Справа № 130/171/26
Провадження №22-ц/801/1385/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Порощук П. П.
Доповідач :Копаничук С. Г.
12 травня 2026 рокуСправа № 130/171/26м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача -Копаничук С. Г.,
суддів: Рибчинського В.П., Голоти Л.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026 року у справі за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29.04.2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
11.05.2026 року ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Вказувала, що вона на даний час перебуває у декретній відпустці та має на утриманні малолітню дитину. У звязку із складним матеріальним становищем та відсутністю стабільного доходу вона не має можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України та ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд вправі звільнити позивача (фізичну - особу) від сплати судового збору.
Тобто, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, фізичної або юридичної особи при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.
Таким чином, законом передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочки, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, Закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану(рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Клопотання ОСОБА_1 та додані до нього матеріали не містять повної інформації про дійсний майновий стан ОСОБА_1 , зокрема про отримання чи неотримання нею доходу (заробітна плата, пенсія, соціальні виплати чи інші види доходів, з яких не утримуються суми податків), що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Окрім того, враховуючи вищенаведене, станом на 12.05.2026 року ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали Вінницького апеляційного суду від 29.04.2026 року та не усунула недоліки поданої апеляційної скарги, а саме не надала докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Оскільки чинним законодавством не передбачено залишення апеляційної скарги без руху вдруге, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026 року необхідно вважати неподаною і повернути особі, яка її подала.
Крім того, суд роз'яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Таким чином, повернення апеляційної скарги не є перешкодою в реалізації права апеляційного оскарження рішення суду, передбаченого ст. 17 ЦПК України та п.8 ч.1ст.129 Конституції України.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд
Постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2026 року, вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта можливості подати апеляційну скаргу повторно, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач С. Г. Копаничук
судді: Л.О. Голота
В.П. Рибчинський