9063/22 від 18.07.2023 за нововиявленими обставинами, в якій відповідач просить поновити строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/9063/22 в частині стягнення основного боргу на суму 15 398 481,49 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9063/22 від 11.04.2025 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/9063/22 за нововиявленими обставинами та відкрито провадження за нововиявленими обставинами. Розгляд заяви ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання для розгляду заяви призначено на 06.05.2025.
17.04.2025 до суду надійшла ухвала Верховного Суду №910/9063/22 від 16.04.2025 про витребування матеріалів справи №910/9063/22 у зв'язку з надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/9063/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9063/22 від 17.04.2025 зупинено провадження за заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/9063/22 за нововиявленими обставинами до повернення матеріалів справи №910/9063/22 з касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду № 910/9063/22 від 12.11.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/9063/22 в частині стягнення боргу в сумі 43 290 501,15 грн, 110 383 925,17 грн пені, 518 584 265,97 грн штрафу, 131 834 558,54 грн інфляційних втрат та 24 028 916,77 грн 3% річних скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
17.11.2025 матеріали справи № 910/9063/22 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9063/22 від 19.11.2025 (суддя Привалов А.І.) прийнято справу №910/9063/22 до провадження в частині вимог щодо стягнення боргу в сумі 43 290 501,15 грн, 110 383 925,17 грн пені, 518 584 265,97 грн штрафу, 131 834 558,54 грн інфляційних втрат та 24 028 916,77 грн, 3% річних; справу №910/9063/22 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.12.2025, в якому судом було оголошено перерву до 15.01.2026.
15.12.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про поновлення провадження за заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/9063/22 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9063/22 поновлено провадження за заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/9063/22 за нововиявленими обставинами. Зупинено провадження за заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/9063/22 за нововиявленими обставинами до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/9063/22 за наслідками нового розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована нормами статті 227 ГПК України встановленими судом обставинами неможливості розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/9063/22 за нововиявленими обставинами до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/9063/22 за наслідками нового розгляду.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою в частині зупинення провадження у справі, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ДПЗД «Укрінтеренерго» вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи статей 227, 228 ГПК України, не з'ясував обставин, що мають значення для справи; на переконання скаржника, існують вагомі причини для першочергового розгляду справи за нововиявленими обставинами, а потім вже розгляд справи на виконання постанови Верховного Суду від 12.11.2025.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 поновлено ДПЗД «Укрінтеренерго» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9063/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 18.02.2026.
10.02.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ПрАТ «НАЕК «Укренерго» просить апеляційну скаргу ДПЗД «Укрінтеренерго» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9063/22 без змін. Вважає, що оскільки на момент постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 12.01.2026, у зв'язку з новим розглядом спору у справі №910/9063/22, у тому числі щодо суми основного боргу, не визначені остаточний обсяг, період і структура спірних зобов'язань, а тому першочерговим є новий розгляд справи і набуття рішенням суду законної сили. Обсяг задоволених вимог, у тому числі в частині суми основного боргу, безпосередньо впливає на предмет поданої відповідачем заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.
За нормою ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», відзиву на неї, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, як правильно підкреслено судом першої інстанції, процедура перегляду остаточного судового рішення, що набрало законної сили за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
При цьому, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Однак, рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/9063/22, яке є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, не є остаточним (не набрало законної сили в частині), оскільки було частково скасовано Верховним Судом, а справу № 910/9063/22 у відповідній частині направлено на новий розгляд, для повторного дослідження матеріалів справи та оцінки всіх доводів сторін з метою усунення недоліків розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, тобто іншим судом.
Іншим судом є будь-який орган, що входить до складу системи судоустрою України згідно зі статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Враховуючи те, що справа № 910/9063/22 перебуває на новому розгляді у іншого судді, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для зупинення провадження за заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/9063/22 за нововиявленими обставинами до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/9063/22 за наслідками нового розгляду.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги ДПЗД «Укрінтеренерго», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів відхиляє доводи ДПЗД «Укрінтеренерго» про те, що ним не оскаржувалась заборгованість з основного боргу за послуги з передачі електричної енергії за період липень 2019 року - липень 2022 року у розмірі 15 417 757,45 грн в касаційному порядку до Верховного Суду. При цьому, відповідачем зазначено, що підставою такого «неоскарження» було подання ним заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів зауважує, що підстави касаційного оскарження рішення суду та підстави перегляду рішення за нововиявленими обставинами є різними, тому дії сторони щодо подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не можуть розглядатись як такі, що виключають касаційне оскарження рішення. Тим більше, що матеріали заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не містять доказів того, що заява стосується виключно рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, щодо яких Верховним Судом не здійснювався апеляційний перегляд спору. Зокрема, у заяві відсутні посилання на те, що відповідачем на час подання заяви здійснюється підготовка та подання касаційної скарги.
