печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10962/26-к
26 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42026000000000100 від 23.01.2026,
Прокурор другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000100 від 23.01.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Харківської обласної прокуратури, зловживаючи службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, упродовж дії воєнного стану систематично вносять завідомо неправдиві відомості до офіційних документів щодо перебування окремих співробітників Харківської обласної прокуратури на робочих місцях та виконання ними службових обов'язків, що фактично не здійснюється.
Зазначені дії спрямовані на створення формальних підстав для надання таким особам відстрочки від мобілізації, а також для незаконного нарахування та виплати їм грошового забезпечення і додаткової грошової винагороди за відсутності фактичного виконання посадових обов'язків.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у близьких та дружніх відносинах з начальником управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 , за сприяння останнього з грудня 2024 року був формально працевлаштований до Харківської обласної прокуратури на посаду водія.
Разом із тим, ОСОБА_4 фактично до виконання службових обов'язків не приступав, на робочому місці не з'являвся, службові функції не виконував, натомість продовжував здійснювати підприємницьку діяльність. Незважаючи на це, за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року ОСОБА_4 безпідставно нараховано та виплачено грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України у загальній сумі 266 213 гривень.
При цьому ОСОБА_5 , діючи умисно, надавав іншим структурним підрозділам Харківської обласної прокуратури завідомо неправдиві відомості щодо перебування ОСОБА_4 на робочому місці та виконання ним службових обов'язків.
Окрім того, встановлено, що ОСОБА_6 фактично здійснює управління господарською діяльністю ТОВ «МІЛЬНЕР-МЕДІКАЛ» (ЄДРПОУ 39806816) директором якого є його дружина ОСОБА_7 , а кінцевим бенефіціарним власником - її рідна сестра ОСОБА_8 , що свідчить про наявність у ОСОБА_6 альтернативного джерела доходу та відсутність будь-якої фактичної трудової діяльності в органах прокуратури.
Аналогічна протиправна схема реалізовувалась щодо ОСОБА_9 , який за сприяння колишнього керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10 , з липня 2024 року по листопад 2025 року був формально працевлаштований до Харківської обласної прокуратури на посаду водія.
Фактично ОСОБА_9 службові обов'язки не виконував, на робочому місці не перебував, водночас у зазначений період незаконно отримав грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України у сумі 357 062 гривні. Одночасно з цим ОСОБА_9 неофіційно працював в одному з супермаркетів м. Харкова, де отримував заробітну плату без офіційного оформлення трудових відносин.
У свою чергу ОСОБА_10 умисно надавав іншим підрозділам Харківської обласної прокуратури завідомо неправдиві відомості щодо перебування ОСОБА_9 на робочому місці та виконання ним службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою, організували та реалізували механізм перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а також незаконно заволоділи бюджетними коштами шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів та введення в оману службових осіб Харківської обласної прокуратури.
Під час здійснення досудового розслідування відповідно до інформації оперативного підрозділу встановлено осіб, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а саме:
- начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- водій Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (перебуває на спеціальному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та має бронювання як працівник Харківської обласної прокуратури);
- керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (у період 2021 - 2025 років обіймав посаду керівника Куп'янської окружної прокуратури);
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (з липня 2024 року по листопад 2025 року обіймав посаду водія у Харківській обласній прокуратурі).
Під час проведення досудового розслідування, 12.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 03.02.2026 (справа № 757/5907/26-к) проведено обшук у приміщенні житлової квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Iphone 15 Pro max бузькового кольору з силіконовим чохлом та є-сім НОМЕР_1 ;
- технічний пристрій чорного кольору з написом «Savetek».
12.02.2026 вилучені під час обшуку речі постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що на даній стадії досудового розслідування виникла необхідність у збереженні цих речових доказів шляхом накладення на них арешту.
Прокурор подав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду клопотання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000100 від 23.01.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190 КК України.
Під час проведення досудового розслідування, 12.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 03.02.2026 (справа № 757/5907/26-к) проведено обшук у приміщенні житлової квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Iphone 15 Pro max бузькового кольору з силіконовим чохлом та є-сім НОМЕР_1 ;
- технічний пристрій чорного кольору з написом «Savetek».
12.02.2026 вилучені під час обшуку речі постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 42026000000000100 від 23.01.2026 арешт на майно, вилучене 12.02.2026 під час проведення обшуку в приміщенні житлової квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме:
- мобільний телефон Iphone 15 Pro max бузькового кольору з силіконовим чохлом та є-сім НОМЕР_1 ;
- технічний пристрій чорного кольору з написом «Savetek».
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 42026000000000100 від 23.01.2026.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1