Справа № 569/26653/25
1-кс/569/3835/26
08 травня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв'язку клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 42025180000000061 від 30.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України, звернувся в суд із вищевказаним клопотанням, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_5 , з метою виготовлення психотропної речовини метамфетамін, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, здійснив замовлення прекурсору псевдоефедрин, який невстановлена слідством особа із персональними даними ОСОБА_8 , поштовим відправленням № 20451302806879 надіслала з відділення № 1 ТОВ «Нова пошта» у м. Буча Київської області до відділення № 33 ТОВ «Нова пошта» у м. Рівне, отримувачем якого був зазначений ОСОБА_5
25.11.2025, в період часу з 07:05 год по 08:20 год, в приміщенні терміналу ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться по вул. 7-го Серпня, 31, в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області, оглянуто поштове відправлення № 20451302806879, в якому виявлено згорток в клейкій прозорій стрічці з двома типовими прозорими поліетиленовими пакетами, в яких розміщено пігулки круглої форми білого кольору з тисненням у вигляді риски на одній із сторін в кількості 1022 (одна тисяча двадцять дві) штуки, з яких відібрано зразки для проведення експертизи, що у своєму складі містять прекурсор псевдоефедрин, масою 0,191 г.
Також, ОСОБА_5 , діючи повторно, з метою виготовлення психотропної речовини метамфетамін, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, здійснив замовлення прекурсору псевдоефедрин, який невстановлена слідством особа із персональними даними ОСОБА_9 , поштовим відправленням № 20451310444199 надіслала з відділення № 416 ТОВ «Нова пошта» у м. Київ до відділення № 33 ТОВ «Нова пошта» у м. Рівне, отримувачем якого був зазначений ОСОБА_5
03.12.2025, в період часу з 07:45 год по 08:35 год, в приміщенні терміналу ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться по вул. 7-го Серпня, 31, в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області, оглянуто поштове відправлення № 20451310444199, в якому виявлено 4 прозорі поліетиленові фасувальні пакети з пігулками круглої форми білого кольору з тисненням у вигляді риски на одній із сторін в кількості 1000 (одна тисяча) штук, з яких відібрано зразки для проведення експертизи, що у своєму складі містять прекурсор псевдоефедрин, масою 0,202 г.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, з метою виготовлення психотропної речовини метамфетамін, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, здійснив замовлення прекурсору псевдоефедрин, який невстановлена слідством особа із персональними даними ОСОБА_8 , поштовим відправленням № 20451345424990 надіслала з відділення № 3 ТОВ «Нова пошта» у м. Буча Київської області до відділення № 36 ТОВ «Нова пошта» у м. Рівне, отримувачем якого була зазначена особа з персональними даними ОСОБА_10 .
15.01.2026, в період часу з 12:50 год по 14:15 год, в приміщенні терміналу ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться по вул. 7-го Серпня, 31, в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області, оглянуто поштове відправлення № 20451345424990, в якому виявлено 5 (п'ять) згортків, обмотаних чорною поліетиленовою плівкою, в яких знаходилися пігулки круглої форми білого кольору з тисненням у вигляді риски на одній із сторін в кількості 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) штук, з яких відібрано зразки для проведення експертизи, що у своєму складі містять прекурсор псевдоефедрин, масою 0,197 г.
