печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8645/26-к
17 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025000000002008 від 08.07.2025,
Слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000002008 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 437 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що працівники спеціальних служб рф (ФСБ, ГРУ, СЗР) на постійній основі здійснюють підбір осіб з-поміж внутрішньо переміщених та тимчасово переміщених громадян України, які готують замах на вбивство осіб, які беруть активну участь в організації допомоги українським військовослужбовцям, лідерів громад, активістів чи політичних діячів, як на території України, так і на території країн Балтії та східної частини ЄС.
Встановлено, що з серпня 2024 року представники спецслужб РФ, діючи з території іноземних держав та використовуючи підконтрольних посередників, організували діяльність, спрямовану на знищення лідерів громадської думки та осіб, які активно підтримують Україну за кордоном, в тому числі вчинення замаху на умисне вбивство громадян, які перебували на території Литовської Республіки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З серпня по грудень 2024 року учасники агентурної групи поетапно прибували на територію Литовської Республіки. З метою забезпечення оперативного пересування по території іноземної держави, організована злочинна група залучила до своєї діяльності громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за прямою вказівкою організатора групи ОСОБА_8 , здійснював на території Литви придбання транспортних засобів. З метою дотримання конспірації, фінансування операцій здійснювалося не безпосередньо від структур, афілійованих із ГРУ, а через третіх осіб - завербованих учасників агентурної мережі, які виконували дрібні допоміжні завдання в різних країнах. Це дозволяло зменшити ризик ідентифікації ключових координаторів та джерел фінансування. Зокрема, задокументовано факти поповнення банківського рахунку, яким користується ОСОБА_9 , громадянами України, які були залучені до агентурної мережі на різних етапах її діяльності, а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В січні 2025 року діючий співробітник Головного управління Генерального штабу Збройних Сил РФ ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , створив агентурну мережу, для збору інформації відносно осіб та здійснення замовного вбивства ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 . У рамках цієї діяльності ОСОБА_15 залучив ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який мав ліквідувати цілі та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (громадянин України) для збирання актуальної інформації, у тому числі фото та відеофіксації, встановлення режиму пересування цілей. ОСОБА_17 з метою делегування окремих завдань та розширення можливостей агентурної групи, самостійно залучив до її діяльності своїх особистих знайомих громадян України: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . 12.03.2025 ОСОБА_16 , було затримано правоохоронними органами Литовської Республіки безпосередньо під час спроби вчинення замовного вбивства ОСОБА_20 .
Крім того 28.08.2025 до ДСР НП України скеровано повідомлення №2647898-1-1, яке надійшло на адресу Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від Литовської Республіки.
Згідно отриманої інформації встановлено, відділом розслідування тяжких злочинів та організованих злочинів Бюро кримінальної поліції Литви проводиться досудове розслідування кримінального провадження №01-1- 07562- 25 за ст. 167, ч. 1 (незаконне збирання інформації про життя приватної особи), ст. 21, ч. 1 та ст. 129, ч. 2, ч. 13 (підготовка до вбивства з метою вираження ненависті на основі переконань чи поглядів особи).
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження було досліджено мобільний телефон ОСОБА_21 , де знайдено фотографії файлів з інформацією про трьох громадян України. Оскільки на цьому ж телефоні було знайдено аналогічні файли з персональними даними двох потенційних жертв, які проживають у Литві (двох осіб яких планувалось вбити), було зроблено обгрунтований висновок, що це може бути такою ж загрозою з боку спецслужб Російської Федерації і для трьох громадян України, а саме: ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .
Так, 10.02.2026 з метою об'єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження, на підставі письмової заяви ОСОБА_25 , котра являється співвласницею квартири АДРЕСА_1 , було проведено огляд вказаного житлового приміщення.
В ході огляду присутній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 добровільно видав працівникам поліції належні йому технічні засоби, а саме:
- мобільний телефон марки «Tecno Pova 5» модель Tecno LH7n, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картами оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна» з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4» ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 .
10.02.2026 постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України вищевказані мобільні телефони визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження, оскільки відповідають критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КК України.
Слідчий зазначає, що на даній стадії досудового розслідування виникла необхідність у збереженні цих речових доказів шляхом накладення на них арешту.
Прокурор подав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000002008 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 437 КК України.
Так, 10.02.2026 з метою об'єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження, на підставі письмової заяви ОСОБА_25 , котра являється співвласницею квартири АДРЕСА_1 , було проведено огляд вказаного житлового приміщення.
В ході огляду присутній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 добровільно видав працівникам поліції належні йому технічні засоби, а саме:
- мобільний телефон марки «Tecno Pova 5» модель Tecno LH7n, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картами оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна» з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4» ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 .
10.02.2026 постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України вищевказані мобільні телефони визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження, оскільки відповідають критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Tecno Pova 5» модель Tecno LH7n, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картами оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна» з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4» ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , які 10.02.2026 вилучені під час проведення огляду житла за адресою АДРЕСА_2 та які перебували у користуванні і належали ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 12025000000002008 від 08.07.2025.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1