05.05.2026 Справа № 756/11168/25
Унікальний 756/11168/25
Провадження №2/756/813/26
27 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Загороднюк В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Сергійчика А.О.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Племяннікова Б.Д.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування за законом, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про зміну черговості одержання права на спадкування за законом, посилаючись на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра по матері - ОСОБА_3 . Після її смерті залишилась спадщина у вигляді 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , спадкоємцем за законом першої черги є донька померлої - ОСОБА_2 , відповідачка по справі.
Позивач вказує, що ОСОБА_3 в січні 2017 року було проведено хірургічне втручання з видалення внутрішньомозкової інсульт-гематоми, вона перебувала у тяжкому стані, потребувала сторонньої допомоги та піклування, знаходилась у безпорадному стані, що виявилось у неможливості самостійно харчуватися, перевдягатись, приймати ванну, самостійно ходити до вбиральні, і потребувала постійного піклування, лікування, утримання, що в повному обсязі забезпечувалося позивачем. Крім того, позивач також забезпечувала ОСОБА_3 харчуванням та ліками, сплачувала за комунальні послуги. Відповідачка не надавала допомоги, хоча знала про таку потребу та мала можливість допомогти.
У зв'язку із викладеним, просить суд визнати за собою право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.07.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 25.11.2025, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Позивачка вказувала, що її сестра пережила черепно-мозкову операцію, внаслідок чого у неї була паралізована усі права сторона, при чому перші 4 роки вона сама могла встати з ліжка, сісти у ліжку, тримати ложку, але потім вона впала і більше вже піднятись не змогла, лежачи їла, самостійно тільки могла поставити під себе судно, догляд за нею був на позивачці та частково на їхній матері, яка померла у 2023 році. Зазначила, що коли сестру прооперували, у 2017 році, то відповідачка приходила до лікарні, разів 6 приходила навідувала, могла принести продукти харчування, проте потім вона зникла, її навіть чоловік позивачки шукав. Стосунки з відповідачкою підтримувала сестра позивачки, через неї і було повідомлено про перебування померлої в лікарні та про поховання.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, відповідачка зазначила, що коли стався інсульт у ОСОБА_3 , вона одразу поїхала до лікарні, давала кошти на лікування, позивачки там не було. В подальшому у відповідачки з позивачкою виник конфлікт і вони перестали спілкуватись. Вказувала, що спочатку за матір'ю доглядала бабуся, вона і квартиру оплачувала, відповідачка з 2017 року приходила і допомагала, а коли почалася війна, то відповідачка виїжджала з країни, проте спілкувалася з ОСОБА_4 та дізнавалася про стан матері. Після смерті матері відповідачка похованням не займалася, проте на похороні була. Водночас, відповідачка подала до суду заяву про визнання позову, в якій просила задовольнити позовні вимоги. В судовому засіданні вказувала на те, що в повній мірі розуміє наслідки визнання нею позовних вимог та бажає їх настання. Вказана заява зроблена з доброї волі.
Відповідно до ч.2 ст.49 ЦПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процессу.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали, що вони знайомі зі сторонами процесу, в родинних стосунках не перебувають.
Свідок ОСОБА_6 вказувала, що діти позивачки і діти свідка однолітки, позивачка і свідок є кумами. З відповідачкою свідок познайомилася 13 років тому, на святкуванні дня народження, з того разу бачила її близько 3 разів. Зазначала, що буває у позивачки в квартирі, вони допомагають одна одній. З померлою свідок також спілкувалась, вказувала, що 7-8 років тому вона вже була лежача, хоча як перші рази приходили в гості, то вона могла сідати у ліжку, проте останні 5 років вони не приходили, бо неможливо було зрозуміти що вона говорить, і вона вже не піднімалася з ліжка, свідок разом з позивачем купували їй судно, купали її разом, готував їжу чоловік, а позивач годувала та прибирала. Свідок вказує, що бачила відповідачку на святкуванні дня народження, проте та відмовилась заходити до матері, яка вже була лежача, аргументуючи це тим, що вона їй нічого не дала щоб за нею доглядати.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що з позивачкою вони разом виросли, завжди спілкувались, допомагали одна одній. Відповідачку свідок пам'ятає маленькою, за віком років 15, більше її не пам'ятає. Вказувала, що інколи заходила до позивачки у гості, проте оскільки сестра позивачки вже була у поганому стані, то не хотіли шуміти, тому і не заходили. Зі слів свідка, сестра позивачки злягла з 2017 року, але ще могла сидіти на ліжку, проте в той період коли був ковід вона впала і з того часу була повністю лежача, у неї була зламана тазова кістка та повністю паралізована одна сторона, внаслідок чого вона не могла себе обслуговувати. Як пояснив свідок, спочатку доглядом займалася мати сестер, а позивачка допомагала, а коли мати захворіла, то всі обов'язки по догляду лягли на позивачку та її чоловіка, відповідача свідок не бачила.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.01.2008 квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 та членам її сім'ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 (а.с. 13).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є рідними сестрами по матері, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 08.06.1970 Балашівським міським ЗАГС Саратовської області РСФСР, свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 виданим 26.08.1989 Дарницьким палацом одружень м. Києва, свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 виданим 16.04.1977 Подільським відділом ЗАГС м. Києва, свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 виданим 22.08.1972 Балашівським міським ЗАГС Саратовської області РСФСР, свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 виданим 10.11.1981 Мінським відділом ЗАГС м. Києва, свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_6 виданим 27.06.2003 відділом реєстрації актів громадянського стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (а.с.14,15,16,17,18).
