27.04.2026 Справа № 756/5031/26
Справа № 756/5031/26
Провадження № 2/756/5751/26
27 квітня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності, відновлення становища, яке існувало, та заборону вчиняти певні дії,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності, відновлення становища, яке існувало, та заборону вчиняти певні дії.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.04.2026 позовну заяву залишено без руху. У вказаній ухвалі суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору за поданння позовної заяви, зазначено про необхідність сплатити судовий збір у розмірі 6 656,00 грн. (1331,20 грн. х 5) за п'ять заявлених вимог немайнового характеру, а також судовий збір у розмірі 16 640,00 грн. за вимогу майнового характеру відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України.
На виконання вказаної ухвали суду позивачем 21.04.2026 до суду подана заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що позивачем зазначені в ухвалі суду від 01.04.2026 недоліки позовної заяви не усунені.
Так, у своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що ним сплачений судовий збір у загальному розмірі 7 987,20 грн., з яких: 6 656,00 грн. - судовий збір за п'ять вимог немайнового характеру (квитанція № 8412-4412-5489-0718 від 17.04.2026) та 1 331,20 грн. - судовий збір за вимогу майнового характеру (квитанція № 8412-4412-9095-8629 від 17.04.2026), виходячи із ціни позову - 43 393,04 грн. При цьому, посилаючись на скрутне фінансове становище, позивач просить змінити попередньо визначений розмір судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16 640,00 гривень на мінімальний розмір ставки за подання позовної заяви в частині майнового характеру, тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 гривень, або, у разі такої неможливості, відстрочити йому сплату частини попередньо визначеного розміру судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 15 308,80 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Разом з тим, з наданих квитанцій вбачається, що оплата судового збору за квитанціями № 8412-4412-5489-0718 від 17.04.2026 та № 8412-4412-9095-8629 від 17.04.2026 здійснена платником ОСОБА_3 з призначенням платежу в обох квитанціях: за позовною заявою до Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_3. Жодних документів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на представництво інтересів ОСОБА_1 в Оболонському районному суді м. Києва матеріали позовної заяви не містять. Надані позивачем на виконання ухвали суду від 01.04.2026 копії квитанцій про сплату судового збору не містять посилань на те, що судовий збір сплачено саме за подання вказаної позовної заяви (справа № 756/5031/26). Відтак, відсутні підстави для зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України сплачених за вказаними квитанціями ОСОБА_3 сум судового збору саме за позовною заявою ОСОБА_1 , яка ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.04.2026 була залишена без руху.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без руху від 01.04.2026 суд звернув увагу позивача на те, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». За результатами проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Враховуючи, що визначена позивачем ціна позову (43 393,04 грн.) вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного нерухомого майна на момент пред'явлення позову, судом, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, попередньо визначено розмір судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16 640,00 грн. та зобов'язано позивача сплатити вказану суму судового збору. Крім того, в ухвалі суду від 01.04.2026 вирішено питання про відстрочення позивачу сплати судового збору, у задоволенні такого клопотання відмовлено.
Проте, позивачем не сплачений судовий збір у попередньо визначеному судом розмірі, тобто ухвала суду про залишення позову без руху від 01.04.2026 у цій частині також позивачем не виконана. Підстав для зміни попередньо визначеного судом розміру судового збору за вимоги майнового характеру на мінімальний - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд не вбачає, ставки судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру визначені Законом України "Про судовий збір" у відстоковому співвідношенні до ціни позову з зазначенням мінімальної та максимальної меж. Тож судом враховано, що ціна позову має відповідати дійсній вартості спірного майна на час розгляду справи, а не станом на грудень 2008 року, як зазначено позивачем у заяві про усунення недоліків, у якій останній навів розрахунок ціни позову виходячи з ціни квадратного метра, встановленої забудовником в акті прийому-передачі об'єкта інвестування від 03.12.2008.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Таким чином, позивачем недоліки, зазначені в ухвалі Оболонського районного суду м. Києві від 01.04.2026, не усунені, не надано доказів оплати судового збору у розмірах, визначених судом, у зв'язку з чим позовна заява відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Повернення позову у даному випадку не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з вказаним позовом до суду, у тому порядку, який встановлений Законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Керуючись ст.ст. 2, 185, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності, відновлення становища, яке існувало, та заборону вчиняти певні дії повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О.Тиха