Номер провадження 2/754/4609/26
Справа №754/19941/25
Іменем України
12 травня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
за участю представника позивача Алексійчук Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав
Стислий виклад позицій сторін
27 листопада 2025 року Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - Відповідачка) про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачка є матір'ю трьох неповнолітніх дітей. Відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків, зокрема, щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 23 листопада 2023 року дитина перебуває на обліку Служби у справах дітей та сім'ї як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Під час проживання на території благодійного фонду "Місто Добра" з вересня 2024 року по лютий 2025 року матір недостатньо займалася вихованням дітей, ігнорувала їхнє навчання, через що діти часто пропускали заняття, та не реагувала на зауваження фахівців. Зареєстроване місце проживання родина залишила, а вказану школу дитина не відвідувала. Надалі, 29 липня 2025 року, малолітніх дітей було виявлено працівниками поліції як покинутих без батьківського піклування, після чого їх доставили до лікарні. Відповідно до пояснень рідної бабусі дітей Відповідачка залишила дітей з нагляду, зникла, не виходила на зв'язок і її місцеперебування було невідоме. Протягом усього часу перебування дітей у центрі соціально-психологічної реабілітації матір жодного разу їх не відвідувала, не телефонувала та не цікавилася їхнім життям і здоров'ям. Крім того, згідно з психологічним висновком, матір часто вживає алкоголь, дитина повідомила про вчинення відносно нього дій сексуального характеру. З огляду на ці обставини Комісія з питань захисту прав дитини та орган опіки і піклування дійшли висновку, що матір свідомо нехтує батьківськими обов'язками, не піклується про розвиток дитини та не утримує її матеріально, що згідно зі статтею 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав.
30 грудня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Коваленко І.І. відкрила провадження у справі.
29 січня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання з причини неявки Відповідачки.
Підготовче судове засідання, яке було призначене на 19 лютого 2026 року, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне підготовче засідання було призначено на 07 квітня 2026 року.
7 квітня 2026 року за результатами підготовчого засідання Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд надсилав копію позовної заяви, судові повістки та ухвалу про відкриття провадження у справі на зареєстроване місце проживання Відповідачки ( АДРЕСА_1 ). Поштові відправлення повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним повідомленням (частина восьма статті 128, частина шоста статті 272 ЦПК України).
Відповідачка додатково повідомлялась на повідомлений представником Позивача номер телефон. SMS-повідомлення про виклик до суду було доставлено Відповідачці 20.04.2026. Відповідачку додатково було повідомлено про дату та час судового засідання через оголошення на веб-сайті Судової влади України.
Суд вжив всіх належних заходів щодо повідомлення Відповідачки про розгляд справи, вона обізнана про цю справу, проте свідомо ухилилась від участі у справі.
Відповідно до частини першої, другої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Системне тлумачення частини четвертої статті 223, частини першої статті 280 ЦПК України свідчить, що вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду.
Представник Позивачки не заперечувала проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
12 травня 2026 року суд згідно з статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи (з занесенням у протокол, без постановлення окремого документа). Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 "Заочний розгляд справи".
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , про що внесено актовий запис № 369 від 06.02.2015, у графі "мати" вказано ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені, та по батькові дитини було проведено відповідно до вимог закону (докази - свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від, видане повторно 5 серпня 2025 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, лист Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві № 2451/33.3-80 від 20.10.2023).
Відповідачка також є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мають також батьків. Питання щодо позбавлення батьківських прав щодо вказаних дітей розглядається в інших справах № 754/19937/25, № 754/19933/25.
З 23.11.2023 діти, в тому числі малолітній ОСОБА_2 , перебувають на обліку Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як такий, що опинився в складних життєвих обставинах (наказ Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 63-с "Про постановку на облік СЖО" від 23.11.2023).
14.02.2024 відповідно до повідомлення про сім'ю/особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах, Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб, Відповідачка разом зі своїми трьома малолітніми дітьми зазнала домашнього насильства (економічного, фізичного та психологічного характеру) з боку свого чоловіка ОСОБА_5 . Згідно з результатами оцінки потреб, вказаними у повідомленні, насильство вчинялося періодично протягом двох років за місцем їхньої реєстрації, а малолітні діти були безпосередніми свідками цих дій. Внаслідок цього 14 лютого 2024 року мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги родину було терміново вилучено з небезпечного середовища та тимчасово переміщено до Кімнати кризового реагування для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Окрім надання безпечного притулку, Відповідачці було забезпечено доступ до соціальних послуг: інформування, консультування та представництва її інтересів.
З 01.09.2024 по 19.02.2025 Відповідачка разом з дітьми проживала на території Благодійного фонду "Місто Добра" у місті Чернівці. За час проживання у фонді Відповідачка недостатньо займалася вихованням дітей, діти часто не відвідували навчальний заклад. Фахівці фонду неодноразово проводили бесіди з матір'ю з цього приводу, однак ефективної реакції з її боку не надходило. 19.02.2025 за власною заявою Відповідачка покинула територію шелтеру разом із дітьми та повернулася за попереднім місцем проживання (лист Благодійного фонду "Місто Добра" № 28/05/25/1 від 28.05.2025).
Неналежне виконання обов'язків також підтверджується листом Чернівецької гімназії № 16 від 11.06.2025 № 01-32/119, де зазначено, що Відповідачка зрідка цікавилась навчанням дітей, спілкувалася з педагогами переважно телефоном і не реагувала на зауваження класних керівників щодо поганої поведінки дітей, зокрема, вживання ними ненормативної лексики.
Згідно з інформацією Чернівецької гімназії № 16, 17.02.2025 Відповідачка написала заяву, на підставі якої з 18.02.2025 діти, в тому числі малолітній ОСОБА_2 , припинили відвідувати гімназію у зв'язку зі зміною місця проживання та поверненням до міста Києва. Водночас після вибуття Відповідачка не забезпечила їх влаштування до іншого закладу освіти за новим місцем проживання. Класні керівники неодноразово телефонували Відповідачці з проханням надати довідку про зарахування до нової школи, але належної реакції не було, а згодом телефонний зв'язок із нею взагалі перервався. Представники Благодійного фонду "Місто Добра" також намагалися зв'язатися з Відповідачкою, однак на зв'язок вона не вийшла, і будь-яка інформація про місце її проживання була відсутня. Через зникнення матері та невідвідування дітьми школи адміністрація гімназії у березні та червні 2025 року зверталася до поліції та Служби у справах дітей задля розшуку родини.
25.07.2025 до Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації звернулася громадянка ОСОБА_6 , яка є рідною бабусею найменшої дитини Відповідачки. У своїх поясненнях вона повідомила, що Відповідачка близько чотирьох місяців тому покинула своїх дітей і зникла. З того часу матір не з'являлася, життям та здоров'ям дітей абсолютно не цікавилася, на зв'язок не виходила, а місце її знаходження родичам невідоме. Також бабуся повідомила органу опіки, що через власні обставини вона неспроможна надалі утримувати та виховувати покинутих онуків.
Внаслідок цих подій, 28.07.2025 малолітніх дітей Відповідачки було визнано виявленими залишеними без батьківського піклування, про що старшим інспектором сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві спільно з працівниками медичного закладу було складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 28.07.2025. На підставі вказаного Акта працівниками поліції дітей було вилучено та невідкладно доставлено до КНП "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1" для проходження медичного обстеження перед їх подальшим державним влаштуванням, що підтверджується відповідним повідомленням медичного закладу № 061/35-815 від 28.07.2025.
Надалі 01.08.2025 відповідно до направлення Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 47-В/З за клопотанням Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.07.2025 № 102/41-2718 малолітнього ОСОБА_2 влаштовано до відділення загальної соціально-психологічної реабілітації Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім'ї м. Києва. За аналогічним направленням № 46-В/З до цього ж закладу було влаштовано і його брата- ОСОБА_3 .
Під час відвідування фахівцями Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб зареєстрованого місця проживання Відповідачки та її малолітніх дітей ( АДРЕСА_1 ) інша особа, яка представилась новим власником квартири, повідомила, що родина за вказаною адресою більше не проживає, оскільки житло за цією адресою вже продано, а Відповідачка разом зі своїми дітьми переїхала за межі міста Києва (актом обстеження житлово-побутових умов від 18.09.2025). Додатково соціальні служби зафіксували, що станом на 06.10.2025 матір до центру за допомогою не зверталась, на зв'язок не виходить та на телефонні дзвінки взагалі не відповідає (лист Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб від 06.10.2025 № 10233-822).
Відповідно до листа Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.09.2025, за весь час перебування дітей у закладі Відповідачка жодного разу не відвідала синів та абсолютно не цікавилася їхнім станом, у тому числі й у телефонному режимі
Відповідно до листа та психологічного висновку Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.10.2025, малолітній ОСОБА_2 під час спілкування з психологом розповів, що матір часто вживає алкоголь. Психолог також повідомила про факт ймовірного вчинення відносно малолітнього дій сексуального характеру з боку Відповідачки, яка неодноразово примушувала дитину торкатися її статевих органів (докази - лист Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 від 10.10.2025, психологічний висновок від 10.10.2025).
За час перебування дитини в установі Відповідачка жодного разу не відвідувала сина та не цікавилася станом його здоров'я,в тому числі й в телефонному режимі (лист Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 від 30.04.2026 № 069012/194).
16.10.2025 на засідання Комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було прийнято одноголосне рішення, яким рекомендувало органу опіки та піклування звернутися до суду з позовом про позбавлення Відповідачки батьківських прав, оскільки вона свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками.
31.10.2025 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, надала висновок № 102-5489, яким вважає за доцільне позбавити Відповідачку батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Орган опіки та піклування дійшов висновку, що матір свідомо нехтує своїми обов'язками, ухиляється від виховання та навчання дітей, не проявляє щодо них батьківської турботи, не цікавиться їх життям та здоров'ям, не утримує матеріально (доказ - висновок Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, від 31.10.2025 № 102-5489).
Згідно з частинами другою і четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Суд, вирішуючи цей спір, ураховує, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, орган опіки та піклування (стаття 165 СК України).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України) (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23)).
Таке поняття є "оціночним" і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів. Урахування обставин, які підпадають під визначення таких дій особи, як "ухилення від виконання батьківських обов'язків", не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 758/727/16-ц).
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19 та інші.
Водночас держава має позитивний обов'язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою (пункт 52 рішення Європейського Суду у справі "Савіни проти України", заява від 18 грудня 2008 року № 39948\06).
Тому під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (частина четверта статті 164 СК України).
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, чи здійснюються вони державними, приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, має бути наданий такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя (ураховуючи при цьому права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, що відповідають за неї за законом), і для цього використовують усі відповідні законодавчі й адміністративні заходи.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства ").
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України ", заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України ", заява № 2091/13).
Дитина є суб'єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
У рішенні від 02 лютого 2016 року у справі "N.Ts. and Others v. Georgia", заява № 71776/12, § 72, ЄСПЛ вказував, що діти мають право на те, щоб з ними консультувалися та їх вислуховували з питань, що їх стосуються. Зокрема по мірі того, як діти дорослішають, і з плином часу вони можуть сформулювати власну думку про свій контакт (спілкування) з батьками, суди повинні приділяти належну увагу їхнім поглядам і почуттям, а також праву на повагу до їхнього приватного життя.
Зважаючи на вікову категорію малолітньої дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання її думки. Коли суд бажає вислухати думку дитини та водночас не травмувати психіку дитини і уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати цієї бесіди (постанови Верховного Суду від 17 липня 2019 року в справі № 185/6994/15-ц, від 18 грудня 2023 року в справі № 523/21283/21, від 31 липня 2024 року в справі № 752/13450/22 та ін.). Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності. Верховний Суд зазначає, що належна увага повинна приділятись поглядам та думці дитини у відповідності з її віком і зрілістю. Право бути почутою є правом дитини, а не обов'язком. У кожній конкретній ситуації опитування дитини здійснюється із урахуванням її віку та можливості висловити її думку.
Суд, враховуючи всі обставини справи та докази, що містяться у матеріалах справи, дійшов висновку про доцільність позбавлення Відповідачки батьківських прав щодо її сина, оскільки:
1) Відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини. Вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, не забезпечує дитині необхідного медичного догляду, лікування та харчування;
2) Відповідачка залишила малолітніх дітей, серед яких і син ОСОБА_2 , без батьківського піклування, внаслідок чого їх 28.07.2025 було виявлено працівниками поліції та доставлено до медичного закладу;
3) за час перебування дитини у центрі соціально-психологічної реабілітації Відповідачка жодного разу не відвідувала сина та не цікавилася його станом, у тому числі в телефонному режимі;
4) наявні відомості про те, що матір вживає алкоголь, а також повідомлення дитини про ймовірне вчинення щодо нього дій сексуального характеру з боку Відповідачки, що створює пряму загрозу для фізичного та психічного розвитку дитини, та унеможливлює перебування дитини з матір'ю;
5) висновок органу опіки та піклування підтверджує доцільність позбавлення Відповідачки батьківських прав з огляду на свідоме нехтування нею своїми обов'язками, ухилення від виховання та навчання дитини, відсутність батьківської турботи.
Суд з огляду на вік малолітнього ОСОБА_2 не проводив його опитування в судовому засідання. Водночас Суд врахував, що думку дитини було з'ясовано фахівцем практичним психологом Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1. З огляду на вік дитини та встановлений фахівцем рівень розвитку пізнавальної сфери, який не відповідає середньовіковій нормі, психолог проводив бесіду після адаптації дитини та арт-терапевтичного заняття у безпечному середовищі, що дозволило уникнути тиску на її психіку. Дитина змогла розповісти про свою взаємодію з матір'ю, відсутність інтересу до навчання з її боку, часте вживання Відповідачкою алкоголю та систематичні дії сексуального характеру відносно нього.
Суд також бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї Відповідачки. Відповідачці надавалися соціальні послуги, зокрема родина перебувала у Кімнаті кризового реагування для осіб, які постраждали від домашнього насильства, а згодом на території Благодійного фонду "Місто Добра". Проте Відповідачка не змінила свою поведінку, проявила себе посередньо, не забезпечила безпечних умов життя дитини та згодом покинула заклад разом з дітьми, не надавши інформації про їхнє подальше місцезнаходження та навчання.
Підсумовуючи викладене, Суд вирішив, що у цій справі наявні виключні обставини, за яких Відповідачка має бути позбавлена батьківських прав. Таке втручання в даному випадку є виправданим і пропорційним, оскільки цього потребують інтереси дитини, з метою охорони її фізичного і психічного здоров'я, забезпечення нормального розвитку та права на освіту. Орган опіки та піклування довів наявність обставин умисного ухилення Відповідачки від виконання батьківських обов'язків, існує високий ризик вчинення протиправних дій щодо дитини. Змінити поведінку Відповідачки у кращу сторону наразі неможливо неможливо.
Відповідно до статті 141 ЦПК України Суд стягує з Відповідачки на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову в інтересах малолітньої дитини.
Керуючись статтями 150, 164-166 СК України, статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280 -282 ЦПК України, Суд
Позов Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Позивач Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування (місцезнаходження: просп. Червоної Калини, 29, м. Київ; код ЄДРПОУ 37415088).
Відповідачка ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Повне рішення складено та підписано 12.05.2026
Суддя Інна КОВАЛЕНКО