Відповідачка ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_7 виданим Подільським районним у м. Києві ВДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) (а.с.97).
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_8 виданого 29.12.2023 Оболонським ВДРАЦС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 (а.с.39).
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_9 виданого 10.02.2025 Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с.11). З довідки про причину смерті убачається, що причиною смерті ОСОБА_2 стала церебро-васкулярна хвороба, геморагічний інсульт головного мозку (а.с.12).
З пояснень позивачки, які узгоджуються з випискою Олександрівської клінічної лікарні м. Києва з медичної карти померлої ОСОБА_3 , убачається, що померлій внаслідок виявленої внутрішньомозкової інсульт-гематоми лівої скроневої долі було проведено кістково-пластичну трепанацію з її видалення, стан при виписці був відносно задовільний, функції тазових органів хвора не контролювала, але вербальному контакту була доступна, відмічався періодичний головний біль, загальна слабкість, свідомість ясна, моторна афазія.
Згідно виписки із медичної карти хворого, ОСОБА_3 після гострого порушення мозкового кровообігу та проведення оперативно-консервативного лікування в нейрохірургічному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Києва знаходилась на домашньому паліативному догляді рідної сестри ОСОБА_1 (а.с.23).
Згідно договору-замовлення на організацію та проведення поховання №4.251872К від 11.02.2025 (а.с.35-36), позивачка займалася похованням померлої ОСОБА_3 .
Зі спадкової справи №9/2025 заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Овчаренко Т.М. після смерті ОСОБА_3 убачається, що спадкоємцями щодо майна померлої є її донька ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_1 (а.с.62-101).
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Частиною 2 статті 1223 ЦК України передбачено, що в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Спадкоємцем першої черги, який подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 є відповідач - донька померлої ОСОБА_3 .
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до п.5.2. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (ч. 1 ст. 1259 ЦК), або на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 1259 ЦК).
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику су справах про спадкування» роз'яснено, що правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров'я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо. Отже, безпорадність особи пов'язана саме зі станом її здоров'я.
Таким чином, зміна черговості одержання права на спадкування у судовому порядку можлива за наявності таких обставин: спадкодавцю надавалася матеріальна або інша допомога з боку спадкоємця; така допомога надавалася протягом тривалого часу; безпорадний стан самого спадкодавця; фізична особа відноситься до кола спадкоємців за законом.
Зі змісту позовних вимог убачається, що позивачка просила надати їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги на спадкове майно його сестри ОСОБА_3 .
Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
У зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.
Слід зазначити, що зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом зі спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261-1265 ЦК України.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що померла ОСОБА_3 за життя пережила гостре порушення мозкового кровообігу, оперативне втручання з видалення внутрішньомозкової інсульт-гематоми лівої скроневої долі, внаслідок чого потребувала сторонньої допомоги та піклування, знаходилась у безпорадному стані, що виявилось у неможливості самостійно пересуватись, харчуватися, перевдягатись, приймати ванну, самостійно ходити до вбиральні, і потребувала постійного догляду, піклування, лікування та утримання, які здійснювалися позивачкою протягом тривалого часу.
Крім того, вказані обставини також підтверджуються в повному обсязі показами свідків наданими в судовому засіданні та визнання відповідачем позовних вимог.
В процесі розгляду справи сторона позивача судові витрати просила покласти на сторону позивача.
Враховуючи зазначене, проаналізувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_3 ) про зміну черговості одержання права на спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 05.05.2026.
Суддя: Олексій ДИБА