Тим більше, розглядаючи касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд серед іншого зазначив, що: «Впродовж розгляду справи судами попередніх інстанцій, відповідач, заперечуючи обсяги передачі електричної енергії, наголошував судам, що позивачем безпідставно включено до обсягів передачі дані в розрізі конкретних споживачів та обсягів споживання у спірний період з наданням суду відповідних доказів, зокрема, акти, коригувальні акти та документи, що обґрунтовують факти переведення на постачання тих чи інших споживачів (найменування/прізвище, ім'я та по батькові/ споживача, ідентифікаційний код/номер, ЕІС-код точки комерційного обліку/ площадки вимірювання/, дата переведення споживача), факти споживання електричної енергії такими споживачами в розрахунковому періоді, факти припинення постачальником «останньої надії» відпуску електричної енергії таким споживачам тощо (повідомлення операторів системи по формі додатку 8 до ПРРЕЕ, звіти операторів системи розподілу про фактичне споживання електричної енергії споживачами ПОН в розрахунковому періоді, попередження споживачів про припинення електропостачання, вимоги про припинення електропостачання (розподілу) електричної енергії, повідомлення ОСР/ОСП про здійснені коригування в системі управління ринком, скріншоти з системи управління ринком тощо).
Втім, із оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами взагалі вказані докази досліджувалися в контексті заявлених позивачем вимог та заперечень відповідача щодо вказаних обставин, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що свідчить про порушення принципу рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та відповідно свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України».
Отже, з одного боку, відповідач вказує на те, що ДПЗД «Укрінтеренерго» просив про перегляд рішення суду першої інстанції у тій частині, що вже набрало законної сили, а саме, у розмірі 15 417 757,45 грн, а з іншого боку, ним оскаржувалось рішення суду першої інстанції про задоволення вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 43 290 501,15 грн.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що у своїй постанові Верховний Суд зазначив, що однією із підстав касаційного перегляду, - є неврахування судами попередніх інстанції доводів відповідача про обсяги споживання електроенергії.
У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідач вказує на акти коригування обсягів споживання за лютий-липень 2022 року, які були підписані сторонами спору у грудні 2024 року, у зв'язку з чим колегія суддів не виключає, що подаючи касаційну скаргу на рішення суду про задоволення вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 43 290 501,15 грн сторона керувалася обсягами коригування, зафіксованими у цих актах.
Відповідно, оскільки і заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, і новий розгляд спору про стягнення суми основного боргу про стягнення 43 290 501,15 грн стосується одного і того ж спірного періоду - лютий - липень 2022 року, висновки суду першої інстанції про те, що першочерговим є набуття рішенням суду про стягнення суми основного боргу у розмірі 43 290 501,15 грн законної сили і лише потім, - розгляд заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Саме така черговість забезпечить суду можливість з'ясувати чи охоплює сума основного боргу 43 290 501,15 грн вимоги у розмірі 15 417 757,45 грн, щодо яких подано заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Крім цього, похідний характер неустойки, інфляційних втрат та 3% річних, дає підстави для висновку, що зменшення суми основного боргу за наслідками перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є підставою для перерахунку і цих сум.
Колегія суддів вважає слушними доводи, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу відповідача. Зокрема, позивачем зауважено, що новий розгляд охоплює основний борг та похідні вимоги. Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами також стосується визначення обсягу та правомірності нарахування боргу. Отже, результати нового розгляду можуть змінити фактичну та правову основу заяви про нововиявлені обставини, оскільки з тих же саме підстав подавалась апеляційна та/або касаційна скарга. Розгляд цих питань у різних провадженнях одночасно створює ризик ухвалення взаємовиключних судових рішень, що є неприпустимим з позиції принципу правової визначеності (res judicata).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - ДПЗД «Укрінтеренерго».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9063/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9063/22 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/9063/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко