12.05.2026 Справа № 756/7894/26
Справа № 756/7894/26
№ 1-кс/756/1502/26
12 травня 2026 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2025 за №12025100050003001, за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Києві, громадянка України, здобула середню освіту, офіційно не працевлаштована, вдова, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягалась до кримінальної відповідальності,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, -
Слідчій судді Оболонського районного суду міста Києва 11 травня 2026 року надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 10.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050003001 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів, викладених у ньому.
Захисник частково заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00.
Підозрювана підтримала позицію захисника. Зазначила про необхідність працювати задля утримання дитини.
Обґрунтування клопотання та правова кваліфікація.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100050003001 від 10.12.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України.
Клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_4 , у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 10.12.2025 використовуючи всесвітню мережу «Інтернет», за допомогою свого мобільного телефону, зайшла у кросплатформенний месенджер «Телеграм», де у невстановленої особи під ніком « ОСОБА_8 » замовила наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). 07.12.2025 перебуваючи за невстановленою адресою отримала від водія служби таксі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » посилку, в середині якої був схований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) .10.12.2025, приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 , попередньо розфасувавши частину наркотичного засобу - метадону (фенадону) на 3 (три) пакетики із пазовою застібкою, які сховала у предмети одягу, перебувала біля відділення « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де мала намір здійснити пересилання вказаних трьох пакетиків із наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном (фенадоном), на ім'я невстановлених досудовим розслідуванням осіб - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , однак була зупинена працівниками поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений, остання повідомила, що має. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та під час особистого обшуку у присутності понятих виявлено та в подальшому вилучено 3 (три) згортки з кристалоподібною речовиною білого кольору, які ОСОБА_4 незаконно придбала, зберігала та переміщувала з метою збуту шляхом пересилання у великих розмірах. Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучені в ході особистого обшуку 3 (три) згортки із кристалоподібною речовиною білого кольору, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маси метадону (фенадону) у речовинах становлять 3,649 г., 1,349 г., 0,838г., що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць, невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить великий розмір. 11.12.2025 в період часу з 00:11 год. по 00:41 год. за місцем проживання ОСОБА_4 проведений невідкладний обшук. Під час якого було виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Вилучений в ході невідкладного обшуку прозорий пакет містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) у речовині становить 11,695 г., що становить особливо великий розмір. Крім того, під час свого затримання ОСОБА_4 повідомила про те, що невстановлена особа під ніком « ОСОБА_8 » поінформувала її про оформлене на анкетні дані іншої особи, без її відома, поштове відправлення із ТТН № 59001519684829 через логістичну компанію ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яке містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) в особливо великих розмірах, та яке ОСОБА_4 на запропонованих їй невстановленою особою умовах замовила з метою його подальшого незаконного придбання, зберігання та збуту шляхом пересилання, призначений для отримання у відділенні « ІНФОРМАЦІЯ_4 », однак з не залежних від волі ОСОБА_4 обставин (вилучення поштового відправлення працівниками поліції) останнє нею отримане не було, у зв'язку з чим ОСОБА_4 не довела свій злочинний умисел до кінця.У подальшому, здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, в ході якого виявлено та вилучено поштове відправлення із ТТН № 59001519684829, оформлене на анкетні дані іншої особи без її відома.Досудовим розслідуванням встановлено, що кристалоподібна речовина білого кольору, що знаходилась у банці білого кольору із написом «Начинка Макова», містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) у речовині становить 38,499 г, що становить особливо великий розмір.
10.12.2025 року ОСОБА_4 затримана у порядку ст. 208 КПК України.
11.12.2025 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
09.02.2026 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 11.03.2026.
09.03.2026 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва (справа № 756/3641/26, провадження № 1-кс/756/783/26) строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 продовжено на 2 (два) місяці, тобто до 09.05.2026 включно.
10.05.2026 строк дії ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 09.03.2026 щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчився, у зв'язку з чим існує необхідність обрання запобіжного заходу в порядку ст. 184 КПК України.
06.05.2026 року, ОСОБА_4 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України.
06.05.2026 прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , надав слідчому доручення відповідно до ст. 290 КПК України, повідомити підозрюваній, її захиснику про завершення досудового розслідування, а також надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування та можливість здійснення за їх бажанням копіювання або іншу фіксацію документів і речових доказів, наявних у матеріалах.
06.05.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про завершення досудового розслідування.
06.05.2026 адвокату ОСОБА_5 , який надає правову допомогу підозрюваній ОСОБА_4 , вручено повідомлення про завершення досудового розслідування.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Тож, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути і достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Це вказує, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється за наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Дії, ОСОБА_4 , кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання, переміщення з метою збуту шляхом пересилання наркотичного засобу в особливо великих розмірах; замах на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу в особливо великих розмірах.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні матеріали:
-рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 10.12.2025;
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 10.12.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 11.12.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 11.12.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 11.12.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 11.12.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 11.12.2025;
-протокол допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 11.12.2025;
-протокол огляду предмета від 11.12.2025;
-висновок експерта № СЕ-19/111-25/75376-НЗПРАП від 11.12.2025;
-висновок експерта № СЕ-19/111-25/75377-НЗПРАП від 11.12.2025;
-протокол огляду предмету від 21.01.2026;
-висновок експерта № CE-19/111-26/5166-НЗПРАП від 04.02.2026;
Відповідно до ст.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
Згідно зі до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також обставини, визначені статтею 178 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України КК України підтверджується зазначеними вище матеріалами кримінального провадження, які орган досудового розслідування долучив до клопотання. Долучені матеріали кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості пред'явленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України КК України. При цьому, слідча суддя акцентує увагу, що не вирішує питання винуватості останньої у вчиненні злочинів, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ним злочинів. На даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є реальним, ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за кримінальні правопорушення у вчиненні яких вона підозрюється, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду з метою уникнення відповідальності.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Також, слідча суддя враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваній, зокрема, передбачені ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину та за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вище вказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрювана, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків є те, що на даний час під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України ОСОБА_4 та її захиснику відкриваються матеріали досудового розслідування, у тому числі протоколи допитів свідків, із зазначенням анкетних даних та фактичних місць проживання. Тому підозрювана може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови їх від участі у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків снує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вказані обставини формують у слідчої судді переконання щодо наявності зазначеного ризику у цьому кримінальному провадженні.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваної відповідно до ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, вдова, офіційно не працевлаштована.
Під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу слідча суддя враховує: вагомість на даному етапі наявних доказів про причетність останньої до вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється та альтернативність видів покарання, які можуть бути їй призначені.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваної у зв'язку із відсутністю клопотань від осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваної на волі без контролю за її поведінкою не сприятиме виконанню нею, покладених на неї процесуальних обов'язків.
Запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризикам, які доведено стороною обвинувачення. Для попередження встановлених ризиків слідча суддя вважає необхіднім та достатнім застосувати запобіжний захід у вигляді саме цілодобового домашнього арешту, що буде сприяти дотриманню процесуальних обов'язків, та мінімізації ризиків. Беручи до уваги встановлені відповідно до статей 176-178 КПК України обставини, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри, доведення ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, слідча суддя вважає, що домашній арешт є співмірним пред'явленій підозрі та особі підозрюваної. Переміщення ОСОБА_4 має бути обмеженим на час проведення розслідування.
Слідча суддя відхиляє доводи захисника підозрюваної щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби через необхідність збереження можливості працевлаштування задля утримання неповнолітньої дитини. В судовому засіданні не було надано жодних документів на підтвердження працевлаштування ОСОБА_4 .
Слідча суддя також вбачає доцільним покласти на підозрювану обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, що необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу та ефективності здійснення кримінального провадження.
Щодо адреси місяця проживання підозрюваної суд зважає на те, що з огляду на повідомлення про підозру, надане органом досудового розслідування, зазначена в клопотанні адреса є місцем реєстрації та проживання підозрюваної.
Отже, слідча суддя доходить висновку про можливість застосування запобіжного заходу за наведеною адресою.
З огляду на вище викладене, підозрюваній ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у м. Київ, з покладенням на неї обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження та до процесуального керівника (прокурора), який здійснює процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду; не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих (розшукових) та процесуальних діях; здати на зберігання до відповідних державних органів документи, які надають право на виїзд за межі України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя, -
1. Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2025 за №12025100050003001, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, а в разі здійснення прокурором в межах вказаного строку дій, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, - до вирішення питання судом про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу під час проведення підготовчого судового провадження, що не може перевищувати 12 липня 2026 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за виключенням випадків необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги, відвідування лікарень, аптек та магазинів - з метою забезпечення життєдіяльності (лікування, придбання медикаментів, продуктів харчування);
- прибувати за викликом до визначеної службової особи - слідчого, прокурора, слідчого судді, суду - в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних державних органів документи, які надають право на виїзд за межі України.
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
3. Направити копію ухвали до СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва - ОСОБА_3 .
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1