Також, ОСОБА_5 , діючи повторно, з метою виготовлення психотропної речовини метамфетамін, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, здійснив замовлення прекурсору псевдоефедрин, який невстановлена слідством особа із персональними даними ОСОБА_8 , поштовим відправленням № 20451354963931 надіслала з відділення № 1 ТОВ «Нова пошта» у селищі Ворзель Київської області до відділення № 36 ТОВ «Нова пошта» у м. Рівне, отримувачем якого був зазначений ОСОБА_5
28.01.2026, в період часу з 17:05 год по 17:40 год, в приміщенні терміналу ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться по вул. 7-го Серпня, 31, в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області, оглянуто поштове відправлення № 20451354963931, в якому виявлено поліетиленовий пакетик чорного кольору, металізований з середини, із застібкою типу zip-lоck, в якому знаходяться пігулки круглої форми білого кольору з тисненням у вигляді риски на одній із сторін в кількості 506 (п'ятсот шість) штук, з яких відібрано зразки для проведення експертизи, що у своєму складі містять псевдоефедрин, масою 0,095 г.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, з метою виготовлення психотропної речовини метамфетамін, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, здійснив замовлення прекурсору псевдоефедрин, який невстановлена слідством особа із персональними даними ОСОБА_9 , поштовим відправленням № 20451359172395 надіслала з відділення № 4 ТОВ «Нова пошта» у м. Ірпінь Київської області до відділення № 36 ТОВ «Нова пошта» у м. Рівне, отримувачем якого був зазначений ОСОБА_5
03.02.2026, в період часу з 08:30 год по 09:20 год, в приміщенні терміналу ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться по вул. 7-го Серпня, 31, в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області, оглянуто поштове відправлення № 20451359172395, в якому виявлено поліетиленовий пакетик чорного кольору, металізований з середини, із застібкою типу zip-lоck із вмістом пігулок круглої форми білого кольору з тисненням у вигляді риски на одній із сторін в кількості 1017 (одна тисяча сімнадцять) штук, з яких відібрано зразки для проведення експертизи, що у своєму складі містять прекурсор псевдоефедрин, масою 0,200 г.
13.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та, того ж дня, 13.03.2026 йому повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 307 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується сукупністю зібраних у даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, - відео контроль особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, спостереження за особою, накладення арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколом проведення обшуку від 12.03.2026 за адресою: с. Грушвиця Перша, вул. Федора Кравчука, буд. 47; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності
14.03.2026 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.05.2026, без визначення розміру застави.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, вищевказаних ризиків уникнути не можливо.
Покликаючись на вищевикладене, слідчий вказує про неможливість запобігання вищевказаним ризикам інакше ніж шляхом застосування стосовно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні повністю підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, просили його задоволити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання слідчого та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з підстав викладених у письмових поясненнях.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025180000000061 від 30.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. ч. 1, 2 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України.
За вищевказаних обставин, у рамках даного кримінального провадження, 13.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 307 КК України.
14.03.2026 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.05.2026, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції." Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин".
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Так, вище вказані докази вказують на обґрунтованість та розумність оголошеної ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 307 КК України.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як встановлено в ході розгляду клопотання, заявлені стороною обвинувачення ризики на даний час не зменшились та є актуальними на даний час.
Метою продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам, а саме:
-переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду - являється те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна, а іншого більш м'якого покарання санкцією цієї статті КК України не передбачено.
У зв'язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та усвідомлення ОСОБА_5 , що його протиправну діяльність викрито, - дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а тому лише перебування останнього в слідчому ізоляторі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обґрунтування ризику: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - являється те, що ОСОБА_5 займається злочинною діяльністю протягом тривалого часу, а вчинення злочинів є основним джерелом доходу для нього.
Вчинивши один із злочинів, ОСОБА_5 належних висновків для себе не робить, на шлях виправлення не стає, та продовжує вчиняти нові злочини.
Обґрунтування ризику: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: являється те, що оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, ОСОБА_5 буде чинити тиск на свідків для зміни показів останніх, або відмови від дачі них.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебуванням підозрюваного ОСОБА_5 , а тому є підстави вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Дані про особу підозрюваного вказують на те, що він офіційного ніде не працевлаштований, постійних доходів немає, а грошові кошти отримує від незаконної діяльності з виготовлення та збуту особливо небезпечних психотропних речовин, в тому числі у великих та особливо великих розмірах, тобто виключно шляхом вчинення злочинів. Тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, має на своєму утриманні матір, яка хворіє, проте обставин, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу до підозрюваного, не встановлено.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо ОСОБА_5 винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та гарантувати його належну процесуальну поведінку.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Застосування цілодобового домашнього арешту не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.
У зв'язку із складністю кримінального провадження строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 08.05.2026, до п'яти місяців, тобто до 13.08.2026, включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Тому, враховуючи суспільну небезпечність особи підозрюваного, який вчинив особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, є необхідним продовжити відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що на думку слідчого судді, є справедливим і здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176, 177, 182, 183, 194, 196, 199, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, тобто до 06 липня 2026 року без визначення розміру застави.
Утримувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Визначити строк дії ухвали до 06.07.2026.